Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/1497/23
1-кп/291/142/23
Україна
Ружинський районний суд Житомирської області
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року
Ружинський районний суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023065480000471 від 28 вересня 2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Уродженця с.Плоска, Ружинського району Житомирської області,
українця, громадянина України, з неповною середньою освітою,
не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28 вересня 2023 за № 12023065480000471 відповідно до обвинувального акту встановлені наступні обставини, а саме, те, що 26 вересня 2023 року близько 12 год. ОСОБА_3 та малолітня ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували в квартирі АДРЕСА_2 , де між ними виникла словесна суперечка . Після чого у ОСОБА_3 , виник умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 в цей же день, час та у вказаному місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, зняв зі своїх штанів пасок, підійшов до малолітньої ОСОБА_4 та умисно наніс ним три удари останній в область правої сідниці.
В результаті неправомірних дій, ОСОБА_3 спричинив малолітній ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці правої сідниці, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 , які виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч 1 ст.125 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Діючи в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 її законний представник ОСОБА_6 , подала заяву, відповідно до якої повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження та потерпілою і її законним представником, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття у скоєному.
Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, класифікується як кримінальний проступок.
Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 вину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, критично ставиться до своїх дій, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно.
З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових Кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Цивільний позов не пред'являвся.
Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжні заходи до обвинуваченого у кримінальному провадженні не застосовувались.
Керуючись ст.ст.65-67, ч. 1 ст. 125 КК України, ст.ст. 7-12, 17, 20-30, 84-86, 90-92, 94, 100, 118, 174, 301, 302, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 392-394 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - не застосовувати.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ружинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1 .