ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Русєвої А.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тищука В.В.
захисника - Безверського Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 25.06.2023 року о 23 год. 01 хв. у м. Одеса, по вул. Каманіна, 19а, керував автомобілем «BMW», державні номерні знаки НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510» № 0413, результат 0,98% проміле, тест № 1303. Чим порушив вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Судовий розгляд проведено за відсутності ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Участь ОСОБА_1 у судовому засіданні забезпечена участю його захисника Безверського Р.В., який у судовому засіданні підтвердив факт обізнаності притягуваного про дату, час та місце судового розгляду справи відносно нього. При цьому, захисник пояснив, що ОСОБА_1 не має можливості прибути в судове засідання через проживання у м.Києві.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги розумність строків розгляду справ судом, те, що участь притягуваного в судовому засіданні у таких справах не є обов'язковою та така участь ОСОБА_1 забезпечена участю його захисника, суд розцінює поведінку притягуваного щодо неявки в судове засідання як небажання особисто прийняти участь у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.
В судовому засіданні захисник притягуваного заявив, що ОСОБА_1 не порушував ПДР України, але працівники поліції його зупинили та не повідомили причини зупинки. Після проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду, але йому не роз'яснювали право пройти медичний огляд після незгоди з результатами газоаналізатора «Драгер», не роз'яснили право викласти свої заперечення. Газоаналізатор продував декілька разів, чим порушено порядок проходження огляду та при огляду були відсутні свідки. За таких підстав за переконанням захисника є всі підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину.
Заслухавши захисника, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, зібрані у справі докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до даних результатів тестування за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» від 25.06.2023 року та Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, виявлено 0,98 % проміле алкоголю.
Вказані обставини справи також підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з якими ОСОБА_1 25.06.2023 року о 23 год. 01 хв. у м. Одеса, по вул. Каманіна, 19а, керував автомобілем «BMW», державні номерні знаки НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510» № 0413, результат 0,98% проміле, тест № 1303; Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 проставив свій підпис про згоду з результатами огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.06.2023 року, відеозаписом з місця події.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 25.06.2023 року о 23 год. 01 хв. у м. Одеса, по вул. Каманіна, 19а, керував автомобілем «BMW», державні номерні знаки НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510» № 0413, результат 0,98% проміле, тест № 1303.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги порушивши вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи доводи захисника Безверського Р.В. в інтересах ОСОБА_1 , суд зазначає, що доводи сторони захисту спростовуються дослідженим судом відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп'яніння та побачивши результати огляду не висловлює жодного заперечення щодо такого результату, що безумовно свідчить, що результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_1 був згоден, а відтак у поліцейських не було підстав для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. Той факт, що ОСОБА_1 на місці зупинки погодився з результатами огляду на стан сп'яніння підтверджується також його особистим підписом в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що з результатами огляду він згоден. Перелічене спростовує позицію захисника про порушення поліцейськими процедури проведення огляду притягуваного на місці зупинки транспортного засобу щодо не роз'яснення необхідності проходження медичного огляду, оскільки така необхідність роз'яснюється лише у разі незгоди водія з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки.
Доводи захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не беруться судом до уваги у зв'язку з тим, що з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не надає права керувати транспортним засобом у стані сп'яніння та не позбавляє обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, такий обов'язок прямо передбачений ПДР та не пов'язаний з причиною зупинки транспортного засобу.
Крім того, суд зазначає, що у випадку не згоди особи з причинами зупинки працівниками поліції - вона має можливість, відповідно до п.п.д) п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку, чого стороною захисту зроблено не було, що захисник підтвердив в судовому засіданні.
Суд також не приймає до уваги твердження захисника Безверського Р.В. про порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з посиланням на відсутність при проведенні огляду двох свідків, з огляду на те, що частина 2 статті 266 КУпАП містить імперативні положення про те, що присутність свідків при проведенні огляду особи на стан сп'яніння вимагається лише в разі неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису. В даному випадку відеофіксація поліцейськими проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 здійснювалась, тому присутність свідків необхідності не викликала.
Пунктом 8 розділу II І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, встановлено, що направлення водія на проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється за направленням, форма якого встановлена додатком 1 до інструкції. Форма направлення передбачає обов'язкове зазначення поліцейським ознак стану сп'яніння, які є підставою для проведення медичного огляду, що й було виконано поліцейським, що спростовує позицію захисника Безверського Р.В. щодо наявності протирічь в матеріалах справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 098739 відносно ОСОБА_1 , вбачається, що під час його складання ОСОБА_1 було роз'яснено його права, зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення він не надавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 ,а також безальтернативну санкцію ч.1ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Повний текст постанови проголошено 25 жовтня 2023 року о 09:20 год., в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/13464/23
Номер провадження №3/522/9207/23
Головуючий суддя - Русєва А.С.