Справа № 161/18142/23
Провадження № 1-кс/161/5514/23
м. Луцьк 25 жовтня 2023 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Волинській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів, -
Начальник 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Волинській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до всієї інформації, що знаходиться на: - мобільному телефоні марки «Самсунг» чорного кольору, у чохлі чорного кольору, з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , із сім-карткою оператора мобільного зв'язку з номером НОМЕР_4 ; - ноутбуці чорного кольору фірми «Ок», SN: BBGM4001608708, і відноситься до охоронюваної законом таємниці, в тому числі контактів, вихідних та вхідних дзвінків, смс-повідомлень, зображень, відеозаписів, листування, інших записів особистого характеру, персональних даних особи, що знаходяться у її особистому володінні, тощо, із можливістю виготовлення копій такої інформації.
Оскільки вищевказана інформація, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні №22023030000000042 від 04.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України, і може бути використана в процесі подальшого досудового розслідування та судового розгляду, тому, враховуючи, що ОСОБА_4 надав працівникам правоохоронного органу згоду на проведення огляду його мобільного телефону та ноутбука, виникла неохідність в тимчасовому доступі до всієї інформації, що знаходиться на вищевказаному мобільному телефоні та ноутбуці, які вилучено в ході проведеного 18.10.2023 обшуку на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.10.2023 у будинку та допоміжних господарських спорудах, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 .
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, водночас, подали до суду заяву про проведення судового засідання за їх відсутності, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови в його задоволенні, виходячи із наступного.
Так, слідчий, звертаючись до слідчого судді із вказаним клопотанням, просить надати тимчасовий доступ до всієї інформації, що знаходиться на мобільному телефоні та ноутбуці, тобто з наявними у них додатками, чатами у соціальних мережах та приватним спілкуванням, шляхом огляду контактів, вихідних та вхідних дзвінків, смс-повідомлень, зображень, відеозаписів, листування, інших записів особистого характеру, персональних даних особи, що знаходяться у її особистому володінні, тощо, із можливістю виготовлення копій такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Як слідує із змісту клопотання, слідчий просить надати тимчасовий доступ з можливістю проведення огляду всієї інформації, що знаходиться на мобільному телефоні та ноутбуці, в тому числі контактів, вихідних та вхідних дзвінків, смс-повідомлень, зображень, відеозаписів, листування, інших записів особистого характеру, персональних даних особи, що знаходяться у її особистому володінні, тощо, із можливістю виготовлення копій такої інформації, тобто по суті клопотання фактично вбачається вимога про втручання в приватне спілкування.
При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує, що відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Також слідчий суддя враховує положення ч.ч. 5, 6 ст. 163 КПК України, згідно з якими слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Тобто, надання тимчасового доступу до речей і документів здійснюється виключно у випадку доведення стороною кримінального провадження у своєму клопотанні обставин, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 163 КПК України.
Разом з цим, звертаючись до суду із даним клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, стороною обвинувачення, як вказано вище, фактично ініціюється питання про надання дозволу на втручання у приватне спілкування.
Однак, ч. 1 ст. 14 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить особисте листування особи та інші записи особистого характеру.
Водночас, частинами 1, 2, 5 ст. 258 КПК України, передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. Втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.
З ч. 3 ст. 258 КПК України вбачається, що спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.
Положеннями ч. 4 ст. 258 КПК України визначено, що втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є: 1) аудіо-, відеоконтроль особи; 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції; 3) зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.
Згідно з ч. 2 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 3 ст. 246 КПК України, рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.
За умовами ч. 1 ст. 247 КПК України розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Таким чином, з огляду на викладене, подане клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів не може розглядатися в порядку Глави 15 КПК України і його розгляд не входить до повноважень слідчого судді першої інстанції, оскільки стороною обвинувачення фактично ініціюється питання про надання дозволу на проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії як втручання у приватне спілкування.
Отже, зважаючи на те, що розгляд клопотань про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею суду першої інстанції в порядку Глави 15 КПК України.
Більше того, слідчий суддя звертає увагу, що з долученої до матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_4 надав органу досудового розслідування добровільну згоду на огляд інформації, яка міститься на мобільному телефоні та ноутбуці.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання начальника 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Волинській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 159-166, 246, 247, 258, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання начальника 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Волинській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1