ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2023 Справа № 917/1184/23
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-ЦЕНТР» (Місцезнаходження: 36008, м. Полтава, ВУЛИЦЯ ЄВРОПЕЙСЬКА, будинок 146-А, кім. 406, Код ЄДРПОУ 37287274; Адреса електронної пошти: secretary.dolina@gmail.com)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" (Місцезнаходження: 36022, місто Полтава, ВУЛИЦЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ, будинок 74, код ЄДРПОУ 39006447)
2: ОСОБА_1 (Місцезнаходження: 39032, Полтавська обл., Глобинський р-н, село Великі Кринки, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ, будинок 58, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
3: ОСОБА_3 (Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )
4: ОСОБА_2 (Місцезнаходження: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )
про стягнення 3 938 512,39 грн.,
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін: згідно протоколу
Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно з Відповідачів заборгованості в розмірі 3 938 512,39 грн. по Договору поставки № ЦО-9 від 25.02.2020 року, що укладений між Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП".
Підставою звернення з позовом саме Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-ЦЕНТР» є договір про відступлення права вимоги № 1/ЦО-9 від 27.05.2021 року, що 27.05.2021 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-ЦЕНТР», Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП"
Підставою звернення до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є договори поруки від 26.02.2020р., згідно яких ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно поручилися за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" зобов'язань за вказаним вище договором поставки.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою від 03.08.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 05.09.23, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
24.08.23 від відповідачів ОЛІЙНИКА А.О та ОЛІЙНИКА В.О. надійшли відзиви на позов.
04.09.23 від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідачів ОЛІЙНИКА А.О та ОЛІЙНИКА В.О.
Ухвалою від 05.09.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.09.2023, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
13.09.23 від відповідачів ОЛІЙНИКА А.О та ОЛІЙНИКА В.О. надійшли заперечення на відповіді на відзиви.
18.09.23 від відповідача ЛИСАКА Р.Ю. надійшов відзив на позов.
Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.
У підготовчому засіданні, 19.09.2023р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 19.09.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1184/23, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 19.10.2023.
19.09.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяли участь представники позивача та відповідачів.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю.
Представник відповідачів ОЛІЙНИКА А.О, ОЛІЙНИКА В.О. та ЛИСАКА Р.Ю. в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд у його задоволенні відмовити повністю.
Представники відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" в судове засідання 19.10.23 не з"явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно із 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, оскільки явка учасників справи у призначене засідання обов'язковою судом не визнавалася, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засідання 19.10.23 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Між Приватним підприємством «Бізон-Тех 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром-Центр Груп" (відповідачем-1), укладено договір поставки № ЦО-9 від 25.02.2020 (далі - Договір поставки).
Згідно з цим Договором сторони домовилися, зокрема, про наступне:
- п. 1.1 - у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця такий товар: насіння для сівби (далі - насіння або товар), пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослий і мікродобрива (далі - пестициди або товар), мінеральні добрива (далі - добрива або товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар й оплачувати його;
- п. 2.1 - погоджені сторонами асортимент, кількість і ціна товару вказуються ними в специфікаціях до договору, що є невід'ємними його частинами;
- п.2.3 - у специфікаціях і в накладних сторонами вказується базова ціна товару. Повною ціною товару, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику, є його базова ціна разом із сумою індексації ціни товару (порядок визначення якої наведено в розділі 5 Договору). Якщо товар буде отриманий покупцем за видатковою накладною, то вважається, що покупець погодився на ціну товару в гривнях, що вказана в ній, проконтролював та погодив її в момент прийняття товару і в майбутньому не може її оспорювати. Дострокова оплата товару не є підставою для зменшення його ціни, якщо інше не вказано в специфікації;
- п.4.1 - товар постачається покупцю на таких умовах FCA (склад постачальника) або DAP (склад покупця). Добрива також можуть постачатися залізничним транспортом на умовах СРТ. У специфікації сторони можуть вказати інші базиси (умови) поставки товару, ніж ті, що вказані у договорі;
