ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4321/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради, Дніпропетровська область, м. Марганець
до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради", Дніпропетровська область, м. Марганець
про стягнення797 925,28 грн
Без виклику представників сторін
СУТЬ СПОРУ:
Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення 793 512,33 грн, з яких: 700 000,00 грн - основний борг, 88 219,18 грн - пеня, 5293,15 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 55/21 від 09.08.2021.
Суд ухвалою від 11.08.2023 позовну заяву Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради залишив без руху. Запропонував Управлінню капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду поштового чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви та додатків у строк до 25.08.2023 включно.
23.08.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 28.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
06.09.2023 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 797 925,28 грн, з яких: 700 000,00 грн - основний борг, 87 758,90 грн - пеня, 5293,15 грн - 3% річних, 4873,23 грн - інфляційні втрати.
12.09.2023 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що дійсно 09.08.2021 між Управлінням капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради та Комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» було укладено договір. Предметом договору є надання Комунальному підприємству «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» поворотної фінансової допомоги в сумі 700 000,00 грн. В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід'ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023. Грошові кошти дійсно були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача в повному обсязі 13.08.2021 у сумі 700 000,00 грн. Зазначив, що відповідач від моменту укладення договору № 55/21 від 09.08.2021 з подальшим запровадженням карантинних обмежень опинився в скрутному фінансовому становищі, а саме: має значні фінансові збитки, виключні заходи, що вживаються комунальним підприємством щодо погашення поточних боргів перед контрагентами та бюджетом є обмеженими, оскільки основним і єдиним джерелом доходів є надходження від населення (споживачів комунальних послуг), крім того були запроваджені виключні обставини (запровадження суворих карантинних обмежень, зниження обсягів виробництва та надходжень від наданих послуг, зниження платоспроможності населення та інших юридичних осіб). Враховуючи вищевикладене, КП «ВУВКГ» ММР не має фізичної можливості сплатити борг у повному обсязі та у визначені договором строки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
09.08.2021 між Управлінням капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради (позикодавець) та Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 55/21 (далі - договір).
Відповідно до рішення Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 13.07.2021 № 349-24/VIII позикодавець надає грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики), а позичальник зобов'язується повернути надані кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).
Поворотна фінансова допомога надається у сумі 700000,00 грн та використовується для потреб позичальника відповідно до напрямів господарської діяльності підприємства, а саме на погашення заборгованості за електроенергію - 700000,00 грн (п. 1.2. договору).
Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обовязковою до повернення (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України) (п. 1.3. договору).
Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 700 000,00 грн у безготівковому порядку в межах коштів, передбачених у міському бюджеті на відповідні цілі (п. 2.1. договору).
Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2. договору).
Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на рахунок позичальника (п. 2.3. договору).
Поворотна фінансова допомога вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту перерахування коштів на рахунок позичальника (п. 2.5. договору).
Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід'ємним додатком до договору, але не пізніше 31.12.2026 (п. 3.1. договору).
Повернення фінансової допомоги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок міського бюджету: № UA208999980314300791000604565, ГУК у Дн-кій обл/ТГ Марганец/00008862, ЄДРПОУ 37988155 (п. 3.2. договору).
У випадку, якщо дата повернення допомоги припадає на день, який не є банківським днем, його слід перенести на наступний банківський день (п. 3.3. договору).
Позичальник зобов'язаний повернути поворотну фінансову допомогу до закінчення терміну, визначеного п. 3.1. договору (п. 4.2. договору).
Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України (п. 5.1. договору).
Поворотна фінансова допомога, повернута несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до міського бюджету відповідно до чинного законодавства України. За порушення строків повернення фінансової допомоги стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 5.2. договору).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1. договору).
Цей договір може бути пролонгований (продовжений) сторонами за взаємною згодою на визначений строк (п. 9.2. договору).
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов (п. 9.3. договору).
Всі зміни та доповнення до даного договору укладаються в письмовій формі та підписуються сторонами (п. 9.4. договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору 12.08.2021 перерахував відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 700 000,00 грн, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 10 від 12.08.2021.
