ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2023м. ДніпроСправа № 904/1845/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119-а; ідентифікаційний код 32616520)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15А; ідентифікаційний код 42526994)
про стягнення 166 153 грн. 54 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
ПРОЦЕДУРА:
Позивач - Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.1797/23 від 11.04.2023) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" про стягнення 166 153 грн. 54 коп. - заборгованості за Договором від 01.04.2020 №20 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на внутрішніх поверхнях рухомого складу.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№22568/23 від 09.05.2023) про виправлення недоліків, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у клопотанні (вх.№26348/23 від 31.05.2023) про ознайомлення з матеріалами справи просить надати можливість представнику ознайомитися з матеріалами справи.
Також відповідач надав заяву (вх.№26450/23 від 31.05.2023) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи).
Крім того, відповідач у клопотанні (вх.№30685/23 від 22.06.2023) про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження просить справу №904/1845/23 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити у справі підготовче засідання, посилаючись на те, що: - періодом розрахунків позовних вимог взято період з 01.04.2022 по 31.03.2023, але при цьому під час розрахунків не взято до уваги ту критичну ситуацію з електропостачанням, яка існувала взимку 2022-2023; - з офіційного сайту Дніпровської міської ради можливо встановити, що в деякі дні протягом усієї доби електротранспорт не працював; - на офіційному сайті Дніпровської міської ради наявне повідомлення за 10.02.2023 про повну зупинку електротранспорту в місті через загрозу ракетного удару; - випадки зупинки електротранспорту є непоодинокими за період з листопада 2022 по березень 2023.
Також відповідач у клопотанні (вх.№30719/23 від 22.06.2023) про долучення документів просить розглянути справу №904/1845/23 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. До клопотання додано докази направлення клопотання засобами електронної пошти позивачу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15А; ідентифікаційний код 42526994) у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідач у відзиві (вх.№32553/23 від 03.07.2023) на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що: - ТОВ "Сілл РТ" не заперечує проти виконання своїх договірних зобов'язань перед КП "Дніпровський електротранспорт" в частині здійснення оплат; - при детальному ознайомленні з документами, долученими до позовної заяви, встановлене необ'єктивне зарахування у суму заборгованості днів, коли електротранспорт взагалі не виходив на маршрути у зв'язку із відсутністю електроенергії; - ТОВ "Сілл РТ" на адресу КП "Дніпровський електротранспорт" 01.03.2023 скеровано ряд листів, зокрема, і №01.03/15 про виникнення форс-мажорних обставин та з проханням прийняти рішення щодо тимчасового зупинення виконання розповсюджувачем реклами своїх фінансових договірних зобов'язань з 24.02.2022 до моменту стабілізації ситуації; - ТОВ "Сілл РТ" зі свого боку здійснило всіх завчасних дій з належного повідомлення контрагента по договору про настання форс-мажорних обставин, отже, враховуючи умови договору від 01.04.2020 №20, подання позову до суду є передчасним; - в усіх без виключення актах застосовано "коефіцієнт використання", який розраховано за формулою: фактично використані дні поділено на кількість днів у місяці; - про застосування "коефіцієнту використання" не зазначено ані в договорі від 01.04.2020 №20, а ні в Порядку оплати за розміщення реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності у місті Дніпрі, затвердженого рішенням міської ради від 25.03.2020 №92/55; - матеріали справи не містять доказів того, що позивач належним чином повідомив відповідача про підстави та необхідність застосування "коефіцієнту використання"; - оскільки використання "коефіцієнту використання" не передбачено то розрахування плати з його використанням не є обґрунтованим; - в матеріалах справи відсутня інформація щодо підтвердження"фактичного середньодобового трамвайного та тролейбусного складу за звітний період; - в матеріалах справи наявні "довідки про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути" за кожен спірний місяць, складені в односторонньому порядку