ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1481/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.07.2023р. ( суддя Черкаський В.І., м. Запоріжжя, повний текст додаткового рішення складено 20.07.2023р.) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "КУБ" (53207 м. Нікополь, Дніпропетровська область, вул. Кооперативна, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 42712173)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" (69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 78А, ідентифікаційний код юридичної особи 43173964)
про стягнення 176 280 грн 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "КУБ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" 176280 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар по договору № 07/2022/36 від 28.01.2022р..
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.07.2023р. позовні вимоги задоволено - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "КУБ" 176 280 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 684 грн. 00 коп. судового збору.
18.07.2023 на електронну адресу суду від Позивача надійшла заява вих. № 756 від 17.07.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі в якій просить суд витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Будівельно-комерційна фірма «КУБ».
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.07.2023р. у справі № 908/1481/23 Позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "КУБ" витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 4 000 грн. 00 коп.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО в якій, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є не обґрунтованим та таким що, суперечить положенням статей 126,128, 129 ГПК України та положенням Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні”, просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.07.2023р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що Позивачем пропущено 5-денний строк після оголошення судового рішення для подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу разом із додатками (останній день подання - 17.07.2023).
Скаржник посилається на те, що судом не встановлено, що до закінчення судових дебатів у справі сторона позивача зробила відповідну заяву.
Також платіжна інструкція, що міститься у матеріалах справи (належним чином не засвідчена) у призначенні платежу підставою оплати зазначає «адвокатські послуги згідно з договором 51/2023 від 16.03.2023», однак, аналіз змісту договору 51/2023 від 16.03.2023, свідчить, що договір є загальним, без конкретизації надання правової допомоги у конкретній справі.
За таких обставин, не підтверджено належними та допустимими доказами оплату адвокатських послуг саме за заявою у даному спорі, поданою до відповідача. Аналіз платіжної інструкції та договору про надання правової допомоги дає можливість припускати наявність оплати інших послуг, які не пов'язані із даним спором.
Крім того, відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2023, яке ухвалене по суті спору. Із урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги на зазначене рішення у випадку його скасування додаткове рішення також підлягає скасуванню як похідне, оскільки відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідачем надано відповідь на відзив в якому останній просить задовольнити апеляційну скаргу, оскільки вона обґрунтована та підлягає задоволенню.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення законними та обґрунтованими, ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Березкіна О.В..
Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.07.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату суду від 24.10.2023р., у зв'язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.07.2023р. у справі № 908/1481/23 прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "КУБ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" 176280 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар по договору № 07/2022/36 від 28.01.2022р.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.07.2023р. позовні вимоги задоволено - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "КУБ" 176 280 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 684 грн. 00 коп. судового збору.
18.07.2023 на електронну адресу суду від Позивача надійшла заява вих. № 756 від 17.07.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі в якій просить суд витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Будівельно-комерційна фірма» « КУБ».
У зв'язку з тим, що розгляд справи № 908/1481/23 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, тому господарським судом вирішено питання про судові витрати (правнича допомога) згідно із приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України здійснювати без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи.
За наслідками розгляду заяви господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі, яким суд першої інстанції заяву представника позивача адвоката Д. Кобиляцького вих. № 756 від 17.07.2023 про ухвалення додаткового рішення задовольнив.
Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма « «КУБ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а додаткове рішення господарського суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов'язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов'язків клієнта для представництва його інтересів.
Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом ( ст. 16 ГПК України ).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ( ст. 124 ГПК України ); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами ( ст. 126 ГПК України ): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат ( ст. 129 ГПК України ).
Згідно із ст. 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Згідно з висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 8 ст. 127 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах “Ніколова проти Болгарії” та “Єчюс проти Литви”, п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу позивачем подано до заяви копію Договору № 51/2023 про надання правової допомоги від 16.03.2023 (далі - Договір), укладеного між ТОВ Будівельно-комерційна фірма КУБ (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН (далі - Адвокатське об'єднання).
Відповідно до п.п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт - прийняти і оплатити таку правову допомогу та витрати, необхідні для виконання його доручень, на умовах, у порядку та строки, передбачені цим договором.
Пунктом 1.2 Договору Адвокатське об'єднання, на підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги:
1.2.1. надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта;
1.2.2. Перевірки на відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів Клієнта, візує їх, надає допомогу Клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів.
1.2.3. Прийняття участі в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються Клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов'язання.
1.2.4. Представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, в тому числі апеляційних судах. Верховному суді. Конституційному суді, а також в інших органах під час розі ляду правових спорів.
1.2.5. Партнери Адвокатського об'єднання та/або адвокати, (виступаючи як Захисники), зобов'язуються здійснювати, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів Клієнта (його співробітників), у випадках, передбачених кримінально - процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України.
1.2.6. Узагальнення та аналізування: - практику розгляду судових та інших справ: - спільно з іншими підрозділами Клієнта результати розгляду претензій; - практику укладення та виконання договорів; - надає Клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.
1.2.7. Падання консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у Клієнта в процесі здійснення діяльності.
1.2.8. Надання усних та письмових консультацій щодо відповідей на запити про надання публічної інформації, на звернення громадян, юридичних осіб, правоохоронних органів, на адвокатські запити;
1.2.9. Падання письмових та усних юридичних консультацій, рекомендацій, правових висновків, в тому числі з питань роботи з контролюючими та правоохоронними органами, з питань поточної діяльності Клієнта;
1.2.10. Підготовки документів правового характеру: договорів, листів, претензій, заяв, скарг, актів, наказів та інших документів правового характеру в усіх галузях права;
1.2.11. Участь від імені Клієнта та спільно з представниками клієнта у переговорах, зустрічах, засіданнях, нарадах, зборах, предмет яких відноситься до правової допомоги;
1.2.12. Інформування Клієнта, на його запит, про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами Клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності.
1.2.13. Здійснює представництво Клієнта у виконавчому провадженні.
1.2.14. Вчинення інших дій, необхідних для надання правової допомоги Клієнту, передбачених цим Договором, та чинним законодавством України.
Згідно Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1) адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4).
Згідно Акту про надання правової допомоги від 21.04.2023 Адвокатське об'єднання надало позивачу послуги на загальну суму 4 000, 00 грн., а саме:
- підготовка позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « АЛД ІНЖИНІРИНГ та БУДІВНИЦТВО « основного боргу у розмірі 176280грн.за договором № 07/2022/36 від 28.01.2022 року ( п.6.2 прайс-листа Договору №51/2023 від 16.03.2023 року).
Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому наданих послуг Клієнт до Адвокатського об'єднання немає.
Акт наданої правової допомоги містить підписи сторін та скріплений печатками Клієнта та Адвокатського об'єднання.
Також у справу подано копію ордеру на ім'я адвоката Кобеляцький Дмитро Миколайович серії АЕ №1213404 від 17.07.2023р..
Не погоджуючись з розміром витрат на професійну правову допомогу, відповідач у відповіді на відзив посилався на те, що платіжна інструкція, що міститься у справі у призначенні платежу підставою оплати зазначає « адвокатські послуги згідно з договором 51/2023 від 16.03.2023», аналіз самого договору 51/2023 від 16.03.2023, свідчить , що договір є загальним, без конкретизації щодо надання правової допомоги у конкретній справі. За таких обставин, не підтверджено належними та допустимими доказами оплату адвокатських послуг саме за заявою у даному спорі, поданою до відповідача. Аналіз платіжної інструкції та договору про надання правової допомоги дає можливість припускати наявність оплати інших послуг, які не пов'язані із даним спором.
Дослідивши заяву про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) та документи, на підставі яких позивач просив стягнути вказані витрати, врахувавши заперечення відповідача на заяву позивача, місцевий господарський суд, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, господарський суд дійшов висновку, що пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору, з урахуванням обставин та результату розгляду даної справи, є 4 000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про наявність підстав покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 4 000 грн. 00 коп., з огляду на таке.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд - при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд, дослідивши надані, докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, прийнявши до уваги заперечення відповідача по розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, та враховуючи предмет спору, всі аспекти і складності цієї справи та підготовку позовної заяви, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 4 000 грн. 00 коп., яка є доказово обґрунтованою.
Викладені у апеляційній скарзі доводи, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються, як необґрунтовані.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.07.2023р. у справі № 908/1481/23 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та його скасування відсутні.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки відповідачем оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України “Про судовий збір” не передбачена.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО" залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.07.2023р. у справі № 908/1481/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.В. Чус