номер провадження справи 19/56/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2023 Справа № 908/2588/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ”, (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56; адреса для листування: 03194, м. Київ, а/с 31, ідентифікаційний код 35429675)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО”, (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення суми 82 809,58 грн.,
без виклику учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Запорізької області 14.08.2023 надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ” за вих.№ 15/04/8.2/0645-23 від 08.08.2023 (вхід. № 2811/08-07/23 від 14.08.2023) про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” суми 82 809,58 грн. страхового відшкодування.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.08.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2588/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 21.08.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2588/23, присвоєний номер провадження 19/56/23, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. 29.11.2022 о 18 год. 30 хв. по проспекту Перемоги, 55/2 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів “Mazdа 6”, державний номерний знак НОМЕР_1 та “Nissan”, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП були заподіяні механічні пошкодження автомобілю “Mazdа 6”, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджується страховим полісом СLAU-26099 від 01.07.2022, був застрахований ТДВ “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ”. За фактом ПДТ було складено адміністративний матеріал відносно водія ОСОБА_1 , який був направлений до суду для подальшого прийняття рішення. 19.12.2022 постановою Соломянського районного суду м. Києва по справі № 760/18302/22 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Nissan”, державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована ТДВ “СК “КРЕДО”. Позивач за заявою Страхувальника здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 86 009,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням. У зв'язку із цим, згідно чинного законодавства, до позивача перейшло право вимагати виплати страхового відшкодування від Страховика винної особи. Позивач звернувся до ТДВ “СК “Кредо” із заявою про перерахування здійсненого страхового відшкодування. Сума страхового відшкодування відповідачем не виплачена, вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування не надано, що стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом. Позов обґрунтовано ст.ст. 993, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 9, 12, 22, 29, 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідачем на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України через систему ЄСІТС «Електронний суд» подано суду 04.09.2023 відзив (додаткові пояснення), відповідно до якого просить в позові відмовити. Вказує, що пред'явлення позивачем до страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірними. Відповідач вважає, що позивач не надав належних доказів та належним чином не встановив коефіцієнт зносу пошкодженого транспортного засобу «Mazdа 6» д/н НОМЕР_1 , тобто не встановив у відповідності до законодавства України вартість реальної шкоди завданого пошкодженому транспортному засобу, тож застосування до відповідача будь-яких наслідків та стягнення страхового відшкодування неможливе. Рік випуску транспортного засобу «Mazdа 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто авто на момент ДТП 29.11.2022 було в експлуатації вже 10 років, отже в данному випадку коефіцієнт зносу застосовується обов'язково. На замовлення відповідача ТОВ «ЮЖТРАНСІНВЕСТ» оцінювачем Литвиненком Г.Г. листом вих. №20370СПР ЕЗ 30076003 від 15.05.2023 було розраховано коефіцієнт фізичного зносу КТЗ Mazdа 6 д/н НОМЕР_1 , який дорівнює 0,55. Віповідно до розрахунку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,55 вартість відновлювального ремонту становить 58 348,45 грн. Крім того, зазначив, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму фрашизи, яка за Полісом становить 3 200 грн. Також, відповідач просить суд розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження та без участі представника Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”.
Відзив Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” на позовну заяву прийнятий судом до розгляду та врахований при вирішенні спору у справі.
06.09.2023 через систему ЄСІТС «Електронний суд» до господарського суду Запорізької області позивачем надана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 55 148,53 грн.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана у строк, встановлений частиною 3 статті 252 ГПК України, є правом позивача та не суперечить приписам ст. 46 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.
Таким чином предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у заяві про зменшення розміру позовних вимог, а саме: про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 55 148,53 грн.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 20.10.2023.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ” (Страховик, позивач у справі) та ОСОБА_2 (Страхувальник) 01.07.2022 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджується страховим полісом СLAU-26099. Предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом (далі - ТЗ) “Mazdа 6”, номер кузова НОМЕР_3 , 2012 року випуску. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , реєстраційний номер вказаного транспортного засобу - НОМЕР_1 .
29.11.2022 о 18 год. 30 хв. по проспекту Перемоги, 55/2 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів “Mazdа 6”, державний номерний знак НОМЕР_1 та “Nissan”, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , що зафіксовано у довідці № 3022339377939498 про дорожньо-транспортну пригоду та у схемі місця ДТП, складеній працівником патрульної полії.
За фактом ДТП, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 467766 за порушення Правил дорожнього рухух України та адміністративні матеріали були направлені до Соломянського районного суду м. Києва.
У постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 19.12.2022 у справі №760/18302/22 встановлено, що 29.11.2022 о 18 год. 30 хв. в м. Києві по проспекту Перемоги, 55/2, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки “Nissan”, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки “Mazdа 6”, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався попереду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Страхувальник ОСОБА_2 09.12.2022 звернувся до ТДВ “СК “Віді-Страхування” із заявою про виплату страхового відшкодування згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту СLAU-26099 від 01.07.2022, у зв'язку із страховим випадком, що стався 29.11.2022 з транспортним засобом “Mazdа 6”, д/н НОМЕР_1 .
