Справа № 761/25012/23
Провадження № 1-кс/761/16228/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022100000000360 від 12.07.2022
ВСТАНОВИЛА
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022100000000360 від 12.07.2022.
Заявник клопотання обґрунтовує тим, що 12.07.2022 року внесено відомості до ЄРДР про відкриття кримінального провадження №42022100000000360 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 15.02.2023 року під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження за адресою проживання ОСОБА_6 , а саме: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 44100 (сорок чотири тисячі сто) доларів США, 6 915 (шість тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) Євро, 103 000 (сто три тисячі) гривень; мобільний телефон «Айфон 8 plus» IMEI: НОМЕР_1 з сімкартою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_2 . Ухвалою від 01.03.2023 року у справі №761/6667/23 клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції у м. Києві капітан поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна задоволено частково, накладено арешт на майно, а саме: одну купюру 100 доларів США з номером MF 08593879 G; мобільний телефон «Айфон 8 plus» IMEI: НОМЕР_1 з сімкартою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_2 . Вирішуючи питання про накладення арешту на майно суд встановив, що грошові кошти належать не ОСОБА_5 , а іншій особі, що немає відношення кримінального провадження, що виключає можливість накладення арешту на майно Зазначена ухвала суду не оскаржувалася та набрала законної сили.
Ініціатор клопотання зазначє, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.04.2023 року по справі №761/10988/23 клопотання старшого слідчого ГУ Національної поліції у м. Києві капітан поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна (подане повторно) - задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, а саме 43 500 (сорок три тисячі п'ятсот) доларів США, 6915 (шість тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) Євро, 103 000 (сто три тисячі) гривень, які було вилучено 15.02.2023 року під час проведення обшуку у житловому будинку районий суд м. Києва ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , вирішуючи питання про накладення арешту на грошові кошти суд виходив з того, що у разі доведення вини ОСОБА_5 та притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 332 КК України, конфіскації підлягає все майно, що належить особі, в тому числі те, що належить на праві спільної сумісної власності, отже на грошові кошти має бути накладено арешт.
ОСОБА_5 у своєму клопотанні зазначає, що арешт на грошові кошти, що накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.04.2023 року по справі №761/10988/23 є необґрунтованим та має бути скасовано, вказує, що 30.01.2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 укладено договір позики №30/1/2023-1 за змістом якого ОСОБА_5 отримала в позику грошові кошти 2500 000,00 грн. (два мільйони п'ятсот тисяч гривень 00 коп.), того ж дня, 30.01.2023 року грошові кошти були передані ОСОБА_5 згідно з актом приймання-передачі коштів, укладання договору позики здійснювалося з метою отримання коштів для задоволення власних потреб, а не в інтересах сім'ї, таким чином грошові кошти належать ОСОБА_5 на праві приватної власності, з метою уникнення знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних коливань, останньою було здійснено придбання іноземних валют, зокрема долара США та Євро, зазначені грошові кошти перебували за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.04.2023 року по справі №761/10988/23, на грошові кошти, а саме: 43 500 (сорок три тисячі п'ятсот) доларів США, 6915 (шість тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) Євро, 103 000 (сто три тисячі) гривень.
У судовому засіданні представник власника майна-адвокат ОСОБА_9 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що арешт на вказані грошові кошти накладено, як на майно ОСОБА_6 , якій є підозрюваним в даному кримінальному провадженні, однак грошові кошти на праві власності належать його дружині ОСОБА_5 , яка не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, просив клопотання задовольнити та скасувати арешт майна.
Прокурор ОСОБА_3 , заперечував про задоволення клопотання, зазначив, що ОСОБА_5 вже неодноразово зверталась з аналогічними клопотаннями про скасування арешту, однак ухвалами суду було відмовлено в їх задоволенні, просив відмовити в задоволенні клопотання з огляду на те, що арешт накладено обґрунтовано, підстави для скасування арешту майна відсутні, просив відмовити в задоволенні клопотання, а також долучив додаткові документи.
Слідча суддя, заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього документи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000360.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2023, справа №761/10988/23, накладено арешт на грошові кошти, а саме 43 500 (сорок три тисячі п'ятсот) доларів США, 6 915 (шість тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) Євро, 103 000 (сто три тисячі) гривень, які було вилучено 15.02.2023 під час проведення обшуку в приміщенні житлового будинку, який належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Також кримінальним процесуальним законом обумовлено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК України), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).
Так, ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Вказана процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідча суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність передбачених законом підстав для скасування рішення слідчого судді, якою накладено арешт на грошові кошти, а саме 43 500 (сорок три тисячі п'ятсот) доларів США, 6 915 (шість тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) Євро, 103 000 (сто три тисячі) гривень, які було вилучено 15.02.2023 під час проведення обшуку в приміщенні житлового будинку, який належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчою суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000360, наразі триває.
При цьому доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, що дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначені в грошові кошти на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування, крім того, в судовому засіданні ініціатором клопотання не надано переконливих даних, що скасування арешту майна не перешкоджатиме здійсненню досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, на думку слідчого судді, відсутні правові підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Разом з тим, слід звернути увагу, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ст. 174 КПК, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИЛА
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022100000000360 від 12.07.2022.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1