ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ДОДАТКОВА
УХВАЛА
"20" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/613/19
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н.В., секретар с/з Богомолова В.С., розглянув заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (вх.№2-1537/23 від 11.10.2023р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №923/613/19
За позовом: Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801, електронна адреса: forletter@utg.ua)
До відповідача: Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, буд.1, код ЄДРПОУ 00130771, електронна адреса: data@tec.kherson.ua)
про стягнення
Орган ДВС: Приватний виконавець Щербаков Ігор Миколайович (04070, м. Київ, вул. Спаська, 35, 2-й поверх, офіс 10, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
За участю представників сторін:
Від позивача: Косинська Л.В. - на підставі довіреності №1-3586 від 10.08.2023р.;
Від відповідача: Єрашов І.Є. - в порядку самопредставництва;
Від органу ДВС: Косяк Н.В. - на підставі ордера серії АІ №1465042 від 22.09.2023р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.10.2019р. у справі №923/613/19 позовну заяву Акціонерного товариства (далі - АТ) «Укртрансгаз» задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства (далі - АТ) «Херсонська теплоелектроцентраль» на користь АТ «Укртрансгаз» заборгованість за послуги у сумі 2 137 705 грн 10 коп., інфляційні втрати в сумі 15 486 грн 91 коп., 3% річних у сумі 13 864 грн 42 коп., пеню у сумі 198 445 грн 13 коп та 3 482 грн 46 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2020р. апеляційну скаргу AT «Херсонська ТЕЦ» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 11.10.2019р. по справі № 923/613/19 залишено без змін.
11 лютого 2020р. вказане рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим судом видано відповідний наказ щодо примусового стягнення.
18 вересня 2023р. до Господарського суду Одеської області надійшла скарга АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (вх.№2-1393/23 від 18.09.2023р.) на бездіяльність державного виконавця у справі №923/613/19, визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2023р. скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (вх.№2-1393/23 від 18.09.2023р.) на бездіяльність державного виконавця у справі №923/613/19, визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
11 жовтня 2023р. до суду від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича надійшла заява (вх.№2-1537/23 від 11.10.2023р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №923/613/23 та стягнення з АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на користь Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Ухвалою суду від 11.10.2023р. заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (вх.№ 2-1537/23 від 11.10.2023р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №923/613/19 прийнято до провадження та призначено судове засідання з розгляду заяви на 20.10.2023р.
19 жовтня 2023р. до суду від АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» надійшли заперечення на заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (вх.№ 2-1537/23 від 11.10.2023р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №923/613/19.
В судовому засіданні представник Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №923/613/19 підтримує у повному обсязі, наполягає на її задоволенні, посилаючись на те, що згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження « судам роз'яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у ч.4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Пунктом 3 ч.2 ст.237 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатом розгляду справи по суті.
Також, в обґрунтування заяви, представник заявника послався на положення ст.ст.123, 124, 126, 129 ГПК України та зазначив, що з урахуванням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 22.09.2023р. між Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем (Клієнт) та Адвокатським бюро «НАТАЛІЇ КОСЯК» (Виконавець) був укладений Договір №37/23 про надання правової допомоги, на виконання якого Клієнту було надано наступний обсяг послуг: ознайомлення з матеріалами справи (виконавчого провадження №61621863), виготовлення копій для суду та сторін у справі №923/613/19; формування правової позиції Клієнта щодо відзиву на скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність приватного виконавця у справі №923/613/19 (аналітика та новели законодавства, судова практика у питаннях вчинення виконавчих дій та строків звернення з скаргою до суду сторін виконавчого провадження); складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 22.09.2023р.; складання відзиву (від 26.09.2023р.) на скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність приватного виконавця у справі №923/613/19; складання письмових пояснень (від 03.10.2023р.) на скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність приватного виконавця у справі №923/613/19; формування пакету документів та виготовлення копій, направлення заяви, відзиву, письмових пояснень сторонам по справі з урахуванням наявності світла, інтернету у робочий час, графіку роботи поштових відділень АТ «Укрпошта» та направлення документів засобами АТ «Укрпошта» (цінними листами з описом вкладення) та на електронні адреси сторін (з ЕЦП адвоката); участь адвоката Косяк Н.В. у судових засіданнях у Господарському суді Одеської області з розгляду скарги АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність приватного виконавця у справі №923/613/19; підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, формування пакету документів та виготовлення копій до заяви про ухвалення додаткового рішення; направлення заяви про ухвалення додаткового рішення сторонам по справі документів засобами АТ «Укрпошта» (цінними листами з описом вкладення); підготовка та участь адвоката Косяк Н.В. у судовому засіданні Господарського суду Одеської області у справі №923/613/19 з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.
При цьому, заявник зауважив, що в загальну вартість наданої професійної правничої допомоги включено вартість виготовлення документів (папір, копіювання), витрати тонера на друк, канцтовари, вартість пересилання документів.
Факт надання послуг підтверджується Актом №20/23 приймання передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №37/23 від 22.09.2023р., що був складений сторонами 06.10.2023р., та згідно якого адвокатом всього було витрачено 15 годин, що, з урахуванням погодинної вартості роботи адвоката та гонорару фіксованого розміру оплати, становить 20 000 грн у якості оплати за надану професійну правничу допомогу.
Заявник зазначає, що обсяг наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової допомоги №37/23 від 22.09.2023р., витраченому часу на складання та подання процесуальних документів, складності справи, впливу вирішення справи на репутацію сторони та публічним інтересом до справи, є обґрунтованим, оскільки виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається із стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Також, в обґрунтування своєї позиції заявник посилається на позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21, від 29.04.2021р. у справі №520/3710/18, від 16.02.2023р. у справі №917/243/22, від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц.
Представник АТ «Укртрансгаз» в судовому засіданні повністю підтримує заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про ухвалення додаткового рішення та стягнення з АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» заперечує проти задоволення заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про ухвалення додаткового рішення та стягнення з АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, посилаючись на те, що відповідно до ч.1 ст.344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо буде постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
При цьому, як зазначає АТ «Херсонська теплоелектроцентраль», зазначена стаття ГПК не містить бланкетної (відсилочної) норми щодо можливості розподілу судових витрат у разі залишення скарги без розгляду за аналогією залишення без розгляду позовної заяви або закриття провадження у справі.
За матеріалами справи №923/613/19 ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2023р. скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (вх.№2-1393/23 від 18.09.2023р.) на бездіяльність державного виконавця у справі №923/613/19, визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Враховуючи зазначене, АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» вважає, що оскільки за результатом розгляду скарги судом не було відмовлено у її задоволенні, то і розподіл судових витрат не підлягає задоволенню.
Крім того, АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» зазначає, що сам Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович має діюче свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та міг би самостійно прийняти участь у розгляді скарги та допускати, що суд першої інстанції може залишити скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» без розгляду. Натомість, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович уклав з іншим адвокатом договір про надання професійної правничої допомоги.
Розглянув матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 2 ст.244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 зазначеної статті встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Першою заявою по суті спору, поданою Приватним виконавцем в ході розгляду скарги АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (вх.№2-1393/23 від 18.09.2023р.) на бездіяльність державного виконавця у справі №923/613/19, визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, був відзив на скаргу, що надійшов до суду 28.09.2023р., та у якому Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
У ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
За приписами ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2023р. скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (вх.№2-1393/23 від 18.09.2023р.) на бездіяльність державного виконавця у справі №923/613/19, визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Повний текст ухвали складено 10.10.2023р.
Приватний виконавець звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №923/613/19 - 11.10.2023р.
Таким чином, Приватним виконавцем дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду з заявою ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017р., розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).
