ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2023 р. Справа № 922/3646/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрейд Мікс" (адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 95, оф. 17; код ЄДРПОУ 40002253)
до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 20730,08 грн.
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрейд Мікс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) 20730,08 грн, з яких:
13003,72 грн - основної суми боргу;
2362,79 грн - пені;
3506,16 грн - інфляційних збитків;
562,59 грн - 3% річних;
1294,82 грн - штрафу.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 5005-Х від 27.12.2021 щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України судом 21.08.2023 направлено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської обл. про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці обліку та моніторингу інформації ГУ ДМС України в Харківській області щодо ОСОБА_1 .
На зазначений запит 27.09.2023 судом отримано відповідь.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2023 відкрито провадження у справі № 922/3646/23; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом трьох днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію ухвали від 04.09.2023 про відкриття провадження у справі.
Позивач отримав копію ухвали від 04.09.2023, про що свідчить долучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення (а. с. 38).
Проте, надіслана на адресу відповідача копія ухвали від 04.09.2023 повернулася на адресу суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою” (а. с. 34-37). Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд судом справи.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2023.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 24.03.1999 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію Фізичної особи - підприємця Туннікової Олени Станіславівни.
Як свідчать матеріали справи, в процесі здійснення господарської діяльності, 27.12.2021 між Фізичною особою - підприємцем Туннікова Олена Станіславівна, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтрейд Мікс", як продавцем, укладено договір купівлі-продажу № 5005-Х (далі за текстом - договір; а. с. 8), за умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1).
Відповідно до п.1.3. Договору, загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного Договору.
Відповідно до п.3.5 Договору, підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на Товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Продавця за кількістю та за якістю. Претензії Покупця щодо якості Товару після підписання ним накладної на Товар розглядаються та задовольняються Продавцем в окремому порядку, який визначається Продавцем в кожному випадку окремо.
Згідно із п.4.2. Договору, плата за товар проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в наступні строки, виходячи із домовленості сторін (необхідне підкреслити):
- 100 % передоплата;
- оплата по факту отримання товару Покупцем;
- з відстрочкою платежу до 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту поставки товару.
За узгодженням сторін можливі інші, не заборонені законодавством, умови оплати товару.
Відповідно до п. п. 5.2-5.3 договору за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.
Крім пені, передбаченої п. 5.2 договору, у випадку прострочення оплати товару більше 10 (десяти) календарних днів від узгодженого строку, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного і кожного наступного порушення - штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.
За змістом розділу 6 договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022.
В разі, якщо за десять днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати чи змінити його, при відсутності невиконаних зобов'язань між сторонами, даний договір продовжується строком на 1 (один) календарний рік, а по закінченні цього строку діє в такому ж самому порядку до внесення змін до договору або до його розірвання сторонами шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар за накладними: № 22102748 від 29.01.2022, № 22102752 від 29.01.2022, № 22102787 від 29.01.2022, № 22103779 від 05.02.2022, № 22104637 від 12.02.2022, № 22104650 від 12.02.2022, № 22104664 від 12.02.2022, № 22104856 від 15.02.2022, № 22105143 від 17.02.2022, № 22105415 від 19.02.2022, № 22105418 від 19.02.2022, № 22105488 від 19.02.2022, № 22105490 від 19.02.2022, № 22105653 від 22.02.2022 (а. с. 12-18). Всього товару поставлено на загальну суму 13003,72 грн.
Однак, як зазначає позивач, за поставлений товар відповідач у повному обсязі так і не розрахувався, борг перед позивачем за поставлений товар складає 13003,72 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 0404/23 від 04.04.2023 (а. с. 9-10), в якій вимагав сплатити існуючий борг, однак, зазначені вимоги залишені без задоволення.
23.09.2022 до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення фізичної особи - підприємця Туннікової Олени Станіславівни.
Обставини щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за поставлений товар в загальній сумі 13003,72 грн. стали підставами для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрейд Мікс" до суду з позовом у даній справі.
