Окрема думка від 17.10.2023 по справі 17-14-01/1494

ОКРЕМА ДУМКА

17 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 17-14-01/1494(925/1142/18)

судді Білоуса В.В. до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В. від 17.10.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/1142/18).

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В. 17.10.2023 ухвалив судове рішення у формі постанови у справі № 17-14-01/1494(925/1142/18). Цією постановою касаційні скарги Міністерства енергетики України, Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" та Першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 08.02.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/1142/18) скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Із прийнятим рішенням суду касаційної інстанції не погоджуюся з таких підстав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.02.2023 у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) позов ПАТ "Черкасиобленерго" до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про визнання недійсними договорів задоволено повністю; позов Міністерства енергетики України до ПАТ "Черкасиобленерго" та до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про визнання недійсними договорів задоволено повністю; визнано недійсними, укладені між ПАТ "Черкасиобленерго" і Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт": договір купівлі-продажу від 06.11.2015 № 549-01/10-15; договір купівлі-продажу від 06.11.2015 № 550-01/10-15; договір купівлі-продажу від 06.11.2015 № 551-01/10-15; договір купівлі-продажу від 06.11.2015 № 552-01/10-15; договір про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 06.11.2015 № 553-01/18-15; судовий збір за подання позовів в сумі 13 374,00 грн покладено на Зовнішньоекономічну асоціацію "Новосвіт", а в сумі 4 405,00 грн на ПАТ "Черкасиобленерго"; стягнуто із Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на користь ПАТ "Черкасиобленерго" 8 969,00 грн судового збору; стягнуто із Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на користь Міністерства енергетики України 4 405,00 грн судового збору; стягнуто із ПАТ "Черкасиобленерго" на користь Міністерства енергетики України 4 405,00 грн судового збору.

Задовольняючи позов ПАТ "Черкасиобленерго" та Міністерства енергетики України, місцевий господарський суд виходив з наступного:

- Фонд державного майна України наказом від 19.05.2015 № 740 затвердив перелік об'єктів груп В, Г, які підлягають продажу в 2015 році, до якого включив державний пакет акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в розмірі 46%. Наказом Фонду державного майна України від 08.06.2015 № 829 з урахуванням змін, внесених наказами Фонду державного майна України від 10.06.2015 № 839, від 22.07.2015 № 1003 та від 14.09.2015 № 1345, був затверджений план-графік виставлення об'єктів груп В, Г на продаж в 2015 році, згідно з яким державний пакет акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в розмірі 46% мав виставлятися на продаж в грудні 2015 року. Відповідно до абз. 2 частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна", з моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта, стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об'єкт, забороняється здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності. А тому, оскільки 46% акцій ПАТ "Черкасиобленерго" було передано на приватизацію, останнє не могло відчужити належне йому на праві власності рухоме та нерухоме майно Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківській ГЕС Зовнішньоекономічній асоціації "Новосвіт".

- Відповідно до статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", а також, з урахуванням положень статуту ПАТ "Черкасиобленерго", наглядова рада останнього повинна була прийняти рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення ринкової вартості майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС задля встановлення наявності чи відсутності ознак значного правочину та повноважень виконуючої обов'язки голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" Кузьмінської С.О. на вчинення правочинів з цим майном мала приймати наглядова рада цього товариства і вона ж мала й затверджувати ринкову вартість майна. Фактично наглядовою радою ПАТ "Черкасиобленерго" рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання - товарної біржі "Універсальна" для визначення ринкової вартості майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС не приймалося і не затверджувалась визначена цим суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість цього майна, що є порушенням вимог статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на 06.11.2015.