За положеннями п.4 ст.1, ч.ч. 3, 5 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до матеріалів справи, 22.09.2023р. між Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем (Клієнт) та Адвокатським бюро «НАТАЛІЇ КОСЯК» (Виконавець) був укладений Договір №37/23 про надання правової допомоги, відповідно до п.1.1 якого Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання за винагороду (гонорар) надати послуги адвоката, спрямовані на юридичне супроводження питань, пов'язаних із оскарженням дій або бездіяльності приватного виконавця, стягнення шкоди ( та всіх інших спорах, пов'язаних з діяльністю приватного виконавця) у справі №923/613/19. Під правовою (юридичною) допомогою вважається: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності приватного виконавця; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів приватного виконавця у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань.
У п.4.1 Договору сторони домовилися, що за погодженням сторін вартість послуг- являється гонораром фіксованого розміру за надані послуги з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин, відповідає розумності та з урахуванням витраченого адвокатом часу з надання професійної правничої допомоги, спрямованої на повне юридичне супроводження питань, пов'язаних з оскарженням дій або бездіяльності приватного виконавця для забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно п.4.1.1 Договору на всіх стадіях (частинах) судового розгляду у Господарському суді Одеської області у справі №923/613/19 вартість послуг становить 20 000 грн незалежно від кількості судових засідань.
За умовами п.4.2 виплата винагороди Виконавцю здійснюється Клієнтом після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку, виставленого Виконавцем для оплати.
Відповідно до п.4.3 Договору Акт приймання-передачі наданих послуг формується Виконавцем та має бути розглянутий і підписаний Клієнтом протягом 5 робочих днів з моменту отримання (у випадку відсутності зауважень щодо його змісту). За наявності у Клієнта зауважень (уточнень) щодо змісту Акту приймання-передачі наданих послуг, він повинен не пізніше 3 робочих днів повідомити Виконавцю ( у такому випадку сторони разом погоджують остаточну редакцію Акту приймання-передачі наданих послуг).
З Акту №20/23 приймання-передачі наданих послуг, що був складений 06.10.2023р., Клієнту було надано наступний обсяг послуг: ознайомлення з матеріалами справи (виконавчого провадження №61621863), виготовлення копій для суду та сторін у справі №923/613/19; формування правової позиції Клієнта щодо відзиву на скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність приватного виконавця у справі №923/613/19 (аналітика та новели законодавства, судова практика у питаннях вчинення виконавчих дій та строків звернення з скаргою до суду сторін виконавчого провадження); складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 22.09.2023р.; складання відзиву (від 26.09.2023р.) на скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність приватного виконавця у справі №923/613/19; складання письмових пояснень (від 03.10.2023р.) на скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність приватного виконавця у справі №923/613/19; формування пакету документів та виготовлення копій, направлення заяви, відзиву, письмових пояснень сторонам по справі з урахуванням наявності світла, інтернету у робочий час, графіку роботи поштових відділень АТ «Укрпошта» та направлення документів засобами АТ «Укрпошта» (цінними листами з описом вкладення) та на електронні адреси сторін ( з ЕЦП адвоката); участь адвоката Косяк Н.В. у судових засіданнях у Господарському суді Одеської області з розгляду скарги АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність приватного виконавця у справі №923/613/19; підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, формування пакету документів та виготовлення копій до заяви про ухвалення додаткового рішення; направлення заяви про ухвалення додаткового рішення сторонам по справі документів засобами АТ «Укрпошта» (цінними листами з описом вкладення); підготовка та участь адвоката Косяк Н.В. у судовому засіданні Господарського суду Одеської області у справі №923/613/19 з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.