- п.5.1 - покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строк, що вказаний у специфікації. Якщо у специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем за 10 (десять) днів до граничної дати його поставки (передачі покупцю або перевізнику). Якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару за накладною, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника (перевізника);
- п.5.2 - оплата товару здійснюється покупцем у гривнях через банки у безготівковій формі шляхом переказу платіжним дорученням коштів на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір. Якщо постачальник надасть покупцю рахунки на оплату товару, то останні є лише інформаційною довідкою, що не змінюють і не доповнюють умови договору і не породжують будь-яких прав, обов'язків і наслідків для сторін;
- п.5.4. - покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується (насіння, пестициди, добрива), реквізити (номер і дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) специфікації до договору або накладної, якщо специфікація не була підписана;
- п.8.1 - сторони домовились, що грошове зобов'язання покупця з оплати товару, що буде постачатися йому на умовах відстрочення (розстрочення) його оплати (далі - Кредитний товар), а також його обов'язок зі сплати постачальнику суми індексації ціни товару, процентів, штрафних санкцій, втрат від інфляції і відшкодування збитків, повинно бути повністю забезпечено одним із таких способів, зокрема: договором поруки, при цьому кандидатура поручителя попередньо погоджується постачальником, а документ, підтверджуючий виникнення вищевказаного забезпечувального зобов'язання, покупцем повинен бути наданий постачальнику не менше ніж за десять дав до граничної дати поставки Кредитного товару. У разі ненадання покупцем постачальнику такого документу, то постачальник має право в односторонньому порядку відмовитися від своїх обов'язків з поставки покупцю Кредитного товару (зобов'язання з оплати якого не було забезпечено у вищевказаному порядку), не несучи за це будь-якої відповідальності. Право визначення який товар є передплатним, а який є Кредитним, належить постачальнику, якщо в певній Специфікації цього не визначено;
- п. 9.1 - цей договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до кінця року в якому він був укладений. Усі поставки постачальником покупцю товару з моменту укладення цього договору і до кінця року, в якому був укладений цей договір, а також порядок їх оплати, регулюється цим договором. Усі підписані представниками сторін у період дії цього договору специфікації та накладні про передачу покупцю товару є невід'ємними частинами цього договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього договору. Умови поставки, оплати товару за ними та відповідальність покупця за прострочення оплати товару регулюється цим договором. Якщо в період дії цього договору між сторонами відбудеться поставка товару, але не буде підписана специфікація на нього, то накладна на такий товар, підписана представником покупця, прирівнюється до специфікації, якою погоджено асортимент, ціна та кількість товару, що постачається покупцю, а покупець зобов'язується оплатити такий товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни такого товару) на умовах, у строки та в порядку, визначеними цим договором. Застосовуючи умови договору для таких випадків (у т.ч. ті, що регулюють порядок індексації сум платежів за товар) сторони домовились в них замість слова специфікація застосовувати (читати) слово накладна. Якщо в наступних роках сторони не укладуть новий договір поставки товару, але фактично постачальником будуть здійснюватися поставки товару покупцю, то цей договір продовжуватиме діяти та регулювати умови таких поставок між сторонами і в наступних роках аж до дати укладання ними нового договору поставки товару.
Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропром-Центр Груп" також підписали специфікації № 1 від 18.03.2020р., №2 від 02.04.2020р., №3 від 02.04.2020р., № 4 від 02.04.2020р., № 5 від 08.04.2020р., № 6 від 15.04.2020р., № 7 від 28.04.2020р., № 8 від 29.04.2020р., № 9 від 07.05.2020р., № 11 від 19.05.2020р., № 12 від 13.05.2020р., № 13 від 19.05.2020р., № 14 від 21.05.2020р., № 15 від 21.05.2020р., № 16 від 01.06.2020р., № 17 від 11.06.2020р., № 18 від 04.06.2020р., № 19 від 10.06.2020р., № 20 від 11.06.2020р., № 21 від 12.06.2020р., № 22 від 15.06.2020р.
Як узгодили сторони у п.8.1 Договору поставки, з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" обов'язків по вищезазначеному договору поставки № ЦО-9 від 25.02.2020 р. було укладено договори поруки від 26.02.2020р., згідно яких ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно поручилися за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" зобов'язань за вказаним вище договором поставки.
Договори поруки з кожним з поручителів є ідентичними за датою укладення та змістом.