позивачем і не є погодженими з відповідачем; - особливу увагу слід звернути на повідомлення щодо роботи електротранспорту у наступні дати: 29.11.2022, 30.11.2022, 05.12.2022, 06.12.2022, 07.12.2022, 08.12.2022, 29.12.2022, 31.12.2022, 11.01.2023, 23.01.2023, 24.01.2023, 25.01.2023, 26.01.2023, 10.02.2023, оскільки саме у ці дні у зв'язку з відсутністю електроенергії електротранспорт взагалі не працював; - за повідомленням від 07.12.2022 у зв'язку з проблемами з енергопостачанням 08.12.2022 тролейбусні та трамвайні маршрути у Дніпрі не працюватимуть; - згідно з актом на маршрути виявляється, що 08.12.2022 випущено 12 одиниць електротранспорту; - за повідомленням від 31.12.2022 робота електротранспорту повністю зупинена, через відключення від електрики депо і АТП; - згідно з актом на маршрути виявляється, що 29.12.2022 випущено 38 одиниць електротранспорту; - за повідомленням від 31.12.2022 заплановано роботу технічних рейсів лише частини трамваїв та тролейбусів; - з 15:00 робота електротранспорту повністю зупинена; - за 11.01.2023 наявні повідомлення про те, що зранку технічні рейси електротранспорту вийшли на маршрути, але через зникнення напруги його було знову доправлено до диспетчерських станцій та депо, але згідно актів виявляється, що 11.01.2023 електротранспорт працював у кількості 60 одиниць; - за 23.10.2023 наявне повідомлення про примусове припинення роботи електротранспорту до 26.01.2023 включно, але згідно з актами на маршрутах 23.01.2023 працювало 45 одиниць електротранспорту; - за 10.02.2023 наявне повідомлення про зупинку руху електротранспорту, але актом нібито підтверджено роботу 49 одиниць електротранспорту; - в тому числі, відносно Т-193С тролейбус (1551), Т-220С тролейбус (2080), Т-244С тролейбус (2569), Т-248С тролейбус (2587), Т-111С трамвай (1428), Т-147С трамвай (2231), Т-152С трамвай (2236), Т-153С трамвай (2241) зазначено, що вони відпрацювали всі 28 днів лютого 2023; - позивачем не доведено належними та допустимим доказами наявності у відповідача заборгованості за період 01.04.2022 по 31.02.2023 саме у розмірі 166 153 грн. 54 коп.
Позивач у відповіді (вх.№33607/23 від 07.07.2023) на відзив просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки: - відповідачем не надано жодного документу, який би свідчив, що військова агресія проти України та введення на її території воєнного стану, вплинуло на фінансово-господарську діяльність відповідача; - форс - мажор, як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами, саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушень взятих на себе зобов'язань; - підписуючи акти приймання-здачі наданих послуг по договору, відповідач особисто погодився з коефіцієнтом використання, який зазначений в графі даних актів, та це жодним чином не впливає на суму розрахунку; - відповідач акцентує увагу на той факт, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо підтвердження "фактичного середньодобового випуску трамвайного та тролейбусного рухомого кладу за звітний період, при цьому, відповідач не зазначає, яким саме документом позивач зобов'язаний надавати інформацію щодо "фактичного середньодобового випуску трамвайного та тролейбусного рухомого складу за звітний період" та чи взагалі дана процедура передбачена умовами договору; - погодження довідки з відповідачем про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути, не передбачено умовами договору від 01.04.2023 №20; - до актів приймання-здачі наданих послуг відповідачем завжди надавалася довідка про вихід транспортних засобів з рекламою, жодних зауважень та заперечень з цього приводу не було; - електротранспорт не працював 29.11.2022, 30.11.2022, 05.12.2022, 06.12.2022, 07.12.2022, 24.01.2023, 25.01.2023, 26.01.2023 дана інформація відображена в актах приймання-передачі наданих послуг та в довідках про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути та плата за ці дні не нараховувалася; - в усі інші, вказані відповідачем в відзиві на позовну заяву дати, електротранспорт працював, але не в повному обсязі (довідки додаються).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Комунальним підприємством "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради, як підприємством, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ", як розповсюджувачем реклами, було укладено договір від 01.04.2020 №20 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на внутрішніх поверхнях рухомого складу (надалі - Договір) (т.1,а.с.10-12).