У постанові від 16.02.2023р. у справі №917/243/22 Верховний суд зазначив, що Відповідно до ч.5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.06.2022 у справі №357/380/20, які хоч і стосуються дещо іншого випадку (розподілу судових витрат за наслідками закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги) і здійснені в межах іншого судочинства (цивільного), однак за своєю суттю є близькими до вирішення спірного питання і стосуються застосування аналогічних за своїм змістом норм процесуального права, вирішуючи таке питання, Велика Палата вказала на те, що:- "подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо. Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями ст. 59 Конституції України";- "подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Тому і у випадку закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв'язку зі зверненням з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження. У такому випадку в апеляційного суду немає необхідності обґрунтовувати добросовісність чи недобросовісність особи, яка подала апеляційну скаргу, оскільки така особа реалізує своє право на апеляційний перегляд судового рішення, однак самостійно прийняла рішення в межах принципу диспозитивності (пункт 5 частини третьої ст.2, ст. 13 ЦПК України) про відмову від апеляційної скарги, усвідомлюючи наслідки такої відмови, а саме згідно з частиною п'ятою ст. 364 ЦПК України унеможливлення для цієї особи апеляційного перегляду судового рішення. Отже, у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи, яка падала апеляційну скаргу, від такої, унеможливлюється повторне звернення цієї особи з апеляційною скаргою на оскарження судового рішення, однак інші учасники справи, які добросовісно реагували на відкриття апеляційного провадження поданням відзиву на апеляційну скаргу, понесли судові витрати, оскільки, у цьому випадку, звернулися за правничою допомогою до адвоката (стаття 15 ЦПК України), а відтак могли розраховувати на відшкодування вказаних витрат у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги"; - "тому у випадку закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України)".
Суд касаційної інстанції, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ситуація, за якої є неможливими оцінка та фактичне існування ознак недобросовісності, зловживання чи незаконності в діях позивача, що зумовили залишення позову без розгляду, не може нівелювати права відповідача на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність чого була породжена реалізацією своїх прав на судовий захист у рамках ініційованого позивачем судового спору. У даному випадку (залишення позову без розгляду з підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України) не є необхідними такі ознаки, як недобросовісність, зловживання чи незаконність, оскільки законодавець у такому випадку чітко визначив інший термін - "необґрунтованість", який є відмінним від наведених, а, заявляючи про залишення позову без розгляду із зазначеної підстави, позивач усвідомлює ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням ним таких процесуальних дій, в т.ч. передбачених частиною п'ятою статті 130 названого Кодексу.
Судом також встановлено, що інтереси Приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у межах розгляду скарги АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність приватного виконавця у справі №923/613/19 представляла адвокатеса Косяк Н.В., яка діяла на підставі ордеру серії АІ №1465042 від 22.09.2023р.
Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Верховний Суд у постанові від 18.12.2019р. у справі №522/17845/15-ц зазначив, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 26.02.2015 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим..
Згідно правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2021р. у справі №910/15621/19 від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даній справі суд вважає, що у запереченнях на клопотання (заяву) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» не просить про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а заперечує проти задоволення цієї заяви взагалі, посилаючись на положення ч.1 ст.344 ГПК України, згідно якої судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо буде постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
На думку АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» законодавець взагалі не передбачив можливості стягнення витрат на правничу допомогу у випадку залишення скарги на дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця без розгляду.
Але, з такою позицію АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» не можна погодитися, адже, прийняття судом до розгляду скарги на дії / бездіяльність приватного виконавця потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо. Подача скарги на дії / бездіяльність приватного виконавця вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності такої скарги. Тому і у випадку залишення скарги без розгляду мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв'язку зі зверненням зі скаргою та прийняттям її судом до розгляду.
При цьому, учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України"
За таких обставин, відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем у розмірі 20 000 грн, у даному випадку є розумними та обґрунтованими, адже, саме за наслідком проведеної адвокатесою Косяк Н.В. роботи (зокрема, підготовка відзиву на скаргу, надання матеріалів виконавчого провадження, підготовка письмових пояснень), судом було залишено скаргу АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича без розгляду.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись ст.ст. 123 - 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (вх.№2-1537/23 від 11.10.2023р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №923/613/19 - задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, буд.1, код ЄДРПОУ 00130771, електронна адреса: data@tec.kherson.ua) на користь Приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича (04070, м. Київ, вул. Спаська, 35, 2-й поверх, офіс 10, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання)
Повний текст ухвали складено 25.10.2023р.
Суддя Н.В. Рога