ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16 жовтня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/553/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.
розглянув справу
за позовом: Фермерського господарства "Стрипа" (вул. Застрипна, 48, с.Старі Петликівці, Чортківський район, Тернопільська область, 48413)
до відповідача 1: Чортківської районної державної адміністрації (вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Тернопільська область, 48500);
відповідача 2: Бучацької міської ради (Майдан Волі, 1, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, 48500)
про: 1) визнання незаконним та скасування розпорядження Бучацької районної державної адміністрації від 11.12.2013 №399-од "Про затвердження технічної документації з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Старопетликівської, Пишківської, Космиринської, Ріпинецької, Передмістянської, Язловецької сільських рад Бучацького району", в частині затвердження документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768;
2) визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення (вид цільового призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768 в Державному земельному кадастрі, яка була здійснена 10.2.2013 Відділом Держземагенства у Бучацькому районі Тернопільської області;
3) скасування державної реєстрації права власності Бучацької міської ради на земельну ділянку площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2021, запис про права власності №42296167 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2375538161212).
За участю представників від:
Позивача: Балабан Петро Олексійович, адвокат
Відповідачі: не з'явилися
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Фермерське господарство "Стрипа" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської районної державної адміністрації, Бучацької міської ради про: визнання незаконним та скасування розпорядження Бучацької районної державної адміністрації від 11.12.2013 №399-од "Про затвердження технічної документації з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Старопетликівської, Пишківської, Космиринської, Ріпинецької, Передмістянської, Язловецької сільських рад Бучацького району", в частині затвердження документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768; визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення (вид цільового призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768 в Державному земельному кадастрі, яка була здійснена 10.2.2013 Відділом Держземагенства у Бучацькому районі Тернопільської області; скасування державної реєстрації права власності Бучацької міської ради на земельну ділянку площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2021, запис про права власності №42296167 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2375538161212)
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Фермерському господарству належало право на постійне користування земельною ділянкою площею 44,77 га. В подальшому частина даної земельної ділянки була розпайована членами Фермерського господарства. На вказані земельні ділянки члени ФГ "Стрипа" отримали Державні акти на право власності на земельні ділянки. З метою здійснення державної реєстрації наявного у ФГ "Стрипа" права постійного користування земельною ділянкою яка залишилася після розпаювання частини цілою земельної ділянки площею 44,77 га позивач звернувся до ліцензованого розробника землевпорядної документації. В ході виготовлення технічної документації було виявлено, що на місці розташування земельною ділянки, яка залишилась у користування ФГ "Стрипа" площею 32,5156 га у 2013 в ході проведення інвентаризації земель була сформована нова земельна ділянка площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768. Технічна документація на сформовану земельну ділянку була затверджена розпорядженням Бучацької районної державної адміністрації №399-од від 11.12.2013. З врахуванням даних обставин позивач звернувся до Бучацької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Проте відповіді не отримав. Як слідує із відповіді на адвокатський запит Бучацька міська рада не визнає жодних прав позивача на земельну ділянку комунальної власності площею 32,6447 га. Таким чином, проведена інвентаризація земель, в ході якої була сформована та зареєстрована земельна ділянка площею 32,6447 з кадастровим номером 6121287400:01:002:0765 була здійснена із порушенням закону та без врахуванням наявного у позивача права постійного користування земельною ділянкою площею 32,5156.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 16.08.2023, головуючим суддею для розгляду справи № 921/553/23 визначено суддю Чопка Ю.О.
Позиція відповідача 1.
Відповідач 1 у відзиві №01-17/1905 від 19.09.2023 (вх.№7579 від 19.09.2023) позовні вимоги заперечила та вважає їх безпідставними. При цьому посилається на те, що згідно наказу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області №12-од від 12.08.2013 вирішено провести інвентаризацію земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Тернопільської області. У зв'язку з чим Бучацькою державною адміністрацією розпорядженням №245-ОД від 32.08.2023 надано відповідний дозвіл на проведення робіт з інвентаризації земель. Результати проведеної інвентаризації (технічну документацію) затверджено розпорядженням Бучацької районної державної адміністрації №399-од від 11.12.2013. Враховуючи, що розпорядження №399-од від 11.12.2013 лише затверджує результати проведеної інвентаризації, вважає що жодних прав позивача останнє не порушує. Спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності та знаходиться на території с. Старі Петликівці, що входить до Бучацької територіальної громади, а тому власником правомірно зареєстровано Бучацьку міську раду. Просить в позові відмовити.
