Справа № 569/12649/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором 1774411-А від 02 січня 2022 року в розмірі 43900 грн та судові витрати у розмірі 7770 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 02 січня 2022 року між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун», було укладено електронний кредитний договір 1774411-А. Загальний розмір наданого кредиту становить 20000 грн, строк кредиту з 02 січня 2022 року по 31 січня 2022 року. За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,796 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. ТОВ «СС Лоун» виконано свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором та наддало йому кредит в сумі 20000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. У встановлений термін 31 січня 2022 року відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись умовами кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору від 02 січня 2022 року, кредитний договір було автопролонговано, в зв'язку з цим строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів, тобто до 20 лютого 2022 року включно. У встановлений строк нової узгодженої дати повернення кредиту 20 лютого 2022 року відповідач не виконав свої боргові зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 20000 грн - тіло кредиту та 23900 грн - нараховані проценти. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 17 січня 2023 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» було укладено договір факторингу № 40071779-146, згідно з умовами якого ТОВ «СС Лоун» відступив ТОВ «Фінфорс» право грошової вимогом за кредитним договором 1774411-А від 02 січня 2022 року на загальну суму 43900 грн. Про відступлення ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «СС Лоун» повідомило позичальника шляхом направлення 17 січня 2023 року на електронну адресу позичальника електронного листа. Станом на дату написання позовної заяви заборгованість позичальника по кредитному договору перед ТОВ «Фінфорс» не виконана і складає 43900 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення протии позовних вимог мотивує тим, що приєднані до матеріалів справи договори не містять підписів сторін договору. Позивачем не надано доказів, що відповідач зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця; створив в такій системі особистий кабінет; отримав пропозицію (оферту) та ознайомився з нею; отримав електронне повідомлення від кредитодавця з одноразовим ідентифікатором; ввів цей одноразовий ідентифікатор в інформаційно-телекомунікаційній системі (сайті) кредитодавця; використав одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) кредитного договору від 02 січня 2022 року № 1774411-А. Наявна в матеріалах справи копія договору не може вважатися електронним документом (копією електронного документа), оскільки не відповідає вимогам ст.5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору. Позивачем не надано суду доказу акцептування відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору та направлення споживачу примірника спірного договору. Матеріали справи не містять доказів, що під час укладення кредитного договору відповідач проходила верифікацію та що останній належить вказаний номер телефону. Відповідач заперечує укладення кредитного договору між ним та ТОВ «СС Лоун» від 02 січня 2022 року № 1774411-А. Належними доказами, які підтверджують перерахування відповідачу певної суми від ТОВ «СС Лоун» можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Надані позивачем карта рахунку № НОМЕР_1 , витяг з реєстру наданих кредитів, довідка АТ КБ «Приватбанк» не відповідають вимогам чинного законодаства до первинних облікових бухгалтерських документів та не можуть свідчити про отримання відповідачем коштів. Також у вказаних доказах відсутній номер картки, на який нібито відбулося перерахування кредитних коштів. Доказів здійснення фактором оплати за відступлені права вимоги, зокрема до відповідача, позивачем суду не надано. Довідка про розмір заборгованості міститьь лише загальну вартість несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включив би суми щомісячного платежу, суми погашення позичальником тіла кредиту та відсотків. Кредит відповідачу надавався на строк з 02 січня 2022 року до 31 січня 2022 року, а розрахунок процентів був здійснений за період з 02 січня 2022 року по 17 січня 2023 року. Навіть якщо кредитний договір було укладено, то позивач мав би право нараховувати відсотки лише за період з 02 січня 2022 року до 31 січня 2022 року та сума таких відсотків склала б 4776 грн. Якщо б відповідач мав намір продовжити строк дії укладеного кредитного договору, то відповідно до р.5 договору мав би сплатити на користь ТОВ «СС ЛОун» певну суму коштів. В той же час позивачем не надано доказу, який би свідчив про сплату відповідачем нарахованих відсотків за ту кількість днів, на яку бажає продовжити строк. Посилання позивача на нібито автопролонгацію договору від 02 січня 2022 року № 1774411-А не заслуговує на увагу, враховуючи саму форму наданої в якості доказу додаткової угоди. Як вбачається з р.7 додаткової угоди, вона нібито була підписана позичальником одноразовим ідентифікатором, в той же час автопролонгація відповідн до розділу 5 договору від 02 січня 2022 року № 1774411-А не потребує підпису з боку сторін, а нібито застосовується автоматично.
Ухвалою від 28 липня 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторонни не з'явилися.
У поданному разом з позовною заявою клопотанні представник позивача Гурський Г.Ю. просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Про місце, ату та час судового засідання повідомлена своєчасно а належним чином про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справ по суті, крім випадків, визначених цієї статтею. Передбачені ч.2 ст.223 ЦПК України підстави відкладення розгляду справи в судовому засіданні у справі відсутні.
Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 02 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір 1774411-А (далі - кредитний договір) відповідно до Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», які знаходяться на сайті https://www.ccloan.ua/ разом з примірним договором.
Одночасно з підписанням кредитного договору 02 січня 2022 року сторони уклали угоду до кредитного договору № 1774411-А від 02 січня 2022 року (автопролонгація).
Позичальником кредитний договір та угода до кредитного договору підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором f14571.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов'язується наддати позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредтом відповідно до умов цього договору.
Пунктом 2.6 кредитного договору визначено умови надання кредиту: сума кредиту 20000 грн (п.2.6.1); строк кредиту з 02 січня 2022 року по 31 січня 2022 року включно (п.2.6.2); запланова дата повернення кредиту 31 січня 2022 року (п.2.6.3); за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавця проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,796 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.2.6.4); сума до повернення 24776 грн (п.2.6.6).
Згідно з п.4.1 кредитного договору, для отримання кредиту, позичальник має зарєструватися на сайті кредитодавця. Для проходження процедури реєстрації позичальник має заповнити всі поля форми реєстрації, керуючись при необхідності підказками сайту. Для отримання кредиту позичальник через особистий кабінет, зареєстрований у відповідності з п.4.1 цього договору, подає заявку на отримання кредиту (п.4.4). Для підписання договору позичальником використовується одноразовий ідентифікатор, який надсилається позичальнику у вигляді буквенно-цифрового коду шляхом sms-повідомлення на номер телефону, зазначений позичальником при реєстрації на саті кредитодавця, або повідомленням через його особистий кабінет, або іншими альтернативними каналами передачі повідомлень. Зазначений код ідентифікує особистість позичальника, є електронним підписом одноразовим ідентифікатором, та використовується для підписання кредитного договору й інших документів (п.4.6).
В п.4.7 кредитного договору відповідач підтвердила, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є аналогом власноручного підпису позичальника та вважається вчиненим особисто позичальником, а документи, підписані таким шляхом, є аналогом документів, підписаних на паперовому носії, і мають повну юридичну силу.
Відповідно до п.5.1 кредитного договору, позичальник має право продовжити строк користування кредитом. Для продовження строку користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю нараховані проценти за ту кількість днів, на як бажає продовжити строк.
У разі не сплати позичальником заборгованості до закінчення строку дії договору та не продовження строку дії договору кредитодавцем застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду на його автопролонгацію - продовження строку дії договору з дня запланованої дати повернення кредиту ще на 20 календарних днів. Позичальник вважається таким, що прострочив повернення кредиту у разі, якщо він не повернув кредит і не продовжив строк користування кредитом до дня закінчення дії строку автопролонгації (п.5.2 кредитного договору).
У п.5.7 кредитного договору сторонни погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах: строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення креиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 календарних нів включно; в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99 % в день.
Згідно з п.5.8 кредитного договору, сторонни погодили, що угода на автопролонгацію договору підписується позичальником одночасно з підписанням цього договору.