Згідно з цими Договорами сторони домовилися, зокрема, про наступне:
- п.1.1.1 - боржник - це особа, яка є покупцем в Основному договорі та боржником кредитора, і за яку поручитель поручається перед кредитором за цим договором, а саме: боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропром-центр груп» ідентифікаційний код: 39006447; місцезнаходження: 36022, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. № 74, оф.409;
- п.1.1.2 - під Основним договором сторони розуміють договір поставки № ЦО-9 від 25.02.2020, що укладений між кредитором і боржником, включаючи всі додаткові угоди та специфікації до нього, у т.ч. ті, що можуть бути підписані його сторонами в майбутньому;
- п.1.1.3 - обов'язки і зобов'язання боржника за Основним договором, що забезпечується порукою за цим договором (далі також згадуються як Забезпечені зобов'язання) - будь-які обов'язки і зобов'язання боржника перед кредитором за Основним договором, що існують на дату укладення цього договору, а також ті, що можуть виникнути в майбутньому, у т.ч. зобов'язання боржника сплатити кредитору ціну товару, суму збільшення (індексації) ціни товару; зобов'язання боржника сплатити кредитору проценти, неустойку, інші штрафні санкції, втрати від інфляції; зобов'язання боржника відшкодувати кредитору збитки і витрати, понесені кредитором у зв'язку із захистом своїх прав за Основним договором;
- п.1.1.4 - порука - зобов'язання поручителя перед кредитором відповідати в повному обсязі за невиконання боржником забезпечених зобов'язань;
- п. 2.1- за цим договором поручитель поручився за своєчасне і належне виконання боржником забезпечених зобов'язань і зобов'язується відповідати перед кредитором за порушення боржником забезпечених зобов'язань;
- п. 2.2 - поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за Основним договором;
- п. 2.3 - боржник і кредитор мають право змінювати Основний договір, укладати нові специфікації, збільшувати розмір відповідальності боржника перед кредитором за основним договором, розмір Забезпечених зобов'язань, без повідомлення про це поручителя і узгодження з ним таких дій, домовленостей і документів, а поручитель надає свою згоду на такі дії і домовленості, заздалегідь погоджується з ними. У зв'язку з цим порукою в повному обсязі забезпечується і всі майбутні обов'язки і зобов'язання боржника перед кредитором за Основним договором, вона поширюється на всі майбутні зміни та доповнення до Основного договору (у т.ч. і на такі, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності боржника перед кредитором, і, як наслідок, обсяг відповідальності поручителя перед кредитором. Для збільшення обсягу їх відповідальності перед кредитором внесення змін до цього Договору не потребується);
- п.3.1 - у разі порушення боржником забезпечених зобов'язань поручитель зобов'язується сплатити кредитору за будь-яких обставин усі суми, належні кредитору від боржника за Основним договором, на тих же умовах, що і боржник. Факт порушення боржником Забезпечених зобов'язань є достатньою самостійною підставою для поручителя виконати їх на користь кредитора;
- п.3.3 - поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому кредитор має право вимагати виконання Забезпечених зобов'язань частково або в повному обсязі як від усіх поручителів разом, так і від будь-кого з них окремо, від поручителя разом із боржником, так і від будь-кого з них окремо;
- п. 4.1 - поручитель не має права в односторонньому порядку відмовитися від виконання своїх зобов'язань за цим договором після його укладання або відступити (передати) свої обов'язки за цим договором іншій особі. Підписуючи цей договір поручитель погоджується з тим, що кредитор вправі в односторонньому порядку частково або в повному обсязі відступити (передати, продати) свої права за цим Договором іншій особі - новому кредитору, а поручитель, у такому випадку, зобов'язується відповідати за боржника перед новим кредитором;
- п. 4.6 - порука (дія договору) припиняється з припиненням Забезпечених зобов'язань, а також, якщо кредитор протягом 5 (п'яти) років від дня настання строку виконання Забезпечених зобов'язань не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо Основних договорів два і більше, то припинення поруки за одним Основним договором, не припиняє поруку за іншим Основним договором, що не був виконаний боржником або поручителем. Визнання недійсним або неукладеним одного з Основних договорів не припиняє поруки за цим договором щодо інших Основних договорів.
На виконання умов договору поставки Приватне підприємство «Бізон-Тех 2006» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропром-Центр Груп" товари за такими видатковими накладними: № 5228 від 18.03.2020, № 11333 від 03.04.2020, № 11662 від 03.04.2020, № 11663 від 03.04.2020, № 13103 від 10.04.2020, № 13104 від 11.04.2020, № 13591 від 14.04.2020, № 16642 від 24.04.2020,№ 17743 від 28.04.2020, № 17972 від 29.04.2020, № 19875 від 08.05.2020, № 20849 від 13.05.2020, № 20851 від 13.05.2020, № 20924 від 14.05.2020, №21670 від 18.05.2020, № 21995 від 19.05.2020 - на 1 арк. № 22294 від 20.05.2020 - на 1 арк. № 23239 від 25.05.2020, № 23620 від 26.05.2020, № 23623 від 26.05.2020, № 24427 від 01.06.2020, № 25695 від 05.06.2020, № 26079 від 09.06.2020, № 26547 від 11.06.2020, № 26551 від 11.06.2020, № 26599 від 11.06.2020, № 27231 від 15.06.2020, № 27994 від 18.06.2020.
