Справа № 202/12728/23
Провадження № 1-кп/202/1078/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, відомості про яке внесені 12022050000000589 від 22.06.2022, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Краматорська, Донецької області, громадянина України, з середньою технічною освітою, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 діючи умисно, ігноруючи вимоги «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вогнепальної зброї та боєприпасів, переслідуючи мету незаконного поводження з бойовими припасами, придбав та зберігав бойові припаси при наступних обставинах:
Приблизно у кінці березня 2023 року (точну дату і час встановити не виявилось можливим), ОСОБА_4 , знаходячись неподалік місця свого мешкання (точне місце невстановлене), попросив у чоловіка на ім'я ОСОБА_5 , який був одягнений у військову форму, гранати для особистої самооборони на випадок настання бойових дій у м. Краматорськ, після чого останній, передав ОСОБА_4 дві споряджені ручні гранати типу Ф-1 та М-67, тим самим ОСОБА_4 незаконно придбав вказані бойові припаси та переніс зазначені предмети для подальшого зберігання за місцем свого мешкання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому свідомо знаючи, що предмети, які він зберігає є бойовими припасами, на право зберігання яких необхідний передбачений законом дозвіл, тим самим став зберігати їх у приміщенні житлового будинку без передбаченого законом дозволу.
Так, 26.04.2023 під час проведення обшуку на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено бойові припаси, які є корпусами оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1, осколкової ручної гранати типу М 67, які споряджено в середині; уніфікованим запалом ручної гранати, модернізованим, дистанційної дії типу УЗРГМ та запалом типу М 213 до ручних гранат М 67, придатними до здійснення вибуху.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що у вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ рекомендації №6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, та більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 76 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази:
-Первинні упаковки (2 од) та осколки, залишки об'єктів дослідження після проведення експертизи, упаковані в спец пакет №3777842, які передані на зберігання до камери зберігання бойових припасів, вибухових речовин вилучених з незаконного обігу Покровського РУП ГУНП в Донецькій області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/105-23/1158-ВТХ від 05.05.2023, які згідно довідки складають 4 780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1