Розділом 1 Договору визначено, що підприємство на підставі погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності (далі - Погодження на розміщення реклами), наданих розповсюджувачу реклами відповідно до рішень виконавчого комітету міської ради, надає розповсюджувачу реклами в тимчасове користування місця на внутрішніх поверхнях всього трамвайного та тролейбусного рухомого складу підприємства для розташування реклами (рекламних засобів), саме: - внутрішні площі трамваїв типу Т-3, Т-уПрогрес та тролейбусів типу ДніпроТ-103, ДніпроТ-203, АКСМ 321, розташовані між вікнами та стелею (розміщення 2 банерів розміром 130 х 20 см на одиницю рухомого складу); - банери на верхній частині віком тролейбусів типу ЗИУ-9, ЗИУ-10, ЮМЗ-Т1, ЮМЗ-Т1Р2 (розміщення 2 банерів розміром 130 х 20 см на одиницю рухомого складу); - перегородки від вертикального поручня біля сходин других та третіх дверей трамваїв типу Т-3М, Т-3Д, Т-4Д, Т-4Д МТ, ТВ-4Д, Т6А2, Т4ДМ; - поперечне розміщення банерів між поручнями для пасажирів (розміщення 2 банерів на одиницю рухомого складу розміром 80 х 20 см та 50 х 20 см); - реклама на плафонах освітлення салону на самоклеючій прозорій плівці в вагонах типу Т-3Д, Т-4Д, Т-4Д МТ, ТВ-4Д (розміщення на 2 плафонах одиниці рухомого складу); - інші формати розміщення реклами за погодженням з підприємством, а розповсюджувач реклами розташовує рекламу (рекламні засоби) згідно з виданими Погодженнями на розміщення реклами та здійснює оплату тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів). Розрахунки проводяться відповідно до встановленої ціни згідно з Порядком оплати за розміщення реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності у місті Дніпрі, затвердженим рішенням міської ради.
Відповідно до пункту 2.2.5 Договору розповсюджувач реклами зобов'язаний підписувати, акти приймання-передачі наданих послуг згідно з додатковими угодами до цього Договору, звіряючи їх з наданими довідками про вихід транспортних засобів (трамвай, тролейбус) на маршрути міста.
Розповсюджувач реклами зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) (пункт 2.2.9 Договору).
Згідно з пунктом 2.3.1 Договору підприємство зобов'язане надавати розповсюджувачу реклами своєчасно відповідний рахунок на передоплату.
Підприємство має право на своєчасну оплату за тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) (пункт 2.4.1 Договору).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що загальна сума договору розраховується на підставі Порядку оплати за розміщення реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності у місті Дніпрі, затвердженого рішенням міської ради від 25.03.2020 №92/55, та остаточно визначається згідно з актами приймання-передачі наданих послуг та виставлених рахунків за цим договором, та орієнтовно становить: 1 447 200 грн. з урахуванням ПДВ.
Розповсюджувач реклами робить оплату за тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) щомісячно до 5-го числа місяця розміщення реклами (рекламних засобів) шляхом внесення 100% передоплати у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підприємства (пункт 3.2 Договору).
Розповсюджувач реклами оплачує підприємству плату за перший місяць тимчасового використання місць розташування реклами (рекламних засобів) шляхом внесення передоплати у безготівковій формі на рахунок підприємства протягом п'яти банківських днів із моменту підписання цього Договору (пункт 3.3 Договору).
Відповідно до пункту 3.4 Договору остаточний розрахунок проводиться розповсюджувачем реклами щомісячно, згідно з актами наданих послуг, складеними підприємством, за фактичний вихід транспортних засобів (трамвай, тролейбус) на маршрути міста за звітний період, протягом 3 банківських днів із моменту отримання розповсюджувачем реклами відповідного акта наданих послуг.
Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє щодо кожного місця до закінчення строку дії погодження на розміщення реклами та виконання сторонами зобов'язань за Договором. Умови цього Договору поширюються на зобов'язання сторін, що виникають з моменту прийняття виконкомом міської ради рішення про надання погодження на розміщення реклами (пункт 5.1 Договору).
Згідно з пунктом 5.2 Договору припинення дії договору щодо одних місць розташування реклами (рекламних засобів) не тягне за собою таке припинення щодо інших місць за цим договором.
Рішенням Дніпровської міської ради від 18.02.2020 №256 "Про затвердження Порядку розміщення реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності у місті Дніпрі" затверджено Порядок розміщення реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності у місті Дніпрі (т.1,а.с.14-22).
Також Рішенням Дніпровської міської ради від 25.03.2020 №92/55 "Про затвердження Порядку оплати за розміщення реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності у місті Дніпрі" затверджено порядок оплати за розміщення реклами на транспорті та ліфтах житлових будинків комунальної власності у місті Дніпрі (т.1,а.с.23-26).
На підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 20.10.2020 №1102 розповсюджувачу реклами - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" видано погодження від 20.10.2020 №Т-265С на розміщення реклами на транспорті комунальної власності (т.1,а.с.13).
В подальшому додатковими угодами: від 31.03.2022 №28, від 20.04.2022 №29, від 31.05.2022 №30, від 30.06.2022 №31, від 29.07.2022 №32, від 31.08.2022 №33, від 30.09.2022 №34, від 31.10.2022 №35, від 30.11.2022 №36, від 31.12.2022 №37, від 31.01.2023 №38, від 28.02.2023 №39 та від 31.03.2023 №40 до Договору було визначено транспортні засоби, які підприємство надає розповсюджувачу реклами під розміщення рекламних матеріалів на внутрішніх поверхнях транспортних засобів та вартість тимчасового користування місцями для розміщення реклами (т.1, а.с.27-28, а.с.41-42, а.с.49-50, 57-58, 65-66, 73-74, 81-82, 89-90, 97-98, 105-106,113-114, 121-122,129-130).
На виконання умов спірного договору позивач у період з квітня 2022 по березень 2023 включно надав відповідачеві послуги з тимчасового користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на загальну суму 171 326 грн. 40 коп., що підтверджується актами приймання - здачі наданих послуг та довідками про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:
- акт від 30.04.2022 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 16 833 грн. 60 коп. (т.1,а.29-31);
- акт від 31.05.2022 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 17 299 грн. 20 коп. (т.1,а.с.43-45);
- акт від 30.06.2022 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 18 242 грн. 40 коп. (т.1,а.с.41-53);
- акт від 31.07.2022 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 17 767 грн. 20 коп. (т.1,а.с.59-61);
- акт від 31.08.2022 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 17 256 грн. 00 коп. (т.1,а.с.67-69);
- акт від 30.09.2022 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 17 780 грн. 40 коп. (т.1,а.с.75-77);
- акт від 31.10.2022 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 17 118 грн. 00 коп. (т.1,а.с.83-85);
- акт від 30.11.2022 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 12 823 грн. 20 коп. (т.1,а.с.91-93);
- акт від 31.12.2022 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 3 932 грн. 40 коп. (т.1,а.с.99-101);
- акт від 31.01.2023 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 5 476 грн. 80 коп. (т.1,а.с.107-109);
- акт від 28.02.2023 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 11 110 грн. 80 коп. (т.1,а.с.115-117);
- акт від 31.03.2023 приймання - здачі наданих послуг на загальну суму - 15 686 грн. 40 коп. (т.1,а.с.123-125).
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у квітні 2022 (т.1,а.с.32-33);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у травні 2022 (т.1,а.с.46-47);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у червні 2022 (т.1,а.с.54-55);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у липні 2022 (т.1,а.с.62-63);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у серпні 2022 (т.1,а.с.70-71);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у вересні 2022 (т.1,а.с.78-79);
довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у жовтні 2022 (т.1,а.с.86-87);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у листопаді 2022 (т.1,а.с.94-95);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у грудні 2022 (т.1,а.с.102-103);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у січні 2023 (т.1,а.с.110-111);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у лютому 2023 (т.1,а.с.118-119);
- довідка про вихід транспортних засобів з рекламою на маршрути у березні 2023 (т.1,а.с.126-127);
В матеріалах справи містяться копії рахунків-фактур позивача, виставлених відповідачеві за період з квітня 2022 по березень 2023 включно на загальну суму 171 326 грн. 40 коп., а саме:
- від 06.05.2022 №48 на загальну суму - 16 833 грн. 60 коп. (т.1,а.40);
- від 09.06.2022 №55 на загальну суму - 17 299 грн. 20 коп. (т.1,а.с.48);
- від 07.07.2022 №66 на загальну суму - 18 242 грн. 40 коп. (т.1,а.с.56);
- від 08.08.2022 №77 на загальну суму - 17 767 грн. 20 коп. (т.1,а.с.64);
- від 06.09.2022 №89 на загальну суму - 17 256 грн. 00 коп. (т.1,а.с.72);
- від 05.20.2022 №97 на загальну суму - 17 780 грн. 40 коп. (т.1,а.с.80);
- від 08.11.2022 №107 на загальну суму - 17 118 грн. 00 коп. (т.1,а.с.88);
- від 12.12.2022 №117 на загальну суму - 12 823 грн. 20 коп. (т.1,а.с.96);
- від 10.01.2023 №8 на загальну суму - 3 932 грн. 40 коп. (т.1,а.с.104);
- від 09.02.2023 №17 на загальну суму - 5 476 грн. 80 коп. (т.1,а.с.112);
- від 10.03.2023 №25 на загальну суму - 11 110 грн. 80 коп. (т.1,а.с.120);
- від 03.04.2023 №34 на загальну суму - 15 686 грн. 40 коп. (т.1,а.с.128).
