ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.10.2023Справа № 910/11568/23
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411)
до Фізичної особи-підприємця Пустовалової Вікторії Володимирівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 106 881 грн 83 коп.
Представники сторін: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
20.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» з вимогами до Фізичної особи-підприємця Пустовалової Вікторії Володимирівни про стягнення 106 881 грн 83 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 383865-КС-001 від 27.12.2021 не в повному обсязі повернув отримані кошти, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення заборгованості з прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 46 973 грн 37 коп. та заборгованості з прострочених платежів по процентах в розмірі 59 908 грн 46 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не додано належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документі.
В системі "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва надійшла, сформована 08.08.2023, заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/11568/23, розгляд справи № 910/11568/23 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, а також зобов'язано Акціонерне товариство "Універсал Банк" надати суду відповідні докази.
21.09.2023 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0105495005255, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_2 ), було направлено ухвалу від 11.08.2023, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання (довідка ф. 20 від 18.09.2023).
Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 вручена відповідачу 18.09.2023.
Станом на 25.10.2023 відповідачем вимог ухвали суду від 11.08.2023, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.
З огляду на вищевикладене, оскільки Фізична особа-підприємець Пустовалова Вікторія Володимирівна не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитор за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Пустоваловою Вікторією Володимирівною (позичальник за договором, відповідач у справі) укладено договір № 383865-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту.
В подальшому між сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 08.01.2022 до договору № 383865-КС-001 про надання кредиту від 26.08.2021 про збільшення кредиту на 31 000 грн 00 коп.
Відповідно до пункту 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Згідно з пунктом 4.3.6.1 Правил надання кредиту здійснюється шляхом: безготівкового перерахування суми кредиту (можливо перерахування суми кредиту декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок з використанням реквізитів платіжної картки, відкритий на ім'я позичальника або по реквізитам рахунку відкритий на ім'я позичальника, або шляхом отримання позичальником грошових коштів готівкою через касу банку чи небанківської фінансової установи, що є партнерами кредитодавця.
Відповідно до пункту 5.2 Правил встановлено що нарахування комісії здійснюється в момент укладання договору про надання кредиту. Порядок та розмір оплат комісії визначено графіком платежів.
У відповідності до пункту 5.3 Правил заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до графіку платежів, встановлений договором про надання кредиту.
Пунктом 5.6 Правил встановлено якщо позичальник здійснив прострочення сплати заборгованості за кредитом, то за період з першого дня прострочення сплати заборгованості по фактичну дату погашення заборгованості (зарахування платежу про сплату заборгованості на поточний рахунок кредитодавця), включно, позичальнику нараховується неустойка (штраф).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі та на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором № 383865-КС-001 від 26.08.2021 та додатковою угодою № 1 від 08.01.2022 до договору № 383865-КС-001 від 26.08.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовим рахункам відповідача за період з 26.08.2021 по 21.11.2022.
Судом встановлено, що позичальник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим в останнього виникла поточна заборгованості по кредиту в розмірі: 46 973 грн 37 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 59 908 грн 46 коп. суми прострочених платежів по процентах, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 46 973 грн 37 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 59 908 грн 46 коп. суми прострочених платежів по процентах.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами за договором № 383865-КС-001 від 26.08.2021 та Додатковою угодою № 1 від 08.01.2022 до договору№ 383865-КС-001 від 26.08.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 46 973 грн 37 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 59 908 грн 46 коп. суми прострочених платежів по процентах, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пустовалової Вікторії Володимирівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість по кредиту в розмірі 46 973 (сорок шість тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн 37 коп., 59 908 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісім) грн 46 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька