Справа №295/14170/23
1-кс/295/5904/23
Іменем України
20.10.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
про накладення арешту на майно,
подане у кримінальному провадженні №12023065400001462 від 13.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Дізнавач, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, у якому вказав, що 13.10.2023 на адресу Житомирського РУП ГУНП надійшло повідомлення від поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Житомирській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , відповідно до якого 13.10.2023, близько 13 год 29 хв, під час несення служби в складі екіпажу 103 за адресою: м. Житомир, вул. Київське шосе, 84, за порушення правил дорожнього руху було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на вимогу працівників поліції пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.04.2007, видане на ім'я останнього, з явними ознаками підробки, а саме: вищевказане посвідчення згідно бази ІПНП видане іншій особі, а сам бланк посвідчення водія не відповідає зразкам, які знаходяться в офіційному обігу.
Старшим дізнавачем СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області 13.10.2023 у період часу з 13 години 49 хвилин по 16 годину 49 хвилин проведено затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено у гр. ОСОБА_6 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.04.2007, видане на ім'я останнього, та вилучено вищевказане майно до Житомирського районного управління поліції, що за адресою: м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17.
16.10.2023 старшим дізнавачем СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.04.2007, видане на ім'я ОСОБА_6 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Посилаючись на зазначене, з метою збереження речових доказів, дізнавач просить накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, до клопотання долучив заяву про проведення судового засіданні за відсутності дізнавача, відповідно до змісту якої клопотання підтримує та просить задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомили.
Згідно з приписами ч.1 ст.172 КПК України, неявка власника майна та слідчого (дізнавача) не перешкоджає розгляду клопотання слідчим суддею.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина 1 ст.170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СД Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирський області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено 13.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023065400001462, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до змісту копії протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 13.10.2023, працівниками поліції було затримано ОСОБА_6 , та в ході затримання в останнього було виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.04.2007, видане на ім'я ОСОБА_6 .
Постановою дізнавача Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 16.10.2023 про визнання предметів речовими доказами, посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.04.2007, видане на ім'я ОСОБА_6 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023065400001462.
Відповідно до ст. 167, 168 КПК України вищевказані речі є тимчасово вилученим майном.
Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання копій наступних документів: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; рапортів від 13.10.2023; протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 13.10.2023; протоколів допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 від 13.10.2023; постанови дізнавача про визнання предметів речовими доказами від 16.10.2023, які підтверджують, що зазначене в клопотанні майно може бути предметом кримінального правопорушення, та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.
Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке дізнавач просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.04.2007, видане на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1