ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
"24" жовтня 2023 р. Cправа № 5/120/2011/5003
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни ( АДРЕСА_1 )
про банкрутство
за участю :
від АТ КБ "Приватбанк": Рой В.Л., за посвідченням
арбітражний керуючий (ліквідатор) Бобрук Т.В.
арбітражний керуючий Томашук М.С.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває справа № 5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни.
Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.
Так, ухвалою суду від 23.08.2023 року продовжено строк ліквідаційної процедури Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Т.В. та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Бобрука Т.В. у справі № 5/120/2011/5003 - до 24.10.2023 року. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2023 року.
Крім того, ухвалою суду від 04.09.2023 року призначено до розгляду в судовому засіданні звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. б/н від 31.08.2023 року (вх. № 01-36/895/23) про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат із клопотанням про пропорційне стягнення грошової винагороди із кредиторів у справі № 5/120/2011/5003 - на 24.10.2023 року.
В судове засідання на визначену дату з'явилися арбітражний керуючий Бобрук Т.В., представник АТ КБ "Приватбанк" та арбітражний керуючий Томашук М.С..
При цьому, судом встановлено, що 23.10.2023 року від арбітражного керуючого Бобрука Т.В. до суду надійшов супровідний лист № 08/10 від 23.10.2023 року до якого долучено, зокрема, протокол засідання комітету кредиторів боржника від 12.10.2023 року.
В судовому засіданні, арбітражний керуючий Томашук М.С. надав пояснення по суті поданого звіту та просив суд його затвердити і прийняти рішення про стягнення грошових коштів з кредитора як грошової винагороди арбітражного керуючого.
Представник Кредитора повідомив, що відповідне питання було розглянуто на комітеті кредиторів та заперечив проти задоволення вказаних вище звіту і клопотання і просив суд відмовити в його задоволенні, а також зазначив, що покладення усіх витрат на АТ КБ "ПриватБанк" суперечить нормам закону.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, розглянувши звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. б/н від 31.08.2023 року (вх. № 01-36/895/23) про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
Так, за змістом звіту та матеріалів справи, ухвалою суду від 11.10.2021 року було відсторонено арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича від виконання повноважень ліквідатора Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Т.В. у справі №5/120/2011/5003. Призначено ліквідатором Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича.
В подальшому ухвалою суду від 23.02.2022 року відсторонено арбітражного керуючого Томашука М.С. від виконання повноважень ліквідатора Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Т.В. у справі № 5/120/2011/5003. Призначено ліквідатором Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Т.В. у справі № 5/120/2011/5003 арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича.
Отже, згідно наведених вище судових рішень, Томашук М.С. виконував повноваження арбітражного керуючого у справі про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. як ліквідатор.
За таких обставин на розгляд суду подано звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р..
Розрахунок грошової винагороди у справі про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни здійснювався у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень відповідно до КУзПБ.
Таким чином, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати за відповідний період виконання повноважень у справі про банкрутство СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. арбітражному керуючому Томашуку М.С. нараховано основну грошову винагороду в сумі 84 630,75 грн, про що складений звіт по нарахованій грошовій винагороді (розрахунок наведено у цьому звіті).
Водночас, нарахована грошова винагорода ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 року по 23.02.2022 року арбітражному керуючому Томашуку М.С. не виплачувалась, в зв'язку із відсутністю грошових коштів у банкрута, фонд оплати грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство кредиторами не створювався.
При цьому, арбітражним керуючим Томашуком М.С. було направлено арбітражному керуючому Бобруку Т.В. (діючому ліквідатору СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни ) лист про розгляд на засіданні зборів кредиторів СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни звіту про нарахування йому основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. у розмірі 84630,75 грн та надано відповідний звіт.
У відповідь на згаданий лист арбітражним керуючим Бобруком Т.В. було надано арбітражному керуючому Томашук М.С. копію протоколу засідання комітету кредиторів СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни від 15.08.2023 р. на якому питанням № 2 порядку денного було розглянуто звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. у розмірі 84 630,75 грн.
За результатами розгляду питання схвалення грошової винагороди було вирішено відкласти розгляд цього питання.
Як вбачається із мотивувальної частини протоколу, представник АТ КБ "ПриватБанк" зауважив, що більшість нарахувань основної грошової винагороди ліквідатора не підлягають затвердженню зборами кредиторів, оскільки, здійснені ліквідатором фактичні дії ліквідаційної процедури, зазначені у звіті ліквідатора про проведену роботу, не вимагають такої кількості часу.
На думку кредитора, винагорода арбітражного керуючого може нараховуватися лише за фактично здійснені ліквідатором дії, які мають бути підтверджені належними доказами, а не формально - за весь період, що триває ліквідаційна процедура.
Отже, затвердження звіту на думку кредитора, має відбуватися за підсумками процедури ліквідації боржника.
За таких підстав кредитор - АТ КБ "ПриватБанк", як єдиний член зборів кредиторів СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни ухилився від розгляду питання схвалення основної грошової винагороди ліквідатора Томашука М.С., чим порушив норми ст. 30 КУзПБ, якими передбачено обов'язок зборів кредиторів схвалювати звіт про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого.
Із такою позицією зборів кредиторів СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в особі єдиного кредитора АТ КБ "ПриватБанк" арбітражний керуючий Томашук М.С. не погоджується, виходячи із наступного.
Норма ст. 30 КУзПБ передбачає надання звіту ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури після її завершення, що зумовлено виявленням майна, його реалізацією та розрахунками із кредиторами, в т.ч. і погашення діючому арбітражному керуючому основної грошової винагороди та погашення витрат.
За таких обставин ліквідатор повноваження якого припинені не може завершувати процедуру ліквідації, йому невідомий стан розрахунків із кредиторами та не відомо, коли закінчиться ліквідаційна процедура аби вирахувати п'ятиденний термін для подання звіту.
Окрім того, такий звіт подається ліквідатором після розрахунків із кредиторами за підсумком процедури ліквідації, що може робити виключно діючий ліквідатор, натомість ліквідатор чиї повноваження припинені без затвердження судом розміру основної грошової винагороди та витрат у справі взагалі може залишитись без їх погашення, оскільки, під час розподілу коштів в діючого ліквідатора будуть відсутні підстави для погашення основної грошової винагороди та витрат ліквідатору чиї повноваження припинені (за відсутності ухвали суду про затвердження винагороди та витрат).
Аналіз наведених вище норм Кодексу та судова практика в даних питаннях є однозначною та такою, що ліквідатору чиї повноваження припинено до завершення ліквідаційної процедури має бути затверджено судом розмір основної грошової винагороди та понесених витрат у справі.
Також, позиція кредитора - АТ КБ "ПриватБанк", як єдиного члена зборів кредиторів СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни, щодо ухилення від розгляду питання схвалення основної грошової винагороди ліквідатора, суперечить нормам КУзПБ та правовим позиція ВС КГС у справах про банкрутство в частині схвалення комітетом кредиторів розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у справах про банкрутство та є незаконною.
Разом з цим, підстави для відхилення нарахованої грошової винагороди ліквідатора Томашука М.С. у справі про банкрутство СПД Балуєвої Т.В. відсутні, оскільки, за весь період виконання повноважень ліквідатора банкрута від кредиторів не було подано жодної скарги на дії або бездіяльність арбітражного керуючого Томашука М.С., а ліквідаційна процедура СПД Балуєвої Т.В. та повноваження ліквідатора Томашука М.С. продовжувались за ініціативи кредитора - АТ КБ "ПриватБанк", яким приймались відповідні рішення на зборах кредиторів банкрута та підтримувались клопотання в ході судових засідань.
Також, на даний час відповідно до реєстру вимог кредиторів, єдиним кредитором СПД Балуєвої Т.В. є АТ КБ "ПриватБанк" за рахунок якого має бути погашено основну грошову винагороду ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. арбітражного керуючого Томашука М.С. в сумі 84630,75грн.
На підставі викладеного, арбітражний керуючий просить суд : затвердити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування основної грошової винагороди ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. у розмірі 84 630,75 грн; стягнути із АТ КБ "ПриватБанк" грошові кошти в сумі 84 630,75 грн в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича за виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни; видати наказ в порядку ГПК України.
