Провадження № 274/7165/23
В И Р О К Провадження № 1-кп/0274/886/23
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/7165/23 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Броницька-Гута Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, розлученої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , маляра у ФОП « ОСОБА_4 », зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6
обвинуваченої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_5 та підозрювана ОСОБА_3 за участі захисника з письмової згоди потерпілої уклали угоду про визнання винуватості, відповідно до якої 26 вересня 2023 року близько 12 години потерпіла ОСОБА_7 , перебуваючи в ювелірному магазині «Золото», у присутності своєї знайомої ОСОБА_3 придбала собі у власність золотий ланцюжок, 585 ґатунку, вагою 6.31 г, вартістю 16725 грн.
Після цього ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_3 прийшли до приміщення столярного цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в роздягальні ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_3 поклала щойно придбаний золотий ланцюжок до своєї жіночої сумочки та, залишивши сумочку в роздягальні, пішла працювати.
У цей же день близько 17 години, після закінчення робочого дня ОСОБА_7 разом з ОСОБА_3 повернулися до роздягальні та ОСОБА_7 пішла мити руки.
У цей час та місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення золотого ланцюжка, належного ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний намір, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_7 , впевнившись, що її дії не будуть помічені сторонніми особами, розуміючи протиправність своїх дій, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 дістала з сумочки ОСОБА_7 золотий ланцюжок 585 ґатунку, вагою 6,31 г, та, підмінивши його на схожий ланцюжок з металу жовтого кольору, який не є ювелірним виробом, таємно викрала вищевказаний золотий ланцюжок, належний ОСОБА_7 , внаслідок чого заподіяла останній матеріальної шкоди на суму 16725 грн.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачена ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
12 жовтня 2023 року між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_8 з письмової згоди потерпілої ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України та узгоджують покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням. ОСОБА_3 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, виконувати усі обов'язки, які будуть покладені на неї судом.
Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а також укладення угоди про визнання винуватості допускається у випадках надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди. Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином, провадження не здійснюється щодо юридичної особи та від потерпілої є письмова згода прокурору на укладення угоди, тобто сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч. 4 ст. 469 КПК України.
Не встановлено і порушень вимог ч. 5 ст. 469 КПК України, оскільки угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_3 про підозру (09.10.23) і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Сторонами дотримано вимоги положень ст. 472 КПК України і в угоді у відповідності до цих вимог зазначено сторони, сформульовано обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 4 ст. 185 КК України), істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченою винуватості у вчиненні злочину, відшкодування потерпілій шкоди внаслідок дій обвинуваченої, зазначено узгоджене покарання та згоду обвинуваченої на призначення покарання зі звільненням від його відбування, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення і вона скріплена підписами сторін.
Укладення угоди між прокурором та обвинуваченою є добровільним, на чому наголосили сторони в судовому засіданні.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, в тому числі правова кваліфікація злочину, скоєного ОСОБА_3 , не є більш тяжкою, ніж це передбачено у ч. 4 ст. 469 КПК України.
Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди та ці умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
Підстав вважати, що укладення угоди про визнання винуватості не було добровільним у суду немає.
ОСОБА_3 заявила, що вона цілком розуміє наслідки угоди.
Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Для визнання винуватості ОСОБА_3 наявні фактичні підстави.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої (раніше не судима, має на утриманні двох дітей, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно).
Прокурор, захисник, обвинувачена висловили одностайну думку про затвердження угоди про визнання винуватості. Обвинувачена вказала, що фактичні обставини, як вони зазначені у підозрі, відповідають дійсності.
Цивільний позов у провадженні не подано.
Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Підстав для обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу, враховуючи особу обвинуваченої, беручи до уваги призначене покарання, відсутність клопотань з даного приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 12 жовтня 2023 року між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_3 , прийнявши рішення про винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням протягом 01 (одного) року іспитового строку, якщо вона протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речовий доказ у провадженні після набрання вироком законної сили: ювелірний виріб - ланцюжок, який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 - повернути власниці ОСОБА_7 .
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої ОСОБА_3 - не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд. При цьому вирок може бути оскаржений обвинуваченою, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення їй наслідків укладення угоди, а прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1