Справа № 946/2194/20
Провадження №1-кп/522/415/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023 Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальні акти у кримінальному провадженні №12018160000000248 від 14.03.2018, 12022160000000662 від 27.09.2022, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянка України, офіційно не працююча, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима за ч. 2 ст. 309 KK України (вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.08.2018, вид покарання - три роки і шість місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання випробовуваним строком на три роки), обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
обвинувачена - ОСОБА_3
УСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли обвинувальні акти стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що доведені під час досудового розслідування ризики не знизились та не відпали.
Захисник та обвинувачена заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинуваченої під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, незаміжня, офіційно не працевлаштований, та немає міцних соціальних зв'язків.
Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого та тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою, поведінка під час інкримінованого злочину, дає підстави вважати, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може вчинити нові злочини, переховуватися від суду чи впливати на свідків.
Ризики, які біли враховані під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, без зміни раніше визначеного розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Застосування до обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченої та характер злочину, у якому вона обвинувачується. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Викладене свідчить, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Зазначені обставини дають підстави вважати, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може вчинити нові злочини.
Керуючись Гл.18, ст.ст. 314-316, 291, 342-355 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 25.12.2023 включно, без зміни розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 214 720 гривень, обраної згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2023.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 , провадження по справі №1-кп/522/415/23.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
• прибувати до суду за кожною вимогою;
• повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
• утримуватись від спілкування з особами, допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжний заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 25.12.2023.
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_6
25.10.2023