Як вбачається з тверджень позивача та актів звірки взаємних розрахунків з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 31.03.2023, складених та підписаних позивачем, з урахуванням часткової сплати відповідачем за надані послуги (сплачені 5 172 грн. 86 коп. 20.04.2022 є передплатою на квітень 2022), сума заборгованості за Договором станом на 31.03.2023 складає 166 153 грн. 54 коп. (т.1,а.с.152-153, 180-181).
Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради зазначає про те, що вказані вище додаткові угоди до спірного договору, акти приймання-здачі наданих послуг та рахунки-фактури надсилались на адресу відповідача, на підтвердження чого позивачем надано описи вкладення у цінний лист, поштові накладні та фіскальні чеки (т.1,а.с.131-145), проте, останнім не підписані.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Також в матеріалах справи міститься копія розписки від 19.05.2022 з якої вбачається, що позивачем складено та передано відповідачеві для підписання, зокрема, до Договору №20: - додаткова угода №29 від 30.04.2022; - акт приймання-здачі наданих послуг від 30.04.2022; - довідки про вихід транспортних засобів на маршрути у квітні 2022; - рахунок-фактура від 06.05.2022 №48 (т.1,а.с.146).
Позивачем на адресу відповідача надсилались вимоги від 25.01.2023 №136 та від 15.02.2023 №242 про погашення заборгованості (т.1,а.с.147-153).
Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за Договором, проте сплата відповідачем проведена лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 166 153 грн. 54 коп.; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору і звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з умов Договору, строк оплати за користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на внутрішніх поверхнях рухомого складу є таким, що настав.
З урахуванням платежу від 20.04.2022 в розмірі 5 172 грн. 86 коп. 20.04.2022, що є передплатою на квітень 2022, сума заборгованості за Договором станом складає 166 153 грн. 54 коп. (171 326 грн. 40 коп. - 5 172 грн. 86 коп.).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості за користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на внутрішніх поверхнях рухомого складу перед позивачем відповідачем не надано.
Щодо заперечень відповідача
Щодо посилання відповідача на продовження виконання зобов'язання на строк дії форс-мажорних обставин у відповідності до пункту 6.3 Договору суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 6.1. Договору сторони погодилися, що при виникненні форс-мажорних обставин (випадку або дії непереборної сили, які не залежать від волі сторін), а саме: пожеж, повеней, зсувів, інших стихійних лих, сезонних природних явищ, аварій, катастроф, воєнних дій будь-якого характеру, народних хвилювань, блокад, терористичних актів і страйків, незаконних дій третіх осіб, сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин.
Сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов'язань за цим договором, повинна повідомити в письмовій формі іншу сторону про настання або закінчення дії форс-мажорних обставин, які заважають виконанню зобов'язань протягом трьох календарних днів (пункт 6.2 Договору).
Відповідно до пункту 6.3 Договору достатнім доказом дій форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України. Форс-мажорні обставини автоматично продовжують виконання зобов'язання на строк їх дії.
За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
За змістом статті 617 Цивільного кодексу України особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання за умови доведення цією особою, що порушення є наслідком непереборної сили.
Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
В свою чергу, саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за Договором від 01.04.2020 №20 про тимчасове користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на зовнішніх поверхнях рухомого складу, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.
В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов'язання.
Інші заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного, суд не приймає доводи відповідача, відхиляє.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог щодо наявності заборгованості за користування місцями розташування реклами (рекламних засобів) на внутрішніх поверхнях рухомого складу, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119-а; ідентифікаційний код 32616520) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15А; ідентифікаційний код 42526994) про стягнення 166 153 грн. 54 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл РТ" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15А; ідентифікаційний код 42526994) на користь Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119-а; ідентифікаційний код 32616520) 166 153 (сто шістдесят шість тисяч сто п'ятдесят три) грн. 54 коп. - заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
24.10.2023