Відповідно до п.6.1 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом починається з дати зарахування кредитних коштів на платіжну картку/розрахунковий рахунок позичальника у разі отримання кредиту в безготівковій формі. У випадку застосування акційної процентної ставки позичальник сплачує креитодавцю проценти за такою акційною процентною ставкою. Акційна процентна ставка діє виключно до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної в п.2.6.3 цього договору (п.6.4). У випадку застосування автопролонгації строку дії договору та, відповідно, продовження строку користування кредитом, отриманого за акційною процентною ставкою, позичальник сплачує проценти за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п.2.6.3 цього договору, проценти нараховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою (п.6.5). У разі застосуваня автопролонгації на суму кредиу (фактичний залишок суми кредиту) позичальника нараховується підвищена процентна ставка, яка становить 2,99 % за кожен день користування кредитом. Така підвищена процентна ставка нараховується починаючи з першого дня автопролонгації та діє до дня, зазначеного у відповідній угоді як нова узгоджена сторонами запланована дата повернення кредиту, та/або до оформлення позичальником продовження строку користування кредитом на умовах цього договору (п.6.6).
Пунктом 7.1 кредитного договору передбачений обов'язок позичальника повернути кредит та сплатити нараховані проценти у строки, зазначені в цьому договорі та відповідних додаткових угодах до нього. Сплата нарахованих процентів відбується одночасно з поверненням кредиту або на умовах цього договору (п.7.2).
В п.11.20 кредитного договору відповідач підтвердила, що підпис під цим договором є акцептом оферти кредитодавця.
В угоді до кредитного договору № 1774411-А від 02 січня 2022 року сторонни погодили умови угоди у випадку застосування автопролонгації: загальна сума кредиту 20000 грн; строк автопролонгації з 01 лютого 2022 року по 20 лютого 2022 року включно; запланована дата повернення кредиту 20 лютого 2022 року (нова запланована дата): за користування кредитом в період автопролонгації позичальник сплачує кредитодавцю проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2.99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом; загальна вартість кредиту становить 43900 грн; сума до повернення - 43900 грн. Угода вступає в силу з 01 лютого 2022 року виключно у випадку застосування автопролонгації у відповідності до умов договору.
Правилами надання коштів в кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», затвердженими 29 грудня 2021 року, (далі - Правила) визначено порядок і умови надання ТОВ «СС Лоун» коштів у кредит на підставі кредитного договору. Розділом 4 Правил врегульовано порядок надання кредиту через інформаційно-телекомунікаційну систему товариства.
Відповідно до довідки ТОВ «СС Лоун» № 17/01-С від 17 січня 2023 року, сума виданого ОСОБА_1 кредиту становить 20000 грн, проценти за користування кредитом за період з 02 січня 2022 року до 20 лютого 2022 року становлять 23900 грн.
Згідно з карткою рахунку 376 за 02 січня 2022 року - 17 січня 2023 року за договором № 1774411-А, 02 січня 2022 року ОСОБА_1 видано позику в розмірі 20000 грн на підставі платіжного доручення 00000001491 від 02 січня 2022 року LiqPay OUT АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до витягу з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу LiqPay АТ КБ «Приватбанк», згідно договору № 3537 від 08 серпня 2019 року, 02 січня 2022 року о 21:10:00 через платіжний канал LiqPay OUT АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , наданий кредит в розмірі 20000 грн за кредитним договором № 1774411-А.
АТ КБ «Приватбанк» 20 квітня 2023 року видано ТОВ «СС Лоун» довідку № Е.42.0.0.0/4-230420/30603 на підтвердження того, що на сайті CCLOAN.UA через платіжний сервіс LiqPay ПриватБанка була успішно проведена транзакція типу «верифікація» за картою НОМЕР_3 , а також довідку № Е.42.0.0.0/4-230420/32229 на підтвердження того, що з рахунку товариства через систему платежів LiqPay були проведені фінансові операції по переказу коштів, згідно договору № 3537 від 08 серпня 2019 року: ID платежа: 1872407135; дата проведення операції: 2022.01.02 21:10:17; номер картки одержувача коштів: НОМЕР_3 ; одержувач ОСОБА_1 ; сума операції: 20000.00 грн.
