РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 285/1029/23
провадження у справі №2/0285/412/23
23 жовтня 2023 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сусловця М.Г., за участі секретаря судового засідання Голяки Д.О. та осіб, які беруть участь у справі:
позивач: не прибула,
відповідач: представник не прибув,
треті особи: не прибули,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО», треті особи: Звягельський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8493, вчинений 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, яким задоволено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “РІАЛЬТО” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 18366,91 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що вказаний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України.З Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» вона не укладала нотаріально завірених кредитних договорів та не має зобов'язань перед цією фінансовою компанією.Вона не отримала письмової вимоги (повідомлення) ні від Відповідача, ні від приватного нотаріуса, а тому не визнає розмірів заборгованості, нарахованої ТОВ «ФК «РІАЛЬТО», у тому числі відсотків та комісії, оскільки позбавлена будь-якої інформації зі сторони стягувана щодо кредитних зобов'язань.У зв'язку з не інформуванням про стан розрахунків за кредитним договором вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФК «РІАЛЬТО», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення. Тому позивач вважає, що заявлена заборгованість не є безспірною, а відтак приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.
В судове засідання позивач не прибула, просить розгляд справи проводити без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Третьої особи в судове засідання не прибули, про час і місце судового розгляду були повідомлені вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи за їх відсутності, чи про відкладення розгляду справи не подавали.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. 09.03.2023 надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви, оскільки вважали, що діяли в межах вимог чинного законодавства. Також вважають, що позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована ньому до стягнення, не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованності.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 листопада 2021 року Старшим державним виконавцем Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Титорчук Любов'ю Миколаївною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67552449 про примусове виконання виконавчого напису № 8493 від 19.10.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» в-сумі 18366,91 грн.
Постановою державного виконавця від 20.02.2022 звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 з утриманням з її заробітної плати 20% щомісячно доходу до повного погашення заборгованості.
Постановою державного виконавця від 30.01.2023 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом “Про нотаріат”, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та іншими актами законодавства України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Обов'язком нотаріуса до вчинення виконавчого напису є перевірка наданих стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання боржником щодо наявності безспірності боргу. Безспірний борг - це борг, що визнається боржником і кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються.
Статтею 50 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат” та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України “Про нотаріат”). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України “Про нотаріат” та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України “Про нотаріат”). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Судом встановлено, що заборгованість визначена у оспорюваному виконавчому написі не є безспірною, що є порушенням вимог ст. 88 Закону України “Про нотаріат”.
Крім того, відповідно до Розділу ІІ Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже вказаним Переліком № 1172 не передбачено права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі договорів відступлення права вимоги та встановлювати нового кредитора, як стягувача за кредитними зобов'язаннями.
Наявність договору про відступлення права вимоги за кредитним договором і набуття іншою особою (новим кредитором) права такої вимоги, свідчить про відсутність безспірної заборгованості та позбавляє нотаріуса права вчиняти виконавчі написи на підставі такого договору відступлення. Новий кредитор (стягувач) не позбавлений можливості захисту своїх порушених прав шляхом звернення до суду в порядку позовного провадження із відповідним позовом.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, підтверджується належними доказами, а тому підлягає задоволенню.
Щодо заявленої вимоги про витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Окрім того, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо така допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансово-розрахунковими документами.
Позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги від 05.09.2022, з актом прийняття-передачі виконаних робіт до договору № №05/09- 22 про надання правничої допомоги та квитанцію до прибуткового касового ордера №04/02 від 04.02.2022 відповідно до якого адвокат Жупинський М.А. отримав від ОСОБА_1 2000 грн (а.с. 20-23).
Відповідно до ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача клопотав про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, але враховуючи характер інституту судових витрат, оплата послуг адвоката безпосередньо пов'язана з розглядом справи, а тому до уваги судом береться складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання ним відповідних робіт щодо правової консультації, збирання доказової бази, складання позовної заяви. Суд вважає, що обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у даній справі є співмірним із отриманою оплатою.
З урахуванням вищевикладене, суд приходить до висновку, що сам розмір таких витрат є співмірним із складністю справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню повністю.
Також наявні підстави згідно ст. 141 ЦПК України для стягнення із відповідача на користь позивача судового збору за позовної заяви у розмірі 1073 грн. 60 коп. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536 грн. 80 коп., а всього 1610 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8493, вчинений 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, яким задоволено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “РІАЛЬТО” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 18366,91 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІАЛЬТО", (юридична адреса: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 43492595) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1610 грн. 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: