ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"24" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1942/23
За позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Узинської міської ради
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський»
про скасування рішення державного реєстратора,
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Налапко Ю.І.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Клапчук Ф.П.;
прокурор: Холоденко А.С;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Узинської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» (далі - відповідач), у якому просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора від 25.10.2021 за індексним номером 61129388 про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:001:0086 за СВК «Розаліївський»;
- скасувати рішення державного реєстратора від 25.10.2021 за індексним номером 61129911 про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:001:0087 за СВК «Розаліївський»;
- скасувати рішення державного реєстратора від 25.10.2021 за індексним номером 61129033 про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:001:0088 за СВК «Розаліївський»;
- скасувати рішення державного реєстратора від 25.10.2021 за індексним номером 61129603 про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:001:0085 за СВК «Розаліївський».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2023.
27.07.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для реалізації права відповідача на подання відзиву.
У підготовче засідання 27.07.2023 з'явився прокурор, інші учасники справи в засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.09.2023.
19.09.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи в справі №911/1942/23, в обґрунтування якої останній посилається на те, що згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.12.2022 № 7304/7305/7306/7307/22-21, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220485800:01:001:0086 площею 18,8243 га; 3220485800:01:001:0087 площею 25,9176; 3220485800:01:001:0088 площею 25,9172, 3220485800:01:001:0085 площею 18,8243 га не накладаються на земельну ділянку № 3 площею 220,6357 га та на земельну ділянку № 5 площею 24,1227 га, які зазначені в державному акті на право постійного користування серії І-КВ № 001533 виданого відповідачу, а реєстрація права користування вказаними земельними ділянками відбулась на підставі зазначеного акта постійного користування, тому для повного і всебічного вирішення спору в даній справ необхідно встановити дійсне місце розмежування земельних ділянок в межах державного акта на право постійного користування на землю, що входить до предмета доказування в даній справі та потребує спеціальних знань, проведення судової земельно-технічної експертизи просить доручити експертам Київського науково-дослідному інституту судових експертиз.
У підготовче засідання 19.09.2023 з'явилися прокурор та представник відповідача, позивач у засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 підготовче засідання відкладено на 24.10.2023.
28.09.2023 від прокурора надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про проведення експертизи, в яких останній просить відмовити в задоволені клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи та зазначає, що в матеріалах справ вже наявний висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи в кримінальному провадженні № 42021112030000330 від 16.12.2022 № 7304/7305/7306/7307/22-21, а тому відповідач намагається затягнути судовий процес.
24.10.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: технічну документацію із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220485800:01:001:0086; 3220485800:01:001:0087; 3220485800:01:001:0088, 3220485800:01:001:0085, у якому міститься клопотання про поновлення строку на їх подання.
У підготовче засідання 24.10.2023 з'явилися прокурор та представник відповідача, позивач у засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Суд із урахуванням думки прокурора, протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучив подані докази до матеріалів справи.
Також судом було поставлено на обговорення клопотання представника відповідача про призначення в справі судової земельно-технічної експертизи, яке представник відповідача підтримав та просив задовольнити, прокурор заперечувала проти його задоволення.
Заслухавши уповноважених представників сторін спору та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення в даній справі судової земельно-технічної експертизи, з огляду на таке.
Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пункт 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України визначає, що підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Згідно із ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Предметом розгляду даної справи є вимога прокурора про скасування рішень державного реєстратора, в обґрунтування своєї позиції прокурор посилається на те, що державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками проведено на підставі документів, з яких не можливо встановити, що земельні ділянки входять в межі земельних ділянок, які належать відповідачу на праві постійного користування на підставі державного акта на право постійного користування серії І-КВ № 001533.
Так, серед документів які подано для державної реєстрації земельних ділянки з кадастровими номерами: 3220485800:01:001:0086; 3220485800:01:001:0087; 3220485800:01:001:0088, 3220485800:01:001:0085, зокрема міститься науково-правовий експертний висновок Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України №173 від 17.09.2021, відповідно до якого вказані земельні ділянки входять до кадастрового кварталу 3220485800:01:001 загальною площею 89,4834 га, які використовує відповідач відповідно до рішення 4 сесії ХХІІ скликання Розалівської сільської ради народних депутатів від 22.11.1995 № 28-01-22.
