ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
(додаткове)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2023м. ХарківСправа № 922/2896/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Іванії К.В.
розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат (вх. № 27693) по справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
до Садівничого товариства "Аеліта" (63215, Харківська обл., Харківський район, с. Федорівка). Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська районна державна адміністрація (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52).
про визнання недійсним рішення.
за участю представників:
не з'явились.
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Харківської області розглядався позов ОСОБА_2 , м. Харків, до Садівничого товариства "Аеліта", с. Федорівка, про визнання недійсним рішення.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення чергових загальних зборів Садівничого товариства "Аеліта", оформлене протоколом від 11.06.2023, в частині виключення ОСОБА_2 з членів Садівничого товариства "Аеліта".
10.10.2023 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 27693), в якій просить суд, згідно ст. 123, 126, 129 ГПК України, стягнути з Садівничого товариства "Аеліта" витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.
Ухвалою суду від 11.10.2023 заяву позивача прийнято судом до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 19.10.2023 о 13:15 год..
У судове засідання 19.10.2023 представники сторін не з'явились. Представником заявника надано до суду клопотання про розгляд даної заяви за його відсутності (вх. № 28118).
У відповідності до ст. 244 ГПК України суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 922/2896/23, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 123, ч. 2 ст. 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови у позові - на позивача.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ст. 1 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20.
Суд зазначає, що відповідачем заперечень на заяву Перцової Л.В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу до господарського суду надано не було.
Згідно з положеннями ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В силу приписів ч. 1, 2 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
На підтвердження факту понесених судових витрат позивачем надано до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 07 жовтня 202 року, укладеним між позивачем - Перцовою Л.В. (клієнт) та адвокатом Осадчою В.В. (адвокат), із змінами, внесеними додатковою угодою № 1 до нього від 30 червня 2023 року, відповідно до п.1.1. якого адвокат за завданням клієнта зобов'язується надати клієнту правову допомогу щодо захисту прав клієнта, як члена кооперативу у адміністративному та судовому порядках, на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Розділом 3 договору про надання правової допомоги від 07 жовтня 2022 року сторони погодили порядок оплати правової допомоги (гонорару).
П. 3.1. договору передбачено, що гонорар за цим договором складає 8 000, 00 грн, яка може підлягати перегляду за домовленістю сторін.
П. 3.4. договору передбачено, що оплата гонорару, зазначеного у п. 3.1. у цьому договорі, здійснюється клієнтом, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката, зазначений у цьому договорі або у інший спосіб, не заборонений чинним законодавством.
Отже, сторонами було узгоджено, що вартість наданих адвокатом послуг визначена у фіксованому розмірі у сумі 8 000 ,00 грн.
Згідно пункту 3.3. розділу 3 договору факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг.
Факт надання адвокатом послуг з правничої допомоги підтверджується також детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Осадчою В.В. із метою надання професійної правничої допомоги Перцовій Л.В. на виконання договору про надання правової допомоги від 07 жовтня 2022 року (із змінами від 30 червня 2023 року), актом наданих послуг від 05.10.2023, відповідно до якого клієнт не має претензій до адвоката стосовно отриманих послуг.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч. 5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України.
Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Факт того, що послуги адвоката Осадчої В.В. було реально надано клієнту (позивачу) підтверджується матеріалами справи, з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у зазначених постановах.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено реальність наданих правових послуг, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 ГПК України, витрати позивача на правову допомогу у сумі 8 000, 00 грн доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а, отже, правомірно заявлені.
Враховуючи викладене, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн підлягають задоволенню та відшкодуванню за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 73, 76, 86, 126, 127, 129, 130, 236-239, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву представника Перцової Л.В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 27693) - задовольнити.
Стягнути з Садівничого товариства "Аеліта" (63215, Харківська обл., Харківський район, с. Федорівка, код ЄДРПОУ 24135331) на користь фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом справи № 922/2896/23, у розмірі 8 000, 00 (вісім тисяч) грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, додаткове рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - фізична особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Садівниче товариство "Аеліта" (63215, Харківська обл., Харківський район, с. Федорівка, код ЄДРПОУ 24135331);
Третя особа - Харківська районна державна адміністрація (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52).
Повне додаткове рішення складено 23.10.2023.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/2896/23