Справа № 761/25743/17
Провадження № 2/761/61/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Макаренко І.О.,
при секретарі Габунії М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська Міська державна адміністрація) про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на спадкове майно,-
встановив:
ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду, в якому просивсуд з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.07.2018 року, визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 20.09.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за №7387-Б/2006 на Товарній біржі «Українська біржа Десятинна», витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 .Після її смерті відкрилась спадщина, яку у визначений законодавством строк, як спадкоємець за законом першої черги прийняв ОСОБА_3 19 травня 2017 року, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.Спадкове майно складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказував, що за життя, його мати пустила в будинок проживати свою родичку з Луганської області, ОСОБА_2 , яка після смерті матері зникла з будинку. Разом з нею зникли і документи на житловий будинок, пропажу яких ОСОБА_3 виявив, коли збирався подавати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.18 травня 2017 року до ЄРДР внесено заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст. 190 КК України, що підтверджується копією витягу.Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини йому стало відомо, що житловий будинок, який належав на день смерті матері ОСОБА_4 і в якому він постійно з матір'ю проживав, зареєстрований 16 травня 2017 року на ОСОБА_2 на підставі начебто укладеного 20.09.2006 року договору купівлі-продажу житлового будинку на Товарній біржі «Українська біржа Десятинна».Державну реєстрацію вчинив приватний нотаріус КМНО Некрилов К.Ю.Проте ні в 2006 році, ні в будь-який інший час, покійна мати позивача житловий будинок по АДРЕСА_1 не продавала і не вчиняла будь-яких дій, спрямованих на відчуження житлового будинку і навіть не мала наміру цього робити.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.08.2017 по справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2019 року зупинено провадження у справі до залучення у справі правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача ОСОБА_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року відновлено провадження у справі та залучено правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.07.2020 прийнято в провадження судді Макаренко І.О. та призначено підготовче засідання.
Представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідач ОСОБА_2 набула право власності на житловий будинок на підставі біржової угоди купівлі-продажу, яке було нею зареєстровано приватним нотаріусом Некриловим К.Ю., а тому вважає законним договір купівлі-продажу, незважаючи на факт не посвідчення його нотаріально, вважає що спеціальний закон «Про товарну біржу» має вищу силу на Цивільним кодексом України.
Відповідач, її представник в судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі позивача за наявними в справі матеріалами, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення в справі заочного рішення не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .
Після її смерті відкрилась спадщина, яку у визначений законодавством строк, як спадкоємець за законом першої черги прийняв ОСОБА_3 19 травня 2017 року, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Спадкове майно складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .
18 травня 2017 року до ЄРДР внесено заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст. 190 КК України, що підтверджується копією витягу.
16 травня 2017 року приватним нотаріусом Некриловим К.Ю. було здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_2 на підставі укладеного 20.09.2006 року договору купівлі-продажу житлового будинку на Товарній біржі «Українська біржа Десятинна» між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за №7387-Б/2006 .
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За змістом ст. 215 ЦК України та згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в абз. 5 п. 5 постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Отже, спірна квартира, що входить до складу спадщини належить мені, як спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009р. рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19,27 Закону України від 1 липня 2004р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).
У відповідності до ч.4 та ч.5 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
На товарних біржах здійснюються біржові операції, які повинні відповідати сукупності вимог, установлених статтею 15 Закону України "Про товарну біржу", згідно з якою угода вважається укладеною на біржі: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;якщо її учасниками є члени біржі;якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Чинним законодавством України не передбачено такої форми угоди, як біржова.
Якщо акт цивільного законодавства, що регулював цивільні відносини, втратив чинність, новий нормативно-правовий акт з моменту набрання ним чинності застосовується до юридичних фактів цивільного права та породжуваних ними цивільних прав і обов'язків. тобто ЦК України підлягає застосуванню зразу після 1 січня 2004 року.
Що стосується договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що укладалися з 01.01.2004, то згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Як зазначено в п. 1.5 Розділу 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлового політики України від 09.06.98 N 121, яка була чинною на час укладення сторонами відповідного договору купівлі-продажу та яка визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в Україні, - державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно по договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що норми ч.2 ст.220 ЦК України не застосовуються до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація на час вчинення спірного правочину в БТІ м.Києва за ОСОБА_2 , як єдиного на той час органу державної реєстрації, не проводилась.
Згідно копій з матеріалів кримінального провадження, право власності було зареєстровано в БТІ м.Києва за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.05.2006 року.
Згідно інформаційного листа Головного управління статистики у м.Києві від 09.02.2022 року Товарна біржа «Українська біржа «Десятинна» ліквідована 29.10.2003 року.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 220, 328, 334, 387, 657, 1218, 1268 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 137, 141, 258, 263-265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська Міська державна адміністрація) про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 20.09.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за №7387-Б/2006 на Товарній біржі «Українська біржа Десятинна».
Витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8000,00 грн. по сплаті судового збору, 420,00 грн. по сплаті оголошення в газеті, 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 16420,00 грн. (шістнадцять тисяч чотириста двадцять гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: