Справа №274/2474/19
Категорія 95
1-кп/295/93/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019060050000434 від 24.04.2019 на підставі обвинувального акту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева, Житомирської області, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 02.02.2012 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1 ст.121 до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки;
- 19.06.2012 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1 ст.198 КК України до 1 місяця арешту;
- 26.03.2013 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.07.2016 невідбуту частину покарання скорочено наполовину, згідно ст. 6 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014;
- 07.02.2022 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
ВСТАНОВИВ:
12.08.2016, близько 01 години 40 хвилин, ОСОБА_4 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження та яка перебувала в стані неосудності, знаходячись неподалік залізничного переїзду по вул. Житомирській, в м. Бердичеві, помітили раніше їм не знайомого ОСОБА_6 , який йшов у напрямку мікрорайону «М'ясокомбінат», та в цей час у нього виник умисел на розбійний напад, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята яка перебувала в стані неосудності, з корисливих мотивів з метою заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом здійснення нападу, почали переслідувати потерпілого та наздогнавши його поблизу зупинки громадського транспорту, що по вул. Житомирська, 76 в м. Бердичів, застосували щодо нього насильство небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось у наступному: особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята яка перебувала в стані неосудності, схопив ОСОБА_6 рукою за шию ззаду, а ОСОБА_4 умисно наніс потерпілому один удар рукою в грудну клітину спереду, внаслідок чого потерпілий впав на асфальтоване покриття. Продовжуючи злочинні дії, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження та яка перебувала в стані неосудності разом з ОСОБА_4 умисно нанесли потерпілому, що лежав на тротуарі близько 4 ударів ногами по тулубу, від яких ОСОБА_6 захищався, прикриваючись руками. Після подолання опору потерпілого особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята яка перебувала в стані неосудності, разом з ОСОБА_4 підняли ОСОБА_6 з землі та для продовження злочинних дій відвели до зупинки громадського транспорту, де посадили на лавочку.
В подальшому, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята яка перебувала в стані неосудності, підійшовши спереду до ОСОБА_6 , взяв його руками за голову та умисно наніс близько п'яти ударів коліном правої ноги по обличчю потерпілого, після чого руками утримував потерпілого за тулуб, не даючи йому втекти, а ОСОБА_4 у той час обшукав одяг ОСОБА_6 .
Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята яка перебувала в стані неосудності, руками схопили потерпілого за ноги та умисно стягнули його з лавочки на тротуар, внаслідок чого ОСОБА_6 впав та вдарився потиличною частиною голови об асфальтове покриття.
Подолавши таким чином опір потерпілого, ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята яка перебувала в стані неосудності, заволоділи майном ОСОБА_6 , а саме:
-мобільним телефоном марки «Meizu MX5», вартістю 7432 гривні, спорядженим сім-карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень та сім-карткою мобільного оператора «LIFE», вартістю 25 гривень;
-шкіряним гаманцем, вартістю 380 гривень, всередині якого знаходилась банківська картка «Укрсиббанку»;
-срібним браслетом, вагою 50 грам, вартістю 65 гривень за 1 грам, на суму 3250 гривень;
-срібною каблучкою, вагою 5 грам, вартістю 65 гривень за 1 грам, на суму 325 гривень та з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли.
Всього в результаті злочинних дій потерпілому ОСОБА_6 , заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 11437 гривень.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження таяка перебувала в стані неосудності, потерпілому ОСОБА_6 завдані:
-тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді перелому потиличної кістки,
-легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді забою головного мозку, перелому та підвивиху першого зуба, саден та підшкірних крововиливів обличчя.
Кримінальна відповідальність за вчинене передбачена ч.4 ст.187 КК України, а саме за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказував, що обвинувачення йому зрозуміле, свою вину визнав повністю. Пояснював, що не оспорює фактичних обставин правопорушення, які встановлені на досудовому слідстві. Також пояснив, що 12.08.2016 разом із ОСОБА_7 помітили раніше незнайомого ОСОБА_6 , почали переслідувати останнього та, наздогнавши його наніс удар в грудну клітину, від чого потерпілий впав на асфальт. В подальшому, разом із ОСОБА_7 нанесли потерпілому 4 удари ногами по тулубу, підняли його та відвели на зупинку громадського транспорту, де посадили на лавочку. Потім ОСОБА_8 продовжував бити ОСОБА_6 , наносячи удари коліном, та утримував його. В цей час ОСОБА_4 обшукував потерпілого та разом із ОСОБА_9 заволоділи наступним майном потерпілого: мобільним телефоном, шкіряним гаманцем, срібним браслетом, срібною каблучкою. Потім разом із ОСОБА_7 руками схопили потерпілого та стягнули з лавочки, від чого ОСОБА_6 впав. У вчиненому щиро розкаюється, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи містяться заява про розгляд справи за його відсутності.
Суд, у порядку ст. 325 КПК України, вирішив провести судовий розгляд у відсутності потерпілого.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та письмових матеріалів, що характеризують його особу.
Таким чином, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (розбій), при встановлених судом фактичних обставинах, поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України.
Призначаючи міру покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до ст.12 КК України вчинив особливо тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, має судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, не працює, одружений, дітей на утриманні немає, негативно характеризується за місцем проживання. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, щиро каявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.67 КК України є рецидив злочинів.
За таких даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також з врахуванням сукупності всіх обставин, які характеризують особу винного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.
При цьому вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.
При призначенні покарання суд застосовує вимоги ч.1, 4 ст.70 КК України та принцип сукупності злочинів, оскільки ОСОБА_4 07.02.2022 засуджений Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислено з 13.11.2020, тобто з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 .
Тому суд, на підставі вищевикладеного, зараховує ОСОБА_4 відбуту частину покарання за попереднім вироком з 13 листопада 2020 по 25 липня 2022.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.07.2022 тимчасово залишено ОСОБА_4 в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» до розгляду вказаного кримінального провадження.
Таким чином, строк покарання обвинуваченим необхідно обчислювати з дня постановлення вироку із зарахуванням у строк відбуття покарання періоду тимчасового залишення в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8».
Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий 13.08.2016, а ухвалою від 15.08.2016 йому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався ухвалами суду.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.04.2019 ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, в строк відбування покарання слід зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 13.08.2016 по 05.04.2019 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. Закону від 26.11.2015 № 838-VIII), де одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07.02.2022, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 25 жовтня 2023.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання частково відбуте за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2022 в період з 13 листопада 2020 по 25 липня 2022р.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання період тимчасового залишення в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» по даному кримінальному провадженню з 26 липня 2022 по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює один день позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання термін його попереднього ув'язнення в період з 13 серпня 2016 по 05 квітня 2019 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. Закону від 26.11.2015 № 838-VIII), де одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.
Речові докази: банківську картку НОМЕР_1 , шкіряний гаманець, срібну каблучку, сім-карти мобільних операторів «Київстар» та «Лайф», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому за належністю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1