Також, як вбачається із наданого суду протоколу засідання комітету кредиторів боржника від 12.10.2023 року на голосування було поставлене питання : взяти до відома інформацію арбітражного керуючого та схвалити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. від 13.07.2023р. в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р., по якому кредитор - АТ КБ "ПриватБанк" проголосував проти.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно ч. 2, ч. 6 ст. 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, арбітражний керуючий Томашук М.С. виконував повноваження ліквідатора у справі № 5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р..
За відповідний період виконання повноважень ліквідатора боржника у цій справі арбітражному керуючому Томашуку М. С. нараховано основну грошову винагороду в сумі 84 630,75 грн, про що складений звіт по нарахованій грошовій винагороді, в якому викладено розрахунок основної грошової винагороди.
Так, за період з 11.10.2021 р. по 01.11.2021 р. нараховано 11 612,90 грн; за період з 01.11.2021 р. по 01.12.2021 р. нараховано 18 000,00 грн; за період з 01.12.2021 р. по 01.01.2022 р. нараховано 19 500,00 грн; за період з 01.01.2022 р. по 01.02.2022 р. нараховано 19 500,00 грн; за період з 01.02.2022 р. по 23.02.2022 р. нараховано 16 017,85 грн. Всього 84630,75 грн - основної грошової винагороди.
Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату : у місячному розмірі: з 1 січня - 6 000 гривень, з 1 грудня - 6 500 гривень.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату : у місячному розмірі: з 1 січня - 6 500 гривень, з 1 жовтня - 6 700 гривень.
Отже, суд перевіривши наведений у звіті арбітражного керуючого Томашука М.С. б/н від 31.08.2023 року розрахунок основної грошової винагороди, дійшов висновку, що нарахована основна грошова винагорода арбітражному керуючому Томашуку М.С. в загальному розмірі 84 630,75 грн за період виконання ним повноважень ліквідатора боржника у справі № 5/120/2011/5003 (з 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р.) є арифметично вірною, відповідає наведеним вище приписам законодавства та обставинам справи.
При цьому, судом встановлено, що на розгляд комітету кредиторів боржника виносилося питання щодо погодження звіту арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. від 13.07.2023 р. в період з 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р..
Так, згідно наявного в матеріалах справи, протоколу засідання комітету кредиторів СПД Балуєвої Т.В. від 12.10.2023 року, єдиний кредитор - АТ КБ "ПриватБанк" проголосував проти взяття до відома інформації арбітражного керуючого та схвалення звіту арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. від 13.07.2023р. в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р..
Отже, вказаний вище звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. не було схвалено комітетом кредиторів боржника згідно вимог ч. 6 ст. 30 КУзПБ.
Однак, арбітражний керуючий Томашук М.С. у поданому звіті просить суд : затвердити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування основної грошової винагороди ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. у розмірі 84 630,75 грн.
Слід зазначити, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 24.07.2018 у справі № 5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, суди вказали на те, що неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.
Суд, звертає увагу на те, що наявні матеріали справи свідчать про те, що арбітражний керуючий Томашук М.С. в період виконання ним повноважень ліквідатора боржника з 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. надавав суду проміжні звіти про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури у цій справі, які ухвалами суду від 22.11.2021 р., від 08.12.2021 р., від 23.02.2022 року приймалися до відома.
Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 року у справі № 903/160/22 вказано, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.
Як вбачається із матеріалів цієї справи, учасники справи № 5/120/2011/5003 не зверталися до суду із скаргами чи запереченнями щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Томашука М.С., які б свідчили про неналежне виконання ним повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р..
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення законодавства, суд дослідивши поданий звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. б/н від 31.08.2023 року (вх. № 01-36/895/23) про нарахування основної грошової винагороди ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. у розмірі 84 630,75 грн, дійшов висновку про його затвердження.
Також, судом розглянуто викладене у звіті б/н від 31.08.2023 року (вх. № 01-36/895/23) клопотання про стягнення із кредитора - АТ КБ "ПриватБанк" грошових коштів в сумі 84630,75 грн в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. за виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. у цій справі.