17 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» укладений договір факторингу № 40071779-146, за п.1.1 якого фактор (ТОВ «Фінфорс») зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ТОВ «СС Лоун») за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за яким настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та ніші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.1.2 договору факторингу № 40071779-146 від 17 січня 2023 року, перехід від клієнта до фактора прав грошової вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами реєстру прав грошових вимог згідно додатку № 1, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права грошових вимог. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав грошових вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав грошових вимог та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з витягом з додатку № 2 від 29 червня 2023 року до договору факторингу № 40071779-146 від 17 січня 2023 року «Реєстр прав грошових вимог до договору факторингу № 40071779-146 від 17 січня 2023 року», на умовах договору ТОВ «СС Лоун» відступив ТОВ «Фінфорс» право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (№ 4853) за цивільно-правовою угодою 1774411-А від 02 січня 2022 року в розмірі 43900 грн.
17 січня 2023 року ТОВ «СС Лоун» на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором № 1774411-А від 02 січня 2022 року на загальну суму заборгованості 43900 грн для ТОВ «Фінфорс».
За довідкою позивача № 29/06-Ф від 29 червня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 29 червня 2023 року становить 43900 грн та складається з тіла кредиту в сумі 20000 грн та процентів в сумі 23900 грн.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
За приписами ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За положеннями п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
За положеннями ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Спірний кредитний договір укладений в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему ТОВ «СС Лоун».
При цьому, відповідач під час реєстрації особистого кабінету на сайті ТОВ «СС Лоун» вказала номер телефону для отримання кредиту, прізвище, ім'я, по батькові, E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків, номер та серію паспорта, дату його видачі та орган видачі, вид діяльності, розмір доходу, прізвище, ім'я, по батькові контактної особи та номер її телефона, адресу реєстрації, суму бажаного кредиту. Після проходження верифікації, отримання коду підтвердження на вказаний відповідачем номер телефона, введення його у відповідне поле на сторінці в особистому кабінеті відповідач підтвердила свою згоду на укладення кредитного договору та підписала його за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що підтверджується копіями відповідних сторінок веб-сайту ІТС ТОВ «СС Лоун».
Відповідно до ч.3 ст.100 ЦПК України, учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. При поданні суду учасником справи копії електроного доказу необхідно зазначати про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (ч.4 ст.100 ЦПК України). В разі подання копії (паперової копії) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.5 ст.100 ЦПК України).
Позивач подав копію електронного кредитного договору та додаткової угоди в паперовій копії та зазначив в позовній заяві про наявність у нього оригіналу таких електронних доказів. Клопотання про витребування у позивача оригіналів електронних доказів відповідач не заявляла, а у суду відсутні сумніви відповідності копії кредитного договору та додаткової угоди оригіналу.
Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено факт укладання між сторонами спірного правочину.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитодавця за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений. Таким чином, наявні усі підстави вважати, що при укладенні кредитного договору з відповідачем кредитодавець дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, на яких договір був укладений. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а ОСОБА_1 таких не надано, що в силу положень ст.12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача, що позивач не надав доказів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів саме ОСОБА_1 , оскільки факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» № Е.42.0.0.0/4-230420/32229 про переказ коштів в сумі 20000 грн на картку одержувача ОСОБА_1 та картою рахунку (випискою з рахунку) № НОМЕР_1 , яка є належним та допустимим доказом заборгованості відповідача.
Розрахунок заборгованості здійснений позивачем згідно з умовами кредитного договору та додаткової угоди і не спростований відповідачем. Нарахування проценів проведено за період з 02 січня 2022 року до 20 лютого 2022 року, оскільки кредитний договір було авто пролонговано відповідно до умов укладеног між сторонами спірного правочину.
Посилання відповідача на відсутність доказів здійснення фактором оплати за відступлені права вимоги не заслуговують на увагу, так як за умовами укладеного між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» договору факторингу № 40071779-146 перехід від клієнта до фактора прав грошової вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами реєстру прав грошових вимог, а не в момент здійснення фактором оплати за відступлені права вимоги.
Оскільки всупереч умовам кредитного договору та наведеним нормам закону відповідач не виконала свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором у встановлені договором строки, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
За правилами ст.141 ЦПК України належить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2684 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" суму боргу за кредитним договором 1774411-А від 02 січня 2022 року в розмірі 43900 (сорок три тисячі дев'ятсот) грн 00 коп, з яких 20000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23900 грн - нараховані проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі :
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул.Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корпус В, каб.508-2; код ЄДРПОУ 41717584;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складене 06 жовтня 2023 року.
Суддя