Позиція відповідача 2.
Відповідач 2 участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст.165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 21.08.2023 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 вересня 2023 року.
Ухвалою суду від 11.09.2023, за усним клопотанням представника позивача, підготовче засідання було відкладено на 27.09.2023.
Ухвалою суду від 27.09.2023 закрито підготовче провадження по справі №921/553/23 та призначено її до розгляду по суті на 16.10.2023.
У судовому засіданні 16.10.2023, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
На підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00027, виданого 18.05.1993 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування землею за №01, ОСОБА_1 належала на праві постійного користування земельна ділянка площею 44,77 га, надана на підставі рішення Старопетликівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області від 27.11.1992 року. Землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства.
Дана земельна ділянка, станом на 18.05.1993, знаходилась на території Старопетликівської сільської ради.
Відповідно до відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 20.05.1993 здійснена державна реєстрація Фермерського господарства "Стрипа" (48413, Тернопільська обл., Чортківський район, село Старі Петликівці, 48).
В подальшому, розпорядженням Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області №659 від 30.10.2007 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у розмірі частки (паю) колишньої селянської спілки "Україна" - 2,53 умовних кадастрових гектарів для ведення фермерського господарства із земель, які перебували у постійному користуванні Фермерського господарства "Стрипа" розміщені на території Старопетликівської сільської ради (за межами населеного пункту) наступним громадянам: ОСОБА_1 - 2,53 кад. га; ОСОБА_2 - 2,53 кад. га; ОСОБА_3 - 2,53 кад. га; ОСОБА_4 - 2,53 кад. га; ОСОБА_5 - 2,53 кад. га; ОСОБА_6 - 2,53 кад. га.
Розпорядженням Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області №178 від 16.03.2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам Фермерського господарства "Стрипа" загальною площею 12,2545 для ведення фермерського господарства із земель, які розміщені на території Старопетликівської сільської ради (за межами населеного пункту), наступним громадянам: ОСОБА_1 - 2,0437 га; ОСОБА_2 - 2,0406 га; ОСОБА_3 - 2,0345 га; ОСОБА_4 - 2,0205 га; ОСОБА_5 - 1,9943 га; ОСОБА_6 - 1,9935 га.
На вказані ділянки зазначеним членам фермерського господарства видані Державні акти на право власності на земельні ділянки (Державний акт серії ЯЗ №067933 кадастровий номер 6121287400:01:001:0749, Державний акт серії ЯЗ №067934 кадастровий номер 6121287400:01:001:0748, Державний акт серії ЯЗ №067935 кадастровий номер 6121287400:01:001:0747, Державний акт серії ЯЗ №067936 кадастровий номер 6121287400:01:001:0746, Державний акт серії ЯЗ №067937 кадастровий номер 6121287400:01:001:0745, Державний акт серії ЯЗ №067938 кадастровий номер 6121287400:01:001:0744 відповідно).
Таким чином у постійному користуванні Позивача залишилась земельна ділянка площею 32,5156 га.
Як стверджує позивач, з метою здійснення державної реєстрації наявного у Фермерського господарства "Стрипа" права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, яка залишилась після розпаювання частини цілої земельної ділянки площею 44,77 га, позивач звернувся до ліцензованого розробника землевпорядної документації ФОП Шкарупа С.П. (Кваліфікаційний сертифікат №012949 від 03.10.2016, Свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серія АБ №0547 від 01.07.2020, за офіційними даними розміщеними на сайті Держгеокадастру України) для виготовлення Технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
В ході виготовлення вказаної вище технічної документації із землеустрою було встановлено, що на місці розташування земельної ділянки, яка залишилась у постійному користування ФГ "Стрипа" для ведення фермерського господарства площею 32,5156 га була сформована нова земельна ділянка площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768.
