Справа № 214/6682/23
3/214/2819/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2023 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який працює директором ТОВ «В.В.А», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
07.09.2023 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №30705/04-36-04-12/42055481 від 25.08.2023 року щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Відповідно до вищевказаного протоколу, ОСОБА_1 несвоєчасно подав платіжне доручення до установи банку на перерахування належних до сплати податків та зборів, (обов'язкових платежів), а саме: встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 480541 гривень за період з 22.07.2022 року по 16.06.2023 року, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями. Акт перевірки №27682/04-36-04-12/42055481 від 27.07.2023 року.
ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце, дату та час судового розгляду справи, до суду не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з проханням провести судове засідання без його участі, на підставі доданих до клопотання копій документів та наявних матеріалів у справі. Своє клопотання обґрунтував наступним. 02.08.2023 року ТОВ «В.В.А» засобом поштового зв'язку отримали акт камеральної перевірки від 27.07.2023 року №27682/04-36-04-12/42055481 щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. ТОВ «В.В.А» з висновками, зазначеними в акті перевірки не згодне, внаслідок чого, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №№2755-VI із змінами та доповненнями було надано заперечення до акта камеральної перевірки ТОВ «В.В.А» від 15.08.2023 року №15/08-1. Так, зазначеним запереченням ТОВ «В.В.А» засвідчило факт своєї незгоди з висновками акта перевірки, який в свою чергу лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки та не породжує певних правових наслідків для платника податків. Отже, до часу набуття законної сили висновків акту перевірки - порушення є недоведеними та юридично невизначеними. Далі, 18.09.2023 року була отримана відповідь на заперечення, разом з податковими повідомленнями-рішеннями №0239920412 від 23.08.2023 року Форми «Ш» на суму штрафу 6950,00 гривень та №0239930412 від 23.08.2023 року Форми «Ш» на суму штрафу 34154,10 гривень, тобто, податковий орган не взяв до уваги зазначені доводи в запереченні та залишив висновки акта перевірки без змін. Потім, 29.09.2023 року ТОВ «В.В.А» було подано до ДПС України скаргу щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0239920412 від 23.08.2023 року та №0239930412 від 23.08.2023 року, які винесені на підставі акта камеральної перевірки №27682/04-36-04-12/42055481. На дату подання клопотання, процедура адміністративного оскарження триває, відповіді згідно з визначених строків ПКУ розгляду скарги - ще не отримано. Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення вказує на те, що протокол було складено на підставі вищезазначеного акта перевірки, який теж не підписаний і з яким посадові особи підприємства не згодні, у зв'язку з чим й було розпочато процедуру оскарження. Листом №51414/6/04-36-04-12-14 від 31.07.2023 року податковий орган запросив його для підписання зазначеного протоколу. Відповіддю від 07.08.2023 року на лист-запрошення ним повідомлено про його незгоду з начебто встановленими порушеннями, початком проведення адміністративного оскарження та проханням не вживати передчасних дій за відсутності встановленої події і складу адміністративного правопорушення. Потім, 18.09.2023 року було отримано протокол про адміністративне правопорушення №30705/04-36-04-12/42055481 від 25.08.2023 року. Отже, питання обґрунтованості та законності висновків, викладених в акті податкової перевірки щодо допущених платником податків, порушень вимог податкового законодавства в ході ведення податкового обліку, наразі є предметом розгляду в органах ДПС.
За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 , який ухилившись від суду, не бажав особисто приймати участь в розгляді справи, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, вважаю, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст.62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст.ст.251, 280 КУпАП, доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 1 статті 163-2 КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення №30705/04-36-04-12/42055481 від 25.08.2023 року складеного щодо ОСОБА_1 , останньому ставиться у провину, що він несвоєчасно подав платіжне доручення до установи банку на перерахування належних до сплати податків та зборів, (обов'язкових платежів), а саме: встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 480541 гривень за період з 22.07.2022 року по 16.06.2023 року, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (а.с.1).
Судом встановлено, що в приміщенні за адресою: проспект Металургів, будинок №16 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість ТОВ «В.В.А».
За результатами проведеної камеральної перевірки головним державним інспектором Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кравцовою Т.Л. складено акт №27682/04-36-04-12/42055481 від 27.07.2023 року, у зв'язку з встановленням низки порушень податкового законодавства, які, зокрема, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, що складений щодо ОСОБА_1 (а.с.4-5).
Відповідно до першого абзацу п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Як слідує з копій документів, доданих ОСОБА_1 до клопотання про закриття провадження у справі, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки та їх обґрунтуванням ТОВ «В.В.А», на підставі п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, були надіслані до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 15.08.2023 року №15/08-1 на вказаний акт.
Окрім того, згідно з п. п. 56.2 та 56.3 ст.56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
При цьому, відповідно до п.п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Так, податкові повідомлення-рішення №0239920412 від 23.08.2023 року Форми «Ш» на суму штрафу 6950 гривень та №0239930412 від 23.08.2023 року Форми «Ш» на суму штрафу 34154,10 гривень, прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області, отримані ТОВ «В.В.А» 18.09.2023 року. При цьому, граничний строк подання на них скарги до контролюючого органу вищого рівня, відповідно до п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України, спливав 29.09.2023 року.
До того ж, як вбачається з клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження в справі, 29.09.2023 року ТОВ «В.В.А» направив скаргу щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0239920412 від 23.08.2023 року Форми «Ш» на суму штрафу 6950 гривень та №0239930412 від 23.08.2023 року Форми «Ш» на суму штрафу 34154,10 гривень, які винесені на підставі акта камеральної перевірки №27682/04-36-04-12/42055481.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на теперішній час відсутні чинні податкові повідомлення-рішення контролюючого органу. Тобто, податкові повідомлення-рішення є неузгодженими і до остаточного вирішення цього спору, факт допущення порушень не є встановленим, а тому відповідні твердження податкового органу відображають лише позицію однієї із сторін спору, і не можуть бути висновком про наявність в діях посадової особи - платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.56.22 ст.56 Податкового кодексу України, якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.
З наведених норм права слідує, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-2 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, так як в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
До протоколу про адміністративне правопорушення не було надано доказів узгодженого податкового повідомлення-рішення, що є єдиною підставою для складання такого протоколу. Акт перевірки не є належним доказом наявності факту порушення податкового обліку.
Отже, з урахуванням того, що у матеріалах справи наявні лише протокол про адміністративне правопорушення, лист, копія акта щодо неявки посадових осіб ТОВ «В.В.А» та копія акту камеральної перевірки, що складені співробітниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, які у провадженні про адміністративне правопорушення наділені функцією обвинувачення, самі по собі ці документи не є достатнім підтвердженням винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Будь-які інші докази, які б з достовірністю підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не надані.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Також, суддя приймає до уваги, що ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, але співробітники ГУ ДПС, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Вищевикладене свідчить про недотримання відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, відповідно до якого провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.33-35, ч.1 ст.163-2, п.1 ч.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя А.В. Ткаченко