16.03.2023 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору, в якій на підставі рішення міської ради від 16.03.2023 № 1061-47/VIII сторони домовились внести зміни в п. 3.1. договору та викласти його в новій редакції, а саме:
« 3.1. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід'ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023.»; внести зміни в п. 9.1. договору, а саме:
"9.1. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.» та внести зміни в графік повернення грошових коштів фінансової допомоги до договору та викласти його в новій редакції.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору поворотну фінансову допомогу не повернув, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 700 000,00 грн, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не містять визначення поняття поворотної фінансової допомоги.
Зміст вказаного поняття наведено в п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України, за яким поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Разом з цим, за своїм правовим характером вказані правовідносини відносяться до договору позики.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 700 000,00 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що дійсно 09.08.2021 між Управлінням капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради та Комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» було укладено договір. Предметом договору є надання Комунальному підприємству «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» поворотної фінансової допомоги в сумі 700 000,00 грн. В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід'ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023. Грошові кошти дійсно були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача в повному обсязі 13.08.2021 у сумі 700 000,00 грн. Зазначив, що відповідач від моменту укладення договору № 55/21 від 09.08.2021 з подальшим запровадженням карантинних обмежень опинився в скрутному фінансовому становищі, а саме: має значні фінансові збитки, виключні заходи, що вживаються комунальним підприємством щодо погашення поточних боргів перед контрагентами та бюджетом є обмеженими, оскільки основним і єдиним джерелом доходів є надходження від населення (споживачів комунальних послуг), крім того були запроваджені виключні обставини (запровадження суворих карантинних обмежень, зниження обсягів виробництва та надходжень від наданих послуг, зниження платоспроможності населення та інших юридичних осіб). Враховуючи вищевикладене, КП «ВУВКГ» ММР не має фізичної можливості сплатити борг у повному обсязі та у визначені договором строки.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 700 000,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 87 758,90 грн за період з 01.05.2023 по 31.07.2023.
Відповідно до п. 5.2. договору поворотна фінансова допомога, повернута несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до міського бюджету відповідно до чинного законодавства України. За порушення строків повернення фінансової допомоги стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку використано неправильну початкову дату періоду нарахування.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на заборгованість за період з 01.05.2023 по 31.07.2023.
Як вказано вище, відповідно до п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 16.03.2023), поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід'ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023.
У випадку, якщо дата повернення допомоги припадає на день, який не є банківським днем, його слід перенести на наступний банківський день (п. 3.3. договору).
Таким чином, відповідно до п. 3.1. договору, а також враховуючи п. 3.3. договору відповідач повинен був повернути грошові кошти фінансової допомоги у строк до 01.05.2023 включно (оскільки останній день сплати 30.04.2023 припадає на вихідний день). Отже прострочення виконання зобов'язання з повернення грошових коштів фінансової допомоги починатиметься з наступного дня, тобто з 02.05.2023.
З огляду на викладене початковою датою періоду нарахування пені має бути 02.05.2023.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 86 800,00 грн.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 01.05.2023 по 31.07.2023 у розмірі 5293,15 грн та інфляційні втрати у розмірі 4873,23 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний не правильно, при розрахунку позивачем також використано неправильну початкову дату періоду нарахування (01.05.2023 замість 02.05.2023).
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 5235,62 грн.
Розмір інфляційних втрат позивачем розраховано правильно.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 796 908,85 грн, з яких: 700 000,00 грн - основний борг, 86 800,00 грн - пеня, 5235,62 грн - 3% річних, 4873,23 грн - інфляційні втрати.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 15,56 грн (0,13%), на відповідача - 11 942,66 грн (99,87 %).
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Дніпровська, 2а, ідентифікаційний код 03340989) на користь Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради (53407, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 29а, ідентифікаційний код 40211027) 808 851,40 грн, а саме: 796 908,85 грн, з яких: 700 000,00 грн - основний борг, 86 800,00 грн - пеня, 5235,62 грн - 3% річних, 4873,23 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 967,68 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва