УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
23 жовтня 2023 р. Справа № 120/15998/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача вказала на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046050017163 від 31 серпня 2023 року, яким її довірителю відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 13 Закону України про пенсійне забезпечення, а тому, на її думку, таке рішення слід скасувати.
При цьому представник позивача вважає, що наявні підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу позивача за списком № 1 окремі періоди його роботи.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви представницею позивача не долучено документ, який би підтверджував сплату судового збору. Натомість, у прохальній частині позову представниця ОСОБА_1 просить суд відстрочити сплату судового збору, що розцінюється як відповідне клопотання. Таке клопотання обґрунтоване тим, що позивач опинився в скрутному матеріальному становищі у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Під час бойових дій, що велися у м. Маріуполь, ОСОБА_1 лишився домівки та побутових речей. Крім того, заробітна плата позивача покриває витрати на оренду житла та купівлю необхідних речей. Такі обставини, на думку представника позивача, є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши подане представницею позивача клопотання про відстрочення сплати судового збору, зважаю на таке.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічну норму містить і Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 8 якої передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18 наголосила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є такий майновий стан сторони, що не дозволяє здійснити оплату судового збору в належному розмірі.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи.
Майновий стан сторони є оціночною категорією та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.
При цьому звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Відтак при зверненні до суду із заявою про відстрочення сплати судового збору особа повинна долучити до такої заяви докази, які підтверджуватимуть її незадовільний майновий стан.
Так, разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору представниця позивача надала відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5, які підтверджують те, що протягом 2022 року позивач працював в приватному акціонерному товаристві "Металургічний комбінат "Азовсталь" та у філії № 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-промсервіс" у місті Кривий Ріг. При цьому загальний розмір отриманої ним заробітної плати протягом 2022 року становить 213659,65 гривень.
Наведене свідчить про те, що річний дохід позивача за 2022 рік є достатнім для сплати ним судового збору.
Окрім того, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору йдеться про те, що отримувана позивачем заробітна плата покриває лише витрати на оренду житла та купівлю необхідних речей.
Проте до клопотання не долучено доказів, які б підтверджували те, що позивач орендує житло (відсутність таких доказів не дає можливості оцінити співмірність витрат на оренду житла із доходами позивача).
З огляду на викладене слід дійти висновку про відсутність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1073,60 гривень.
Як свідчить зміст поданої позовної заяви, представником позивача заявлено вимогу немайнового характеру. При цьому позовна вимога зобов'язального характеру є похідною від основної позовної вимоги, у зв'язку із чим позивач мав би оплатити судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
Отже, за звернення до суду з позовом немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання документа про сплату судового збору за звернення до суду з позовом в розмірі 1073,60 гривень або документа, який би підтверджував підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у семиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович