Справа № 185/8575/23
1-кп/185/863/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року
Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023041370000985 від 29.05.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Павлоград, Дніпропетровської області,
громадянина України, не одруженого, інваліда 2-ї групи,
проживаючої за адресою:
АДРЕСА_1 ,
раніше судимого :
?? - 30.07.2007 Павлоградським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185,
ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК
України до 7 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією
майна;
- 01.11.2013 Павлоградським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 121,
ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК
України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
?? - 05.06.2014 Павлоградським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 121,
ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України
до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
?? - 23.07.2014 р?ївським районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК
України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 07.11.2014 Павлоградським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 2 місяців
позбавлення волі з конфіскацією майна . Звільнився
07.04.2020 з Дніпропетровської ВК № 89 у зв?язку з відбуттям
строку покарання);
- 01.06.2023 Павлоградським міськрайонним судом за ч. 1 ст.309
КК України до 1 місяця арешту. Покарання не відбув.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
за участі прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
21 травня 2023, приблизно о 21 год. 00 хв., ОСОБА_3 зустрів свого знайомого ОСОБА_6 біля магазину «Делві» за адресою: м. Павлоград, вул. Плеханова, буд. 9А. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння чужого майна і обернення його на свою користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів щодо посягання на чужу власність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди власнику майна та бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів та з особистою зацікавленістю, користуючись довірою раніше знайомого йому ОСОБА_6 , повідомивши останньому про необхідність розшуку втрачених ключів за допомогою ліхтарика з мобільного телефону, під цим приводом заволодів мобільним телефоном марки «Хіаомі» модель «Redmi Note 8T» чорного кольору вартістю 2997,75 грн., який ОСОБА_6 добровільно передав ОСОБА_3 , будучи переконаним в доброчесності його намірів.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник та розпорядився майном, яким заволодів, на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми протиправними, умисними діями спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 2997,75 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та суду пояснив , що з обставинами, які зазначені в обвинувальному акті, він повністю згоден. У скоєному він щиро кається, шкоду потерпілому відшкодував в повному обсязі.
Допитавши обвинуваченого, суд вважає, що він винен у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Його дії кваліфікуються за ч.2 ст. 190 КК України.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються.
Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення.
Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії не тяжких, раніше судимий, є інвалідом другої групи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, вину визнав у повному обсязі, шкоду потерпілому відшкодував.
Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням
ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винної та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для й виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому
ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що злочин, який він вчинив, відноситься до категорії не тяжких, вину визнав у повному обсязі, шкоду відшкодував в повному обсязі, потерпілий до нього претензій не має, та просить не позбавляти волі, тому суд вважає, що його виправлення можливе без ізолювання від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1,2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових злочинів.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява No 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі
«Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».
Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 956 (дев?ятсот п?ятдесят шість) гри. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази слід розподілити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, з виконанням обов'язків, передбачених п. 1,2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов не заявлений.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення
експерта в сумі 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. на користь держави
Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «Хіаомі»
модель «Redmi Note 8T» який передано під зберігальну розписку ОСОБА_6 - залишити останньому за належністю.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
01.06.2023 року - виконувати самостійно.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1