Також у матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи в кримінальному провадженні № 42021112030000330 від 16.12.2022 № 7304/7305/7306/7307/22-21, у якому експерт попереджений про кримінальну відповідальність за статями 384 та 385 Кримінального кодексу України. Відповідно до вказаного висновку земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220485800:01:001:0086 площею 18,8243 га; 3220485800:01:001:0087 площею 25,9176; 3220485800:01:001:0088 площею 25,9172, 3220485800:01:001:0085 площею 18,8243 га не накладаються на земельну ділянку № 3 площею 220,6357 га та земельну ділянку № 5 площею 24,1227 га, які зазначені в державному акті на право постійного користування серії І-КВ № 001533 виданого відповідачу.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ «Серявін та інші проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом «належної» (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.
Отже, ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, для об'єктивного та правильного вирішення спору необхідно встановити обставини щодо накладання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220485800:01:001:0086 площею 18,8243 га; 3220485800:01:001:0087 площею 25,9176; 3220485800:01:001:0088 площею 25,9172, 3220485800:01:001:0085 площею 18,8243 га на земельну ділянку № 3 площею 220,6357 га та на земельну ділянку № 5 площею 24,1227 га, які зазначені в державному акті на право постійного користування серії І-КВ № 001533 від 07.06.1996 та для вирішень таких питань, потрібні спеціальні знання, а тому враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача та призначення в справі судової земельно-технічної експертизи.
За приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
У своєму клопотання про проведення експертизи відповідач просить покласти витрати про проведенню експертизи на нього та проведення судової земельно-технічної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідному інституту судових експертиз.
Отже, з'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у даній справі експертизу, а задля її швидкого проведення та не затягування розгляду справи, доручити проведення експертизи державній установі в безпосередній близькості від суду - Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч. 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
У зв'язку із призначенням у справі судової експертизи матеріали справи підлягають направленню до експертної установи, відсутність матеріалів справи в суді унеможливлює подальший розгляд справи, а тому провадження в даній справі підлягає зупиненню до отримання висновків судової експертизи.
Керуючись ст. 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» про призначення судової земельно-технічної експертизи задовольнити частково.
2. Призначити в справі №911/1942/23 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (01032, місто Київ, вулиця Петлюри Симона, будинок 16) на вирішення якої поставити наступні питання:
1) Чи накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485800:01:001:0086 площею 18,8243 га; 3220485800:01:001:0087 площею 25,9176; 3220485800:01:001:0088 площею 25,9172, 3220485800:01:001:0085 площею 18,8243 га на земельні ділянки № 3 площею 220,6357 га та № 5 площею 24,1227 га, які зазначені в державному акті на право постійного користування серії І-КВ № 001533 від 07.06.1996?
3. Для проведення судової експертизи матеріали справи №911/1942/23 надіслати Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (01032, місто Київ, вулиця Петлюри Симона, будинок 16).
4. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів, які будуть здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність за статями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
5. Організацію забезпечення проведення експертизи (витрати по проведенню експертизи та інші) покласти на Сільськогосподарський виробничий кооператив «Розаліївський».
6. Зобов'язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Розаліївський» забезпечити попередню на вимогу експертів оплату вартості експертизи та сплатити виставлений експертною установою рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 7 банківських днів після його отримання.
7. Зобов'язати учасників справи своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали, забезпечити доступ до об'єкта експертизи, надавати на вимогу експерта додаткові документи, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.
8. Зобов'язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.
9. У разі необхідності та великим експертним навантаженням суд надає свою згоду на проведення експертизи у термін понад 3 місяці.
10. Провадження у справі №911/1942/23 на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта зупинити.
11. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 25.10.2023.
Суддя В.М. Антонова