Дата документу 24.10.2023Справа № 554/7088/22
Провадження № 1-кп/554/372/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«24» жовтня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12021170000000643 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.3 ст. 313 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.3 ст. 313 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, надавши письмове клопотання про це. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому є достатні підстави вважати, що він може, з метою ухилення від кримінального покарання, без перешкод змінити місце свого проживання, залишити межі території України, переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Крім того зазначила, що у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки, законне та постійне джерело доходу. На думку прокурора жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому просить обрати ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м?який запобіжний захід. Зазначив, що всі ризики, вказані прокурором не відповідають дійсності, він займався ремонтом електронної техніки, а отже мав постійне та законне джерело доходу, має міцні соціальні зв?язки, в нього є батько, який хворіє, потребує проведення хірургічного втручання, на утриманні батька перебуває старенька мати, яка потребує стороннього догляду, через що він не може її залишити. Просить звільнити його з-під варти, щоб він мав можливість допомогти своїй родині.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати йому домашній арешт з забороною залишати житло у визначений період часу. Його підзахисний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв?язки, законне та постійне джерело доходу. Ризики, вказані прокурором, є надуманими, здійснювати вплив на свідків, залишати місце проживання та переховуватись від суду обвинувачений наміру немає, оскільки навпаки зацікавлений в розгляді справи та допиті свідків.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м?який запобіжний захід або визначити мінімальний розмір застави, повністю підтримав доводи захисника ОСОБА_8 .
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.
Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Обов?язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. ч. 1, 5, 7 ст. 194 КПК України).
Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом, останній раз його було продовжено до 27.10.2023 року.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою збуту, тобто незаконного збагачення, в особливо великих розмірах, за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, обвинувачений офіційно не працевлаштований, а отже не має постійного, законного джерела доходу, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду. Наявність такого ризику як вчинення іншого кримінального правопорушення об?єктивно вбачається з матеріалів кримінального провадження, оскільки на розгляді в Київському районному суді м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307КК України, за яким обвинуваченому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, але вказане не завадило обвинуваченому в цей період часу вчинити нові аналогічні кримінальні правопорушення, за якими він обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміновані кримінальні правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5 , а саме вчинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою збуту, тобто незаконного збагачення, в особливо великих розмірах, які зумовлені тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, але і для населення в цілому, а також той факт, що в провадженні відносно ОСОБА_5 здійснюється розгляд іншого кримінального провадження за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, тобто за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою збуту, тобто незаконного збагачення, в особливо великих розмірах, що свідчить про високий ступінь їх небезпечності для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Доводи обвинуваченого та його захисників щодо хворобливого стану батька обвинуваченого, який потребує проведення хірургічного втручання, а через здійснення постійного догляду за хворою матір?ю, не може це зробити, суд не ігнорує, проте в даному конкретному випадку доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у кримінальному провадженні, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по кримінальному провадженню.
У зв?язку із чим, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.Існування вказаних ризиків, об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.
Доказів зменшення цих ризиків для застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, або взагалі їх відсутність, суду не надано.
Виходячи з положень ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 194, 199 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовженняОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились.
Суд вважає, що обрання більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.
Застосування інших, більш м'яких, альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу, зокрема, що відносно останнього на розгляді в Київському районному суді м. Харкова перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307КК України, за яким обвинуваченому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, однак вказане не завадило обвинуваченому вчинити нові аналогічні кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою збуту, тобто незаконного збагачення, в особливо великих розмірах, а також наявних у цьому кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, враховуючи вимоги п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним не визначати розмір застави, оскільки вважає, що у цьому разі застава, як запобіжний захід, не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 369-372 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 22 грудня 2023 року, включно.
Визначити строк дії ухвали до 22грудня 2023 року, включно.
Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», для виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3