Судом встановлено, що нарахована грошова винагорода ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. в розмірі 84 630,75 грн арбітражному керуючому Томашуку М.С. не виплачувалась, в зв'язку із відсутністю грошових коштів у банкрута, фонд оплати грошової винагороди ліквідатора у цій справі про банкрутство кредиторами не створювався.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004 заява № 56849/00, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; «Ясіуньєне проти Латвії», заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.
Згідно з викладеним у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 12/23-Б висновком про правильне застосування норм права, які регулюють питання нарахування, оплати та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) і оплати його послуг (п. 44 вказаної постанови), не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг. А відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, якими встановлювалися і затверджувалися розміри послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 року у справі № 903/160/22, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Суд зважає на те, що згідно наявного в матеріалах цієї справи реєстру вимог кредиторів станом на 10.02.2023 року у справі № 5/120/2011/5003 (складений арбітражним керуючим Бобруком Т.В.), загальна сума визнаних господарським судом кредиторських вимог до боржника складає - 2 723 110,12 грн (том 7, а.с. 256-259).
Поряд з цим, відповідно до згаданого вище реєстру вимог кредиторів, кредиторами у цій справі є : АТ КБ "Приватбанк" (загальна сума вимог 1 703 987,54 грн), ОСОБА_1 (загальна сума вимог 80 000,00 грн), ОСОБА_2 (загальна сума вимог 153 600,00 грн), ОСОБА_3 (загальна сума вимог 580000,00), ОСОБА_4 (загальна сума вимог 184 000,00 грн) та ОСОБА_5 (загальна сума вимог 21 522,58 грн).
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 15.11.2022 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 б/н від 28.09.2022 року (вх. № 01-36/686/22) про виключення кредитора зі складу комітету кредиторів, про виключення грошових вимог кредитора з реєстру вимог кредиторів та визнання вимог погашеними в порядку ст. 605 ЦК України у справі № 5/120/2011/5003.
Також, ухвалою суду від 13.02.2023 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 б/н від 26.09.2022 року (вх. № 01-36/687/22) про виключення кредитора зі справи №5/120/2011/5003. Відмовлено у задоволенні заяв : ОСОБА_3 б/н від 26.09.2022 року (вх. № 01-36/688/22); ОСОБА_4 б/н від 26.09.2022 року (вх. № 01-36/689/22); ОСОБА_5 б/н від 27.09.2022 року (вх. № 01-36/719/22) про виключення кредитора зі справи №5/120/2011/5003.
Вказані вище ухвали суду від 15.11.2022 року та від 13.02.2023 року у цій справі в апеляційному порядку не оскаржувались та наразі є чинними.
Разом з цим, у згаданому вище реєстрі вимог кредиторів станом на 10.02.2023 року, відносно кредиторів, а саме : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , у примітках вказано щодо заяви про виключення грошових вимог з реєстру вимог кредиторів та визнання вимог погашеними б/н від 10.02.2023 року.
Отже, у звіті арбітражного керуючого Томашука М.С. вірно вказано, що на даний час відповідно до реєстру вимог кредиторів, єдиним кредитором СПД ОСОБА_6 є АТ КБ "ПриватБанк" за рахунок якого має бути погашено основну грошову винагороду.
Принагідно, суд зауважує, що постановою суду від 24.11.2011 року боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєву Тетяну Валеріївну визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 5/120/2011/5003.
При цьому, вказана постанова суду від 24.11.2011 року у встановленому законом порядку не оскаржена, ніким не скасована та є чинною на даний час.
Разом з тим, ні Господарським процесуальним кодексом України, ні Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено введення процедури погашення боргів боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності, який є фізичною особою, за наявності винесеної раніше судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство такої фізичної особи.
Відтак, з 21.10.2019 року (дата введено в дію КУзПБ) провадження у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни, яка з 24.11.2011 року перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Статтею 30 КУзПБ урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
У своїй постанові від 04.10.2018 року по справі № 916/1503/17, Верховний Суд зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, або взагалі відсутні, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012).
Таким чином, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п'ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011).