Крім того, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання позивач нарахував до стягнення з відповідача 3506,16 грн інфляційних збитків, 562,59 грн 3% річних за період прострочення сплати боргу за кожною з накладних за загальний період прострочення з 20.02.2022 до 16.08.2023, 2362,79 грн пені за шестимісячний період прострочення оплати за кожною з накладних, а також та 1294,82 грн штрафу.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У даному випадку факт поставки позивачем на користь відповідача товару підтверджується підписаними представниками сторін накладними: № 22102748 від 29.01.2022, № 22102752 від 29.01.2022, № 22102787 від 29.01.2022, № 22103779 від 05.02.2022, № 22104637 від 12.02.2022, № 22104650 від 12.02.2022, № 22104664 від 12.02.2022, № 22104856 від 15.02.2022, № 22105143 від 17.02.2022, № 22105415 від 19.02.2022, № 22105418 від 19.02.2022, № 22105488 від 19.02.2022, № 22105490 від 19.02.2022, № 22105653 від 22.02.2022. Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем суду не доведено.
Відповідач не надав суду доказів сплати боргу за цей товар.
З урахуванням викладеного, борг відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 13003,72 грн. Строк оплати зазначеного боргу визначений умовами укладеного між сторонами договору, та є таким, що настав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у в сумі 13003,72 грн.
Щодо вимог про стягнення інфляційних та 3% річних.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
В даному випадку відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання оскільки не виконав його в строк, встановлений умовами договору. Зазначене, з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України, надає позивачу право на нарахування інфляційних та 3 % річних за весь час прострочення.
Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, ним на суму боргу по кожній видатковій накладній окремо нараховано в загальному розмірі 562,59 грн 3% річних, а також 3506,16 грн інфляційних за період прострочення до 16.08.2023.
Періоди прострочення грошових зобов'язань та суми таких зобов'язань відповідачем жодним чином не спростовуються, доказів протилежного матеріали справи не містять та останнім суду не надано. Крім того, як зазначалось, відповідачем не надано будь-яких доказів сплати на користь відповідача вартості отриманого товару за договором.
Перевіривши за допомогою інструменту “Калькулятори” системи інформаційно-правового забезпечення “Ліга: закон” складений позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних суд констатує його відповідність вимогам чинного законодавства та арифметичну вірність. За таких обставин, позов в частині стягнення зазначених нарахувань також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 562,59 грн 3% річних та 3506,16 грн інфляційних за вказані періоди прострочення.
Щодо позову в частині стягнення пені та штрафу суд зазначає.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначалось, п. 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.
Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань щодо сплати отриманого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене також надає позивачу право на нарахування пені за таке прострочення в порядку, визначеному вказаними положеннями чинного законодавства та умовами договору.
Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, ним на суму боргу по кожній видатковій накладній за шестимісячний термін прострочення окремо нараховано пеню в загальному розмірі 2362,79 грн.
Перевіривши за допомогою інструменту “Калькулятори” системи інформаційно-правового забезпечення “Ліга: закон” складений позивачем розрахунок пені, суд констатує його відповідність вимогам чинного законодавства та арифметичну вірність. За таких обставин, позов в зазначеній частині також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 2362,79 грн.
Крім того, пунктом 5.3. договору також передбачено, що крім пені, передбаченої п. 5.2 договору, у випадку прострочення оплати товару більше 10 (десяти) календарних днів від узгодженого строку, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного і кожного наступного порушення - штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.
Згідно з розрахунком, за прострочення оплати за кожною з видаткових накладних позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 10% від суми за кожною з накладних в загальній сумі 1294,82 грн.
Суд констатує, що такий розрахунок відповідає умовам договору та не суперечить вимогам чинного законодавства.
За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в зазначеній сумі також підлягає задоволенню.
Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрейд Мікс" (адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 95, оф. 17; код ЄДРПОУ: 40002253):
13003,72 грн. - основної суми боргу;
3506,16 грн. - інфляційних збитків;
562,59 грн. - 3% річних;
2362,79 грн. - пені;
1294,82 грн. - штрафу;
2684,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак