ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2023 Справа № 914/2349/23
За позовом: Управління поліції охорони у Львівській області, м. Львів
до відповідача: Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”, м. Київ
про стягнення 8 553, 56 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.
За участю представників:
від позивача: Платонов В.А. - представник;
від відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління поліції охорони у Львівській області до відповідача: Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” про стягнення 8 553, 56 грн за неналежне виконання договору № 1811 від 20.12.2021.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 24.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 27.09.2023.
Ухвалою суду від 27.09.2023 судове засідання відкладено на 19.10.2023.
У судовому засіданні 19.10.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги. Крім того, пояснив, що у протоколі узгодження ціни було допущено описку в договорі від 20.12.2021.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагуванням наряду поліції охорони № 1811 від 20.12.2021 в частині оплати за надані послуги впродовж січня-липня 2023 року на суму 8 400, 00 грн. Також за прострочення виконання зобов'язання позивач заявив до стягнення грн 88, 20 грн інфляційних втрат та 65, 36 грн 3% річних.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
20 грудня 2021 року Управління поліції охорони у Львівській області (Виконавець) та Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” (Замовник) уклали договір про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагуванням наряду поліції охорони № 1811 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1.1 якого його предметом є спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах Замовника, перелік та адреси яких зазначені у Дислокації (додаток 1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з пунктом 2.2 договору оплата за надані послуги відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування Замовником відповідної суми, вказаної в Рахунку вартості наданих послуг (додаток 2 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору, шляхом виставлення рахунків Виконавцем (або за платіжними вимогами-дорученнями Виконавця) не пізніше 10 числа поточного місяця.
Додатком № 1 до договору є дислокація приміщень, які перебувають під охороною, а саме, приміщення Струтинського МПД ДП «Укрспирт» за адресою: вул. Солтівського, 2, с. Струтин Золочівського району Львівської області.
Додатком № 3 до договору є протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, а саме - 1 400, 00 грн за один місяць.
На виконання умов договору сторони підписали акти прийому-передачі виконаних робіт/послуг з січня 2023 року по червень 2023 року із визначеною фіксованою вартістю - 1 400, 00 грн за кожен місяць. Загальна вартість наданих послуг впродовж спірного періоду - 8 400, 00 грн.
Також сторонами підписано акт звірки, в якому відображено заборгованість на суму 8 400, 00 грн.
Позивач скеровував відповідачу претензії про сплату заборгованості, проте відповіді на них матеріали справи не містять.
Наказом Управління поліції охорони у Львівській області № 4587 від 10.07.2023 вирішено розірвати угоду на спостереження РСТС Струтинського МПД ДП «Укрспирт», припинити обслуговування на зазначеному об'єкті, припинити надання послуг та нарахування по угоді № 1811 від 20.12.2021.
Оскільки відповідач не оплатив надані послуги, позивач просив стягнути з нього 8 400, 00 грн основного боргу, 88, 20 грн інфляційних втрат та 65, 36 грн 3% річних.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору № 1811 від 20.12.2021 надав відповідачу послуги охорони впродовж січня-червня 2023 року в розмірі 8 400, 00 грн.
Зазначені обставини підтверджено належним чином оформленими та підписаними актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг, які містять запис про відсутність претензій по якості та об'єму.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.2 договору сторони передбачили строк для оплати наданих послуг - не пізніше 10 числа поточного місяця.
Доказів сплати відповідачем за надані послуги матеріали справи не містять.
Тому позивач підтвердив, а відповідач не спростував наявність в останнього заборгованості на суму 8 400, 00 грн, яка правомірно заявлена до стягнення.
Тому позовні вимоги в частині заявленого до стягнення основного боргу в розмірі 8 400,00 грн підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 88, 20 грн інфляційних втрат та 65, 36 грн 3% річних, нарахованих з 01.02.2023 по 19.07.2023.
Перевіривши розрахунки, суд встановив, що розмір інфляційних втрат фактично є більший, проте враховуючи межі позовних вимог, до стягнення підлягає 88, 20 грн. Розрахунок 3% річних є правильним.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” (місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 16, ідент. код: 37199618) на користь Управління поліції охорони у Львівській області (місцезнаходження: 79019, Львівська область, місто Львів, вулиця Липинського, будинок 44, ідент. код: 40108887) 8 553, 56 грн з яких: 8 400, 00 грн основного боргу, 88, 20 грн інфляційних втрат, 65, 36 грн 3% річних, а також 2 684, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24.10.2023.
Суддя Галамай О.З.