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 року у справі № 902/626/20, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, а тому судами попередніх інстанцій помилково не враховано правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 24.04.2018 у справі № 910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15.
Отже, викладена вище судова практика свідчить про можливість покладення на кредиторів (кредитора) оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Водночас, судом встановлено, що згідно матеріалів цієї справи арбітражний керуючий Томашук М.С. виконував повноваження ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. у справі №5/120/2011/5003, в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р., тобто, коли кредиторами боржника були АТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ..
Наразі, відповідно до встановлених обставин цієї справи та згаданого вище реєстру вимог кредиторів станом на 10.02.2023 року, єдиним кредитором СПД ОСОБА_6 у справі № 5/120/2011/5003 є АТ КБ "ПриватБанк", з якого арбітражний керуючий Томашук М.С. просить суд стягнути основну грошову винагороду в сумі 84 630,75 грн.
Водночас, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.11.2022 року у справі № 924/1155/18, судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Отже, беручи до уваги те, що арбітражний керуючий Томашук М.С. виконував повноваження ліквідатора боржника у цій справі в період, коли кредиторами СПД Балуєвої Т.В. були вказані вище фізичні особи та АТ КБ "ПриватБанк", суд керуючись засадами справедливості та судового розсуду, дійшов висновку про покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. на АТ КБ "ПриватБанк" пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог, що узгоджується із наведеними вище правовими висновками Верховного Суду.
Так, судом встановлено, що згідно реєстру вимог кредиторів станом на 10.02.2023 року у справі № 5/120/2011/5003, загальна сума визнаних господарським судом кредиторських вимог до боржника складає - 2 723 110,12 грн, з яких загальна сума вимог кредитора - АТ КБ "Приватбанк" - 1 703 987,54 грн.
Відтак, кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк" відносно загальної суми усіх визнаних кредиторських вимог у цій справі складають 62,57 % (1703987,54 грн / 2723110,12 грн * 100).
Як вказано вище, суд дійшов висновку про затвердження звіту арбітражного керуючого Томашука М.С. б/н від 31.08.2023 року про нарахування основної грошової винагороди ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. у розмірі 84 630,75 грн.
Таким чином, основна грошова винагорода арбітражного керуючого Томашука М.С., яка підлягає стягненню з кредитора - АТ КБ "Приватбанк" пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог у справі № 5/120/2011/5003 за період виконання повноважень ліквідатора боржника складає в сумі 52 953,46 грн (84 630,75 грн * 62,57 %).
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення викладеного у звіті б/н від 31.08.2023 року (вх. № 01-36/895/23) клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. про стягнення із кредитора - АТ КБ "ПриватБанк" грошових коштів в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича 52 953,46 грн - основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі № 5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 12, 30, 113, 114 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 169, 232-236, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Затвердити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. б/н від 31.08.2023 року (вх. № 01-36/895/23) про нарахування основної грошової винагороди ліквідатора СПД Балуєвої Тетяни Валеріївни в період із 11.10.2021 р. по 23.02.2022 р. у розмірі 84 630,75 грн у справі № 5/120/2011/5003.
2. Задоволити викладене у звіті б/н від 31.08.2023 року (вх. № 01-36/895/23) клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. про стягнення із кредитора - АТ КБ "ПриватБанк" грошових коштів в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. за виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. у справі №5/120/2011/5003, частково.
3. Стягнути з Акціонерного товариства КБ "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича (вул. Ак. Янгеля, буд. 4-Д, оф. 205, м. Вінниця, 21001; Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 187 від 08.02.2013 року, ідент. код НОМЕР_1 ) 52 953,46 грн - основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі № 5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни.
4. В решті, викладеного у звіті б/н від 31.08.2023 року (вх. № 01-36/895/23) клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. про стягнення із кредитора - АТ КБ "ПриватБанк" грошових коштів в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. за виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. у справі №5/120/2011/5003, відмовити.
5. Видати наказ після набрання ухвалою суду законної сили.
6. Копію ухвали надіслати на електронні поштові адреси: арбітражному керуючому Бобруку Т.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ КБ "ПриватБанк" - 14360570@mail.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Томашуку М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.