15.12.2022 ТДВ “СК “Віді-Страхування” на підставі заяви та страхового акту № 14738 від 15.12.2022, на підставі рахунку № СКмС-0017459 від 04.12.2022 на оплату відновлювального ремонту “Mazdа 6”, д/н НОМЕР_1 на суму 86 009,58 грн., враховуючи дані Звіту про оцінку КТЗ № 01-02/12 від 02.12.2022, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 86 009,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3336.
Згідно з полісом серії ЕР № 212164344 (діючий поліс на 29.11.2022) цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Nissan МАХІМА”, державний номер НОМЕР_2 , застрахована ТДВ “Страхова компанія “Кредо” (відповідач у справі); франшиза згідно з цим полісом - 3 200 грн.; ліміт за шкоду майну - 160 000,00 грн.
Позивач направив на адресу ТДВ “Страхова компанія “Кредо” заяву про страхове відшкодування за вих. № 15/04/8/2/22-14738 від 22.02.2023 відповідно до якої просив здійснити перерахування страхового відшкодування в розмірі 86 009,58 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язання з відшкодування страхової виплати стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, за якою відкрито провадження у даній справі.
Із змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами ст. 27 Закону України «Про страхування», де зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується страховою сумою, зазначеною у страховому полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (стаття 12 Закону).
Отже страхова сума визначає лише максимальний розмір страхової виплати за шкоду, завдану майну потерпілих, але при цьому, не змінює порядок визначення страхової виплати та не збільшує відповідальність страховика у випадках, якщо до нього з заявою про виплату звернувся не безпосередньо потерпілий, а страховик за договором майнового страхування.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (пункт 34.4 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/9396/17.
У постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Як встановлено судом вище, позивач (як страховик) за заявою страхувальника згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив суму 86009,58 грн. страхового відшкодування внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу (автомобіля марки “Mazdа 6”, державний номерний знак НОМЕР_1 ), шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 86 009,58 грн. на рахунок ОСОБА_2 (Страхувальника/Вигодонабувача) на підставі рахунку № СКмС-0017459 від 04.12.2022, виставленого ТОВ «ВІДІ -СКАЙ».
Відповідач у відзиві зазначив, що пред'явлення позивачем вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу є неправомірним та додав до відзиву копію розрахунку коефіцієнту фізичного зносу КТЗ “Mazdа 6” державний номерний знак НОМЕР_1 , здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЮЖТРАНСІНВЕСТ» оцінювачем ОСОБА_3 листом вих. №20370СПР ЕЗ 30076003 від 15.05.2023, в результаті чого отримано значення 0,55. Згідно з яким вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 58348,53 грн. Втім, у зв'язку з ненаданням позивачем доказів розрахунку з коефіцієнтом зносу пошкодженого ТЗ, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Частинами 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Оскільки відповідачем у цьому спорі є не особа, яка завдала шкоди, а страховик, у якого ця особа застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, для правильного вирішення спору у цій справі перш за все слід з'ясувати у яких межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, несе відповідальність безпосередньо страховик.
За містом ст.ст. 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема: із пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Частинами першою та шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються КМУ, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються КМУ або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 далі - Методика).
Згідно з п.п. 2.3, 2.4 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.
Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п. 8.5 Методики калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.
Відповідно до вимог пункту 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс(1- Ез), де:
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн..;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;
Ез- коефіцієнт фізичного зносу.
Згідно з п. 7.37 Методики коефіцієнт фізичного зносу Ез розраховується за формулою: Ез = 1 -С
Цн
де:
С - ринкова вартість, грн., Цн - ціна нового КТЗ в Україні або в провідних країнах-експортерах за інформацією з довідкової літератури.
Значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки (п. 7.38 Методики).
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановленні вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Доказів визначення вартості матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, власнику автомобіля засобу “Mazdа 6”, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, застосування якого в даному випадку є обов'язковим при визначенні вартості відновлювального ремонту з огляду на термін експлуатації вказаного транспортного засобу, позивач суду не надав.
За таких обставин, пред'явлення позивачем до відповідача (страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/5001/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що відповідач як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, в даному випадку повинен здійснити відшкодування вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “Mazdа 6”, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу даного транспортного засобу.
Розрахунок вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (Сврз) повинно бути здійснено за формулою п. 8.2 Методики: Сврз = Ср + См + Сс(1- Ез) із врахуванням вихідних даних (Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту).
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з положеннями статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач надав докази на підтвердження своїх заперечень.
Позивач погодився з розрахунком відповідача з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та зменшив розмір позовних вимог до 58 348,53 грн.
На підставі вищевикладеного, судом приймається наданий відповідачем розрахунок, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу дорівнює 58 348,53 грн.
За змістом п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування підлягають задоволенню в сумі 55 148,53 грн. (58 348,53-3200,00), тобто за вирахуванням фрашизи визначеної у полісі.
Отже позовні вимоги задовольняються судом повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО”, (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код 13622789) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ”, (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) суму 55 148 (п'ятдесят п'ять тисяч сто сорок вісім) грн. 53 коп. страхового відшкодування.
3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО”, (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код 13622789) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ”, (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) суму 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 25.10.2023.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.