Справа № 229/2512/23
Провадження № 2/539/794/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
23 жовтня 2023 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Ковтун І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Лубни в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, посилаючись на наступне.
Відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав заяву №б/н від 17.04.2008 року. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов користування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10 200, 00 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позовної заяви.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, тому зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 20.03.2023 має заборгованість у загальній сумі 32234,81 грн., яка складається з наступного: 10114,58 грн. - заборгованість тілом кредиту, 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 22120,24 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн - нарахована пеня, 0,00 грн - нараховано комісії.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк».
В судове засідання представник позивача не з'явився, у подав до суду клопотання в якому просив розглянути справу без участі представника та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст.128, 130 ЦПК України. Направлений за місцем адреси фактичного проживання відповідача, а саме як ВПО судовий виклик на 18.09.2023 року відділенням поштового зв'язку повернутий на зворотну адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Про судові засідання призначені на 09.10.2023 року та 23.10.2023 року відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду за адресою її місця реєстрації відповідно до п. 19 Розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України та ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Про причини неявки до суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «Приватбанк» та 17.04.2008 року підписала заяву б/н (а.с. 40).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 40). На підставі договору про надання банківських послуг банком було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 810 грн, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с. 38), а відповідачу надано у користування кредитну картку (а.с.39). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10 200 грн (а.с.38).
У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
З підписаної заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» вбачається, що остання містить лише анкетні дані відповідача.
З копії довідки банку вбачається, що відповідачці будо надано кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 05.02.2008 року, строк дії до 02/12; № НОМЕР_2 , дата відкриття 23.02.2012, строк дії до 09/15; № НОМЕР_3 , дата відкриття 05.11.2012, строк дії до 06/16; № НОМЕР_4 , дата відкриття 17.12.2015, строк дії 12/19; № НОМЕР_5 , дата відкриття 20.10.2021, строк дії до 11/25 (а.с. 39).
Банком надано копію довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім'я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 17.04.2008 року встановлено кредитний ліміт - 810,00 грн., 17.01.2009 року - кредитний ліміт збільшено до 1600,00 грн., 10.07.2010 року - кредитний ліміт збільшено до 3200,00 грн, 29.09.2010 року - кредитний ліміт збільшено до 4400, 00 грн, 24.11.2010 року - кредитний ліміт збільшено до 5200,00 грн, 24.12.2010 року - кредитний ліміт збільшено до 6200,00 грн, 09.04.2011 року - кредитний ліміт збільшено до 8200,00 грн, 11.06.2011 року - кредитний ліміт збільшено до 10200,00 грн, 18.08.2015 року - кредитний ліміт зменшено до 10120,00 грн, 10.01.2020 року - кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн, (а.с. 38).
Крім того, суду надано виписку за договором № б/н за період 05.02.2008-21.03.2023 на ім'я відповідачки, з якої вбачається, що остання здійснювала операції, як щодо зняття готівки з карткового рахунку так і переказів з картки на картку (а.с. 27-37).
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів з метою надання послуг банк надає клієнту картку, підписанням анкета - заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.
За умовами вказаного вище договору ОСОБА_1 отримала кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, оскільки не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов Договору.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з наданим банком розрахунком (а.с.9-26), заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 20.03.2023 року становить 32 234,81 грн, яка складається з наступного: 10 114,57 грн - заборгованість за тілом кредита, 22120,24 грн - заборгованість простроченими відсотками.
Дотепер, як вбачається з позову, заборгованість за кредитом не погашена, тому підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 .
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за тілом кредиту, стягнути заборгованість по простроченим відсоткам.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором б/н від 17.04.2008, посилався на те, що 17.04.2008 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Позивач зазначає, що в цій довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».
Вищевказана довідка має підпис та дату і місяць, але на ній не зазначено рік, у зв'язку з чим суд не може взяти її до уваги, як належний доказ.
Окрім того, до позову АТ КБ «ПриватБанк» додав паспорт споживчого кредиту, в якому визначено умови кредитування. Разом з тим, у вказаному паспорті споживчого кредиту визначені умови кредитування для декількох кредитних продуктів - за програмами «Універсальна» та «Універсальна Gold», картка «Platinum», «MC World Black Edition», «Visa Signature», «картка MC World Elite», «картка Visa Infinite».
Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачкою ОСОБА_1 . Однак, згаданий вище Паспорт споживчого кредиту не може бути прийнятий судом в якості належного доказу умов укладеного між сторонами кредитного договору, зокрема погодженої між сторонами ціни договору у вигляді розміру відсотків, які зобов'язався сплатити позичальник за користування отриманим кредитом.
Оскільки, як зазначено у правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 травня 2022 року по справі № 393/126/20, в якій суд касаційної інстанції дійшов наступного правового висновку. Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Даний правовий висновок Верховного Суду знайшов своє подальше закріплення і застосування у судовій практиці суду касаційної інстанції, зокрема у постановах Верховного Суду від 15 червня 2022 року по справі № 333/5483/20, від 15 червня 2022 року по справі № 383/418/20.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення із відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За таких обставин, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 10 114,57 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 842,18 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12,13,81, 141, 263, 265, 279, 280- 282, 354 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 17.04.2008 року станом на 20.03.2023 в розмірі 10114 (десять тисяч сто чотирнадцять) грн 57 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 842 (вісімсот сорок дві) грн 18 коп.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вулиця Грушевського, будинок 1 Д, м. Київ, 01001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.В. Просіна