Справа № 562/3519/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2023 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023186130000184, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 серпня 2023 року, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Здолбунів, Рівненської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , 26.08.2023 року, приблизно о 21 год. 30 хв. (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи поряд із під"їздом № 7 будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, в ході словесного конфлікту, наніс для ОСОБА_4 один удар взутою ногою в область правої ноги, а саме гомілки, в результаті чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця на правій гомілці по передній поверхні в серединній третині на тлі якого наявний синець, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України - умисні легкі тілесні ушкодження.
Зазначену кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає вірною.
Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, у відповідності до ч.2 ст.382 КПК України судом не досліджувались з огляду на те, що такі обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згідний з встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України. У своїй заяві обвинувачений ОСОБА_3 вказав також, що не заперечує проти застосування відносно нього покарання у виді громадських робіт мінімального значення.
Потерпілою ОСОБА_4 надано заяву, в якій вона погодилася з розглядом обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні, згідна з встановленими досудовим розслідуванням обставинами та зазначила, що вона ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Сторони кримінального провадження, потерпілий, відповідно до вимог ч.2 ст.381 КПК України, в судове засідання не викликалися.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд бере до уваги тяжкість, ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення; обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують його; дані про особу винного, який раніше не судимий, а також те, що будь-яких скарг щодо нього за місцем проживання не надходило, приходить до висновку, про призначення покарання у межах передбачених санкцією ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт, що буде відповідати тяжкості вчиненого і особі обвинуваченого.
Обставин, передбачених ч.3 ст.56 КК України, що унеможливлювали б призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, не встановлено.
Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 травня 2023 року ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Згідно з ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався. Підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 на час до набрання вироком законної сили, немає.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, ст.ст.12, 125 КК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 60 (шістдесят) годин громадських робіт.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України самостійно виконувати цей вирок та вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 травня 2023 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Документи кримінального провадження № 12023186130000184 залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу через Здолбунівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя