Справа № 539/1338/23
Провадження № 1-кп/539/189/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження, внесене 14.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170000000160 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
встановив:
У підготовчому засіданні захисником ОСОБА_6 із посиланням на ст.303 КПК України подано скаргу на постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_7 про визнання юридичною особи потерпілою та залучення її представника від 17.11.2022 року, як незаконну.
Скарга на постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_7 про визнання юридичною особи потерпілою та залучення її представника від 17.11.2022 року обґрунтована тим, що дана постанова слідчого винесена з порушенням закону, а тому підлягає скасуванню.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 скаргу підтримали, вважають, що військова частина НОМЕР_1 у кримінальному проваджені № 12022170000000160 не набула статусу потерпілої, оскільки їй не завдано матеріальної чи моральної шкоди та нею не подано жодного з документів перелічених в ст.55 КПК України. Просили скаргу задовольнити.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарг, зазначив, що питання розгляду скарг не є предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні. Зазначив, що вказана постанова слідчого на момент винесення була законною, підстав для її скасування в подальшому також не було. Із даною постановою про визнання потерпілим ознайомився представник військової частини. Відповідно до ч. 7 ст. 55 КПК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. Оскільки представник військової частини ознайомився з даною постановою, про визнання їх потерпілою юридичною особою, поставив там свій підпис, то це і є їх згодою на визнання їх потерпілим. Крім того, дана військова частина під час всього досудового розслідування не оскаржувала, що також свідчить про те, що вони згодні з вказаним документом. Також зазначила, що в обвинувальному акті як потерпіла зазначена військова частина. Військова частина на лист суду надала також відповідь про надання свого представника ОСОБА_4 , тобто таким чином підтвердила, що вони згодні надати представника для участі в судових засіданнях. Звертає увагу, що відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити лише дані про потерпілого і під час підготовчого судового засідання суд встановлює лише дані потерпілого, а не вирішує чи завдана матеріальна шкода даному потерпілому.
Представник потерпілої юридичної особи - ОСОБА_4 , повідомила суд, військова частина заяв не подавала, але при ознайомленні з постановою слідчого представник військової частини не заперечував, ознайомився та погодився з постановою, це підпис є ОСОБА_8 - заступника командира військової частини з морального та психологічного забезпечення. Не погоджується з тим, що ДФТГ не має відношення до військової частини, тому що згідно Закону «Про національний спротив», де добровольчі формування є однією із складової територіальної оборони. Добровольчі формування підпорядковуються або військовим частинам або місцевому самоврядуванню. Територіальна оборона підпорядковується певній військовій частині за територіальним принципом. Що стосується гуманітарної допомоги, це такий вид забезпечення, який спочатку приходить, а потім ставиться на облік, як кількісний так і фінансовий. Щоб матеріальні збитки завдати їх треба було завести. Зараз збитки завдані державі, бо не передавши той вид матеріальних засобів членам добровольчого формування, був порушений їх соціальний захист.
Заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленої скарги, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов'язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1,2,7 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок. Положення цієї частини не поширюється на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у форму приватного обвинувачення).
Суд, зазначає, що процесуальний статус потерпілого у кримінальному провадженні відповідно до вимог КПК України та статус потерпілого відповідно до КК України, є різними процесуальними статусами, які не залежать один від одного.
Отже, виявлення певних недоліків досудового розслідування, а саме не відібрання у потерпілого письмової згоди ти самим не небуття особами статусу потерпілого у кримінальному провадженні на думку захисту не може свідчити про відсутність у діях осіб складу кримінального правопорушення чи відсутність охоронюваним правам та інтересам, зокрема інтересам держави, окремих фізичних, юридичних осіб.
Враховуючи викладене, суд під час підготовчого судового засідання, не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, в тому числі щодо правильності визнання певної особи потерпілою, оскільки відповідно до ст. 314 - 316 КПК України з'ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду. Отже, викладені у вказаній скарзі факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання.
Таким чином, розгляд по суті вказаної скарги під час підготовчого судового засідання був би передчасним, а тому суд приходить до висновку про необхідність долучення її до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у них питань по суті.
При цьому сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 314-316 КПК України, суд
постановив:
Скаргу захисника ОСОБА_6 на постанову слідчого про визнання юридичної особи потерпілої та залучення її представника залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду проголошений 23 жовтня 2023 року о 12 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1