Загальна вартість поставленого товару становить 6 045 121,62 грн.
Вказані видаткові накладні підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром-Центр Груп" без зауважень та посвідчені печаткою.
Позивач вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" було сплачено Приватному підприємству "БІЗОН-ТЕХ 2006" за Товар суму у розмірі - 1 514 159,17 грн.
26.02.2021р. між Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму - 592 450,06 грн. по договору поставки № ЦО -9 від 25.02.2020 р.
Враховуюче вищевикладене. за розрахунком позтваа, сума, що підлягала оплати за отриманий Товар Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" Приватному підприємству "БІЗОН-ТЕХ 2006" становила - 3 938 512,39 грн.
27.05.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-ЦЕНТР», Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" був укладений договір про відступлення права вимоги № 1/ЦО-9 від 27.05.2021 року (далі - Договір про відступлення права вимоги), за умовами якого, зокрема, сторони домовилися про таке:
- п.1.1 - В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор передав (відступив), а Новий кредитор прийняв право вимоги до Боржника за Договором поставки № ЦО-9 від 25.02.2020 року (далі - Основний договір) зі сплати основного непроіндексованого боргу за поставлений товар в сумі 3 938 512,39 грн (надалі іменується «право вимоги»);
- п.1.2 - права вимоги відступаються в обсягах та на умовах, що визначені цим договором, та які існують на момент відступлення;
- п. 1.3 - після відступлення Права вимоги Новому кредитору, за Первісним кредитором залишається право вимоги до Боржника про сплату суми індексації ціни товару, поставленого за Основним Договором, а також сум неустойки, процентів, інфляційних втрат, збитків, передбачених Основним договором та чинним законодавством;
- п.2.1 - підписанням цього договору новий кредитор підтверджує, що отримав всю необхідну інформацію документи, що підтверджують право вимоги;
- п.2.3 - на підтвердження дійсності Прав вимоги до моменту підписання цього Договору Первісний кредитор пред'явив для огляду Новому кредитору оригінали документів, що підтверджують Права вимоги до Боржника, в тому числі оригінал Договору поставки № ЦО-9 від 25.02.2020 року, видаткові накладні, специфікації, додаткову угоду, ТТН тощо та інші Документи, що підтверджують наявність у Первісного кредитора Прав вимоги до Боржника, та передав оригінали цих документів під час підписання цього Договору на підставі Акта приймання- передачі документів.;
- п.2.4 - право вимоги вважається відступленим (переданим) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором з моменту підписання цього договору та отримання документів, що визначені в п. 2.3. Договору.
Надалі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропром-Центр Груп" уклали Додаткову угоду від 27.05.2021 до Договору поставки № ЦО-9 від 25.02.2020, в якій визначили строк проведення оплати в сумі 3 938 512,39 грн. за поставлений Товар за Договором поставки № ЦО-9 від 25.02.2020 року з боку ТОВ "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" на користь ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР» (новий кредитор відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги від 27.05.2021 року) не пізніше ЗО квітня 2022 року. При цьому, сторони дійшли до згоди про те, що погашення заборгованості за зазначеним вище Договором починається з січня 2022 року та здійснюється протягом січня, лютого, березня та квітня 2022 року.
Позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" оплату заборгованості так і не здійснило. Станом на день подання даної позовної заяви до суду, за даними бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-ЦЕНТР» за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" рахується заборгованість у розмірі - 3 938 512,39 грн.
Позивач направив відповідачам - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропром-Центр Груп", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вимоги від 31.03.2022 про сплату боргу за поставлений товар, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та поштовими накладними від 05.04.2022.
