номер провадження справи 26/23/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2023 Справа № 908/1242/22(908/2451/23)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря”, код ЄДРПОУ 36999957 (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, офіс 209а)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Контейнери України”, код ЄДРПОУ 42163494 (65104, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 29, офіс 228)
про стягнення 239 890,00 грн
в межах справи № 908/1242/22
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря”, код ЄДРПОУ 36999957 (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, офіс 209а)
кредитори - 1/ Адвокатське об'єднання “Аюрлекс”, код ЄДРПОУ 43370841 (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ковалевича, 3, офіс 2)
2/ Приватне акціонерне товариство “Шахтоуправління “Покровське”
3/ Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНС ТРЕЙД КЕПІТАЛ”, код ЄДРПОУ 45149158 (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-г, офіс 7/3)
4/ Публічне акціонерне товариство “МТБ Банк”
5/ Державне підприємство “Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу “Управління “Західвуглепостач”
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
ПозивачОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2023, зокрема, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря”, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Контейнери України” про стягнення 239 890,00 грн, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.08.2023 об 11:00 год.
Ухвалою від 31.08.2023 відкладено судове засідання на 14.09.2023р. о 10-45; зобов'язано відповідача виконати вимоги, викладені в ухвалі суду від 11.08.2023.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Сторони про час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи не надав, що свідчить про його ндобросовістність.
У зв'язку зі стислими процесуальними строками, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представника віповідача, відповідно до ст. 202 ГПК України.
Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Судом установлено, що ТОВ «НАУКОВЕ-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗОРЯ» та ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» мали господарські відносини у 2021-2022 роках за договорами КП07/12-21 від 07.12.2021р. та №05/0122 від 12.01.2022р. в результаті яких у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем у розмірі 289 890,00 грн., яка підтверджена актом звіряння за період 01.12.2021р. по 11.07.2022р., підписаним обома стоторонами.
ТОВ «НАУКОВЕ-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗОРЯ» зверталось до відповідача листом №06К від 19.07.2022р. з вимогою повернення неотовареної передоплати, проте ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» здійснили часткове погашення заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.
Тобто, залишок заборгованості ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» перед ТОВ «НАУКОВЕ-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗОРЯ» складає 239 890,00 грн.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж положення містяться і в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Як зазначено у ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Контейнери України”, код ЄДРПОУ 42163494 (65104, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 29, офіс 228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря”, код ЄДРПОУ 36999957 (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, офіс 209а) заборгованість у розмірі 239 890 (двісті тридцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Контейнери України”, код ЄДРПОУ 42163494 (65104, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 29, офіс 228) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 598 (три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 35 коп.
Видати наказ.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст судового рішення складено 24.10.2023.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.