РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
24 жовтня 2023 р. Справа № 120/11923/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо не застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки. Так, позивач зазначає, що він має право на призначення пенсії на підставі іншого закону. При цьому, позивач вважає, що має право на пенсію з застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ухвалою суду від 11.08.2023 року було відкрито провадження у цій справі та витребувано у головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області докази, а саме відомості щодо пенсійного забезпечення позивача.
Відповідач скористався своїм правом на відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Серед іншого, акцентує увагу на тому, що позивач реалізував своє право на призначення пенсії. Відповідно відсутні підстави для задоволення позовних щодо переведення на пенсію за віком після досягнення віку 60 років із застосуванням положень ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Окрім того, на виконання вимог ухвали позивачем було надано відомості з пенсійної справи позивача із відображенням у них розрахунків пенсійного забезпечення.
Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступне.
Позивачу з 04.07.2018 року було призначено пенсію за вислугу років згідно ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Надалі позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про здійснення перерахунку на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На підставі вказаної заяви позивачем було здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Не погоджуючись з тим, що відповідачем не застосовано показник середньої заробітної плати за три роки, що передували цьому перерахунку, звернувся за захистом своїм прав до суду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 1 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закон № 1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону № 1058-ІV, суд дійшов висновку, що виплата пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України "Про пенсійне забезпечення" і є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Суд акцентує увагу на тому, що у ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені ст. 9 зазначеного Закону (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом. Тому положення ч. 3 ст. 45 Закону в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних відносин не підлягають застосуванню.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугою років позивач не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом № 1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком, позивач використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону № 1058-ІV вперше.
Крім того, відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу пенсія призначена вперше за вислугу років відповідно до згідно ст. 55 Закону України від 06.12.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", відтак, пенсія за віком повинна була бути призначена на підставі положень ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV.
Суд зазначає, що Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 127/7522/17, від 18.08.2020 року у справі № 263/6611/17).
Також відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій зокрема у постановах від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а, від 14.02.2018 року у справі № 465/5246/17, від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, від 13.12.2018 у справі № 185/860/17, від 06.02.2019 року у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправної бездіяльність відповідача щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки при обчисленні пенсії позивачу за віком та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2020, 2021, 2022 роки, з 03.07.2023 року (день звернення позивача за призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV).
Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не застосування при нарахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати і виплачувати ОСОБА_1 з 03.07.2023 року пенсію за віком в порядку ст. 40 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні 2020, 2021, 2022 років.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович