Справа № 761/34003/23
Провадження № 1-кс/761/22068/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києва ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023100100003011 від 27.07.2023
ВСТАНОВИЛА
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києва ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого слідчим суддею надано дозвіл на затримання.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100100003011 від 27.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за обставин викладених у клопотанні 17.08.2023 року ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; незаконно впливати на свідка та потерпілого у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою запобігання яким, з урахуванням особи підозрюваного просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної його процесуальної поведінки.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний ухилявся від слідства, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказав, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики на які посилається сторона обвинувачення у своєму клопотанні є необґрунтованими, повістки про виклик, які скеровано ОСОБА_4 належним чином не вручено, підозрюваний за адресою вказаною в клопотанні не проживає, оскільки квартиру було продано, останнього до затримано біля ДУ «Київський слідчий ізолятор» коли його було звільнено у зв'язку з внесенням застави, а тому стороні обвинувачення було відомо де знаходиться підозрюваний, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також долучив додаткові документи.
Підозрюваний підтримав думку захисника, просив зазначив, що не мав наміру переховуватись, повістки про виклик не отримував, оскільки квартиру продав у березні 2023 року.
Слідча суддя, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали, дійшла наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100100003011 від 27.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, 17.08.2023 року ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України.
З наданих матеріалів клопотання, пояснень учасників судового розгляду вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри причетності ОСОБА_4 до подій, викладених у клопотанні прокурора, виходячи із стандарту «обґрунтована підозра», який застосовується у практиці ЄСПЛ, що підтверджується наявними в матеріалах та дослідженими слідчим суддею документами під час розгляду клопотання.
19 вересня 2023 року слідчим суддею надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та 26 вересня 2023 року ОСОБА_4 було затримано.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваної особи (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
3.Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо).
5.Які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Оскільки санкції статі передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, відповідно, до нього може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_4 був причетний до дій, пов'язаних з таємним викраденням чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднано з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану. На цьому етапі не оцінюється конкретна кваліфікація злочину, але з урахуванням доказів, зазначених вище, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити зазначений злочин.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про такі ризики: переховуватися від органів досудового слідства і суду; незаконно впливати на свідка та потерпілого у даному кримінальному провадженні вчинити інше кримінальне правопорушення.
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання може вчинити дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування.
При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).
Слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Також із урахуванням особливостей вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, способу його вчинення корисливої мети, на думку слідчої судді існує реальний ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідча суддя критично оцінює доводи адвоката щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким.
Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 має недостатні соціальні зв'язки для того, щоб зобов'язати його перебувати під домашнім арештом, оскільки цей запобіжний захід не дозволить забезпечити виконання процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам встановленим судом. Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, слідча суддя вважає, що слід визначити підозрюваному заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про його особу, про спосіб його життя, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та з урахуванням стадії досудового розслідування має бути призначена у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 177, 183, 193 КПК України, слідча суддя,
УХВАЛИЛА
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 26 жовтня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися із Київської області, без дозволу, слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобу зв'язку;
- здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1