Відповідачі борг не сплатили, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відзивах проти позову заперечили з огляду на таке:
- Згідно п. 9.1. Договору поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. цей Договір є укладений з моменту його підписання Сторонами і діє до кінця року в якому він був укладений. Тобто Договір поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. діяв до 31.12.2020 р. Додаткові угоди до договору в частині продовження строку його дії не укладайсь, їх копії позивачем не надавались;
- Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та умов Договору поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. істотні умови договору про предмет та ціну повинні бути вказані в самому договорі або в специфікації до договору. В тексті самого Договору поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. відсутні умови щодо предмету (найменування (номенклатури, асортименту) та кількості товару), а також щодо ціни (ціни товару, загальної ціни договору), тобто не визначено обсяг (розмір) зобов'язань (обсяг відповідальності боржника). За таких умов сторонами, які підписали Договір поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р., в тексті самого Договору не досягнуто згоди щодо умов про предмет та ціну договору.
Поручителі не були стороною договору поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. Станом на 26.02.2020 р. (на момент підписання Договору поруки) специфікації та видаткові накладні за Договором поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. не складались, не підписувались та не надавались поручителю, а отже і не могли бути узгоджені поручителем. Отже на момент укладення Договору поруки від 26.02.2020 р. в Договорі поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. були відсутні істотні умови щодо предмету (найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість товару), а також щодо ціни (ціни товару, загальної ціни договору) , і за таких умов фактично Договір поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. являвся неукладеним на момент укладення Договору поруки від 26.02.2020 р.
Відсутність в Договорі поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. істотних умов про предмет та ціну свідчить про невизначеність обсягу (розміру) зобов'язань покупця (боржника) та обсягу (розміру) відповідальності покупця (боржника) в разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Вказане, в свою чергу, мало прямий вплив на визначення розміру зобов'язання, яке забезпечується порукою (Договором поруки від 26.02.2020 р.) та для визначення обсягу відповідальності поручителя згідно ч. 1 ст. 559 ЦКУ у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника.
- поставка була здійснена в період з 18.03.2020 р. (перша видаткова накладна) по 18.06.2020 (остання видаткова накладна), тобто значно пізніше за дату підписання Договору поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. та Договору поруки від 26.02.2020 р.
- згідно п. 1.1.2. Договору поруки, терміном Основний договір охоплюється виключно Договір поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р., додаткові угоди та специфікації до нього.
- виходячи з положень п. 4.1. Договору поруки від 26.02.2020 p., Поручитель може нести відповідальність перед новим кредитором виключно в разі відступлення (передачі, продажу) Кредитором своїх прав саме за договором поруки.
- відсутність на момент укладення Договору поруки від 26.02.2020 р. у Договорі поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. умов про предмет та ціну, а також відсутність на момент укладення Договору поруки від 26.02.2020 р. додаткових угод та специфікацій до договору поставки , які б містили істотні умови про предмет та ціну, свідчить про те, що предметом Договору поруки від 26.02.2020 р. є забезпечення зобов'язань за Основним договором, який на момент укладення поруки є неукладеним (таким що не відбувся, який не породжує прав та обов'язків у сторін). Тобто, на момент укладення Договору поруки від 26.02.2020 р., обумовлений в Договорі поруки предмет договору не існував (не відбувся).
В самому Договорі поруки від 26.02.2020 р. відсутня істотна умова щодо розміру зобов'язання забезпеченого порукою, а отже Договір поруки від 26.02.2020 р. є неукладеним (таким що не відбулися, та який не породжує прав та обов'язків у сторін).
Позивачем не надано доказів про внесення змін чи доповнень до Договору поруки щодо визначення чи збільшення розміру зобов'язання забезпеченого порукою, такі докази відсутні в матеріалах справи.
- позивачем не надано письмових доказів надання поручителю на погодження специфікацій та видаткових накладних а також надання поручителем згоди на зміну (збільшення) зобов'язання за Договором поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р.
Непогодження з поручителем зміни (збільшення) зобов'язання за Договором поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. порушує право поручителя правомірно розраховувати на те, що за Договором поруки від 26.02.2020 р. він відповідатиме перед кредитором виключно на підставі та в межах розміру (обсягів) зобов'язань боржника визначених Договором поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р., і будь-які зміни (збільшення) розміру (обсягів) зобов'язань боржника за Основним договором будуть відомі йому та погоджені з ним.
Згідно положень ч. 1 ст. 559 ЦКУ, в зв'язку зі зміною (збільшенням) зобов'язання за Договором поставки №ЦО-9 від 25.02.2020 р. без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності ТОВ «Агропром-Центр Груп» (Боржника), Поручитель може нести відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
- в розумінні ч. 1 ст. 76, ч.І ст. 77 ГПК, Договір про відступлення права вимоги №1/ЦО-9 від 27.05.2021 р. не є належним та допустимим доказом передачі ТОВ «Долина-Центр» права вимоги до поручителів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ) за Договорами поруки від 26.02.2020 р.