- У спірних правовідносинах фактично здійснено поділ майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС на нерухоме майно і на обладнання задля визначення його ринкової вартості і відчуження за спірними договорами купівлі-продажу від 06.11.2015 № 549-01/10-15, № 550-01/10-15, № 551-01/10-15 та № 552-01/10-15 є порушенням вимоги частини п'ятої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо заборони поділу предмета правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 апеляційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" задоволено. Рішення господарського суду Черкаської області від 08.02.2023 у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) скасовано. Прийнято нове рішення, яким: у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства енергетики України про визнання недійсними договорів та позовних вимог Міністерства енергетики України до ПАТ "Черкасиобленерго", до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт", за участю Черкаської обласної прокуратури на стороні Міністерства енергетики України про визнання недійсними договорів відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні вказаних позовів, апеляційний господарський суд виходив з наступного:

- Недоведеним є порушення чи оспорювання внаслідок укладення спірних договорів корпоративних прав Міністерства енергетики України, як акціонера ПАТ "Черкасиобленерго", а відтак у нього відсутнє порушене право чи інтерес, який підлягає захисту в судовому порядку, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Таким чином, позов Міністерства енергетики України відхиляється судом, як такий, що не порушує його прав та інтересів, як акціонера.

- Частина четверта статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" складається з п'яти абзаців, які логічно пов'язані між собою за змістом та становлять єдину норму права щодо особливостей приватизації державних підприємств. Додатково факт того, що абзац 2 частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" стосується саме державних підприємств, а не усіх визначених статтею 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" об'єктів вбачається з того, що, наприклад абзац 4 частини четвертої статті 12 вказаного закону вказує на які підприємства не поширюються обмеження, що вказані у попередніх абзацах цієї статті закону. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням положень установчих документів таких товариств (організацій). При цьому з наявного в матеріалах справи статуту ПАТ "Черкасиобленерго" будь-яких обмежень щодо відчуження належного йому майна в період приватизації пакету акцій, не встановлено. Відтак, колегія суддів вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про поширення абз. 2 частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" на спірні правовідносини.

- Статутом ПАТ "Черкасиобленерго" визначено лише один випадок за якого обов'язковим є затвердження ринкової вартості наглядовою радою товариства, а саме у п. 5.8. Статуту, у разі якщо майно вноситься в оплату акцій Товариства. Інших випадків необхідності затвердження ринкової вартості майна та суб'єкта оціночної діяльності Наглядовою радою, статут ПАТ "Черкасиобленерго" не містить. У той же час, Закон України "Про акціонерні товариства" не встановлює прямого обов'язку товариства здійснювати незалежну оцінку вартості майна, яке відчужується ним за усіма цивільно-правовими договорами. Отже, за відсутності прямої вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту ПАТ "Черкасиобленерго" про здійснення оцінки майна при його відчуженні за договором купівлі-продажу, відсутні підстави для твердження про необхідність самостійного залучення ПАТ "Черкасиобленерго" суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості його майна при укладенні договорів купівлі-продажу, зокрема, для встановлення наявності чи відсутності ознак значного правочину.

- Ні при залученні оцінювача для визначення ринкової вартості нерухомого та рухомого майна Стеблівської та Корсунь-Шевченківської ГЕС, ні при визначенні ціни його продажу, ні ПАТ "Черкасиобленерго", ні ЗЕА "Новосвіт" не було допущено порушень статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", а відтак, помилковими є протилежні висновки місцевого господарського суду. Колегія суддів вважає помилковим також і висновки місцевого господарського суду про невідповідність спірних договорів частині п'ятій статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" та умисне ділення предмету договору, з метою ухилення від передбаченого законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Згідно частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського cуду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Дорани проти Ірландії").

У рішенні у справі "Каіч та інші проти Хорватії" ЄСПЛ зазначено, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, держава несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 906/775/17.

Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Стаття 13 Цивільного кодексу України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Межі є невід'ємною рисою будь-якого суб'єктивного права. Суб'єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.

Частиною другою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, до яких, зокрема, відповідно до абзацу 19 підпункту "г" частини другої зазначеної статті, включені гідротехнічні захисні споруди.

07.03.2018 набув чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизації не підлягають, зокрема, водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об'єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем.

Також, відповідно до абз. 7 статті 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252 встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Тому відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги касаційні скарги Міністерства енергетики України, Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" та Першого заступника керівника Київської міської прокуратури підлягали задоволенню, постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 підлягала скасуванню, а резолютивна частина рішення Господарського суду Черкаської області від 08.02.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/1142/18) підлягала залишенню в силі.

17.10.2023

Суддя Касаційного господарського суду В. В. Білоус

у складі Верховного Суду