Справа № 301/1386/23
УХВАЛА
про повернення обвинувального акту прокурору
"25" жовтня 2023 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , перевіривши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава обвинувальний акт в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_4 вважали, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, тому такий слід призначити до судового розгляду.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду, перевіривши матеріали обвинувального акту, суд приходить до таких висновків.
Обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 110 КПК України). Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.
Згідно п.5 ч.2 ст. 291 КПК обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі, й об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. Пред'явлене обвинувачення має бути конкретизованим та не містити суперечностей, що є умовою реалізації права обвинуваченого на захист від пред'явленого обвинувачення.
Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженню даним вимогам не відповідає, виходячи з таких підстав.
ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення, у тому числі, у викраденні офіційного документа та дії обвинуваченої кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 п'ять раз вчинила дії, передбачені ст. 357 ч.1 КК України: 17.11.2021 року, 13.01.2022 року, 22.03.2022 року, 27.04.2022 року та 12.05.2022 року.
Статтею 357 ч.1 КК України передбачена відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах.
При цьому, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, виражається у таких альтернативних діях стосовно відповідних документів, штампів, печаток:
1) викрадення;
2) привласнення;
3) вимагання;
4) заволодіння шляхом шахрайства;
5) заволодіння шляхом зловживання особи своїм службовим становищем;
6) знищення;
7) пошкодження;
8) приховування.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357, є мотив - корисливий або інші особисті інтереси.
При викладенні фактичних обставин справи слідчим при формулюванні обвинувачення зазначено, що « ОСОБА_4 вчинила викрадення банківської картки умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном.
Однак, викладені в обвинувальному акті правові кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених ст. 357 ч.1 КК України - викрадення офіційного документа - не містять формулювання суб'єктивної сторони, а саме: що викрадення офіційного документу «вчинене з корисливих мотивів» або «в інших особистих інтересах» (якщо «в інших особистих інтересах», то в яких саме).
Отже, правова кваліфікація дій ОСОБА_4 фактично містить тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, але не містить точного формулювання суб'єктивної сторони кримінального правопорушення.
Така невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України обмежує як право сторони захисту, так і право потерпілого обстоювати свої законні інтереси, а стороні обвинувачення можливість доводити обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті.
Отже, формулювання обвинувачення є неконкретним.
Частиною першою статті 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Під час судового розгляду справи, згідно ст. 348 КПК України, суд зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення. Тому не викладення зрозумілого та конкретизованого обвинувачення позбавляє суд можливості виконати вказану норму закону.
Суд звертає увагу, що зазначені висновки суду є результатом розгляду обвинувального акту, а не результатом дослідження доказів.
За таких обставин, відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає повернути обвинувальний акт прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.
Керуючись ст. 314 КПК України,
УХВАЛИВ:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене 18 січня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071100000048 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України, повернути прокурору з метою усунення недоліків протягом розумного строку.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через цей районний суд.
Головуюча: ОСОБА_1