Так, позивачем подано суду відповідь на адвокатський запит, а саме лист Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.111-2395/2-23 від 14.07.2023, яким надало наступну інформацію щодо вказаної вище земельної ділянки.
Земельна ділянка площею 32,6447 на з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768 на території Старопетликівської сільської ради була проінвентаризована на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області №12-од від 12.08.2013 "Про проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності", розпорядження Бучацької районної державної адміністрації №245-од від 23.08.2013 "Про надання дозволу щодо організації проведення робіт з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності".
Технічна документація була затверджена розпорядженням Бучацької районної державної адміністрації №399-од від 11.12.2013 "Про затвердження технічної документації з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Старопетликівської, Пишківської, Космиринської, Ріпинецької, Передмістянської, Язловецької сільських рад Бучацького району".
З врахуванням того, що в межах земельної ділянки комунальної власності площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768 сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства знаходиться належна позивачу на праві постійного користування земельна ділянка 32,5155 га сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства позивач 25.11.2022 року звернуся до Бучацької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 32.5155 га, яка перебуває у нього на праві постійного користування для ведення фермерського господарства.
Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем 2, жодного рішення органом місцевого самоврядування з цього приводу у встановленому законом порядку прийнято не було. Більше того, як слідує із відповіді на адвокатський запит (лист від 27.06.2023 р. за №03-10/1172), Бучацька міська рада не визнала жодних прав позивача на вказану земельну ділянку комунальної власності площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768 чи її частину.
Таким чином позивач вважає, що проведена інвентаризація земель, в ході якої була сформована та зареєстрована земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768, була здійснення із порушенням вимог закону та прав і законних інтересів позивача без врахування наявного у нього права постійного користування земельною ділянкою площею 32,5156 га сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства в межах вказаної вище проінвентаризованої земельної ділянки, що і стало причиною звернення з позовом до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з п. "г" ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.
Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону, від 18.12.1990 № 561-XII) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону, від 18.12.1990 № 561-XII) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону, від 18.12.1990 № 561-XII) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Судом встановлено, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка площею 44,77 га надавалась на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.
Таким чином, законодавством, чинним на момент створення ФГ "Стрипа", було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової умови для набуття правосуб'єктності ФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов'язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації ФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого ФГ.
19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.
Згідно із ч.1 ст.5, ч.1 ст.7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст.8 Закону № 937-IV).
Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.
Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб'єктом такого використання може бути особа - суб'єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.
Аналогічні висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.
Позивач є землекористувачем земельної ділянки 32,5156 га для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00027, виданого 18.05.1993 року (з врахуванням змін в землекористування внесених на підставі розпорядження Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області №178 від 16.03.2009), який не потребує переоформлення відповідно до пункту 6 Перехідних положень ЗК України, які втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.
Відповідно до абзацу 11 пункту 5.3 цього Рішення стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року до його переоформлення.
Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному у Постанові Великої палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 663/1738/16-ц.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.
Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.
Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 та правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 5 листопада 2019 року по справі № 906/392/18.
У зв'язку із вище наведеним, суд вважає, що враховуючи ту обставину, що на даний час відсутні будь-які рішення органів державної виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про припинення права постійного користування земельною ділянкою (таких зокрема відповідачами суду як доказів не надано), яке виникло у позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00027, виданого 18.05.1993 року, слід вважати, що позивач на даний час є законним користувачем земельної ділянки площею 32,5156 га на праві постійного користування (з врахуванням змін в землекористування внесених на підставі розпорядження Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області №178 від 16.03.2009), яка розташована на території Старопетликівської сільської ради.
У свою чергу доводи Чортківської районної державної адміністрації викладені у відзиві про те, що права позивача не порушені розглядається судом критично та відхиляються.
Як було вище констатовано, позивач є законним користувачем земельної ділянки площею 32,5156 га на праві постійного користування, яка розташована на території Старопетликівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.
Відповідно до ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Позивач належним способом, відповідно до ст.ст. 95, 96 ЗК України, виконує обов'язки та реалізовує права землекористувача на праві постійного користування земельною ділянки площею 32,5156 га, яка розташована на території Старопетликівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЗК України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Позивачем не надавалась згода на вилучення вказаної вище земельної ділянки площею 14,6300 га або її частини.
Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 35 Закону України "Про землеустрій", інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Презюмується, що відповідачам, як розпорядникам (кожному із них у відповідний період їх повноважень) вказаної вище земельної ділянки площею 32,5156 га, було відомо про її правовий статус.
Також, і метою інвентаризації є встановлення правового статусу земельних ділянок, зокрема і зазначеної ділянки, оскільки у відповідачів була уся наявна інформація про право постійного користування Позивача на цю ділянку.
А тому, в ході проведених інвентаризацій відповідачами повинно було бути встановлено, як цього вимагають законодавчі норми щодо цього, зокрема, місце розташування земельної ділянки площею 32,5156 га та її правовий статус, тобто право постійного користування Позивача щодо цієї земельної ділянки.
Також, відповідно п. "б", абзацу 3 ст. 35 Закону України "Про землеустрій", при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо, зокрема, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру.
Проте, незважаючи на наведені вище обставини, вимоги законів, визначений порядок, відповідачі власними рішеннями, затвердивши вказану вище документацію із землеустрою (Розпорядження Бучацької РДА від 11.12.2013 року за № 399-од) здійснили вилучення у Позивача земельної ділянки 32,5156 га та її реєстрацію в Державному земельному кадастрі інших земельних ділянок, як об'єктів речових прав, а саме, вказана земельна ділянка площею увійшла до складу новоствореної земельної ділянки площею 32,6447 з кадастровим номером 6121287400:01:002:0765.
Статтею ч. 1 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що формування земельних ділянок здійснюється:
- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
- шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
- шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Відповідно до ч. 4 вказаної правової норми, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:
- поділу або об'єднання земельних ділянок;
- скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;
- якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи вказане вище рішення, позбавив Позивача земельної ділянки площею 32,5156 га як об'єкта його речового права - права постійного користування, належного йому на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00027, виданого 18.05.1993 року, чим грубо порушили його права як законного користувача вказаною земельною ділянкою.
Із змісту статті 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Суд вважає, що у справі має місце та обставина, що із боку відповідачів відбулось втручання у мирне володіння позивачем своїм майном, оскільки відповідачі вчинили дії та прийняли оспорювані рішення, якими позбавили позивача самого об'єкту права його постійного користування, яким є зазначена земельна ділянка, що відбулось в ході проведення інвентаризацій земель та прийняття рішень Відповідачами про їх затвердження.
Слід зазначити, що хоча і не прийнято жодного офіційного рішення органами влади про скасування (припинення) права постійного користування Позивача земельною ділянкою площею 32,5156 га, разом з тим відповідачі вчинили інші дії та прийняли оспорювані рішення, якими позбавили позивача самого об'єкту права постійного користування, яким є зазначена земельна ділянка, що відбулось в ході проведення інвентаризацій земель та прийняття рішень відповідачами про їх затвердження.
Таким чином, суд вважає, доведеним позивачем і неспростованим відповідачами, що права позивача підлягають судовому захисту шляхом скасування незаконного рішення, державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 6121287400:01:002:0765 у Державному земельному кадастрі та права власності на земельну ділянку 6121287400:01:002:0765, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.129 ГПК України судовий збір в сумі 8052,00 грн покладається на відповідачів.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 233, 236, 238, 240, 241, 253-259 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Визнати незаконним та скасувати розпорядження Бучацької районної державної адміністрації від 11.12.2013 року №399 - од "Про затвердження технічної документації і інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Старопетликівської, Пишківської, Космиринської, Ріпинецької, Передмістянської, Язловецької сільських рад Бучацького району" в частині затвердження документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768.
3.Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення (вид цільового призначення - 01.01 "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва") площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768 в Державному земельному кадастрі, яка була здійснена 10.12.2013 року відділом Держземагенства у Бучацькому районі Тернопільської області.
4.Скасувати державну реєстрацію права власності Бучацької міської ради на земельну ділянку площею 32,6447 га з кадастровим номером 6121287400:01:002:0768, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2021 року, запис про право власності №42296167 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2375538161212).
5.Судові витрати покласти на відповідачів.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення буде виготовлено 25 жовтня 2023 року.
Суддя Ю.О. Чопко