Окремого договору (договорів) про відступлення права вимоги за Договорами поруки від 26.02.2020 р. позивачем не було надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
За таких умов ТОВ «Долина-Центр» не є належним позивачем у справі щодо стягнення солідарно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 3938512,39 грн. заборгованості за Договором поставки № ЦО-9 від 30.09.2020 р.
Позивач у відповіді на відзиви та відповідачі у запереченнях на відповіді зазначили додаткові обгрунтування вимог та заперечень
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Твердження відповідачів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ) у відзивах, про те, що договір поставки є неукладеним, оскільки сторони не погодили його предмет та ціну, суд визнає необгрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із на бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).
Частиною 3 ст. 180 ГК України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).
У п. 1.1 договору поставки сторони узгодили, що постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця такий товар: насіння для сівби (далі - насіння або товар), пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослий і мікродобрива (далі - пестициди або товар), мінеральні добрива (далі - добрива або товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар й оплачувати його.
У п.2.3 договору поставки вказано, що у специфікаціях і в накладних сторонами вказується базова ціна товару. Повною ціною товару, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику, є його базова ціна разом із сумою індексації ціни товару (порядок визначення якої наведено в розділі 5 Договору). Якщо товар буде отриманий покупцем за видатковою накладною, то вважається, що покупець погодився на ціну товару в гривнях, що вказана в ній, проконтролював та погодив її в момент прийняття товару і в майбутньому не може її оспорювати.
У наданих видаткових накладених та специфікаціях сторони договору поставки узгодили предмет поставки та ціну товару, що постачається.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05.06.2018 року по справі № 338/180/17 про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Договір поставки виконаний постачальником шляхом передачі товару покупцю, та частково виконаний покупцем шляхом часткової оплати отриманого товару.
Зазначене свідчить, що вказаний договір поставки сторони уклали, тому він не може бути визнаний неукладеним.
Матеріалами справи підтверджується заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-Центр Груп" у сумі 3 938 512,39 грн за товар, отриманий згідно з договором поставки (з врахуванням Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму - 592 450,06 грн. по договору поставки № ЦО -9 від 25.02.2020 р. ).
Згідно з Договором про відступлення права вимоги Приватне підприємство «Бізон-тех 2006» (первісний кредитор) передав (відступив), а Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» (новий кредитор) прийняло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-центр груп" (боржника) за договором поставки № ЦО-9 від 25.02.2020 р. щодо сплати боргу за поставлений товар в сумі 3 938 512,39 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом, закріпленим у ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов'язанні.
В п.1.2 Договору відступлення права вимоги вказано, що права вимоги відступаються в обсягах та на умовах, що визначені цим договором, та які існують на момент відступлення.
В п. 1.3 Договору відступлення права вимоги вказано, що після відступлення права вимоги новому кредитору, первісний кредитор позбавляється права пред'являти боржника будь-які майнові претензії та грошові вимоги щодо боргу в рамках Договору поставки № ЦО -9 від 25.02.2020 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом ст. 512 - ст. 517 ЦК України у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
У разі існування зобов'язання забезпечувального характеру (неустойки, поруки, застави тощо) щодо головного зобов'язання, за яким відступається право вимоги, відповідні забезпечувальні права кредитора також передаються новому кредитору.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника і виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату повного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Частиною 1 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання (ч. 4 ст. 559 ЦК України).
Цивільний кодекс не визначає перелік істотних умов, які повинен містити договір поруки.
Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має і зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п. 1.1.3 Договорів поруки, укладених з відповідачами, обов'язки і зобов'язання боржника за основним Договорами, що забезпечуються порукою за цим Договором - будь-які обов'язки і зобов'язання боржника перед Кредитором за основним договором, що існують на дату укладання цього договору, а також ті, що можуть виникнути в майбутньому у т.ч. зобов'язання боржника сплати Кредитору ціну товару, суму збільшення (індексації) ціни товару, зобов'язання боржника сплати Кредитору проценти, неустойку, інші штрафні санкції, витрати від інфляції.
Згідно з п. 2.2. Договорів поруки, укладених з відповідачами, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за основним договором.
Згідно з п. 4.1. Договорів поруки, укладених з відповідачами, підписуючи цей договір поручитель погоджується з тим, що Кредитор вправі в односторонньому порядку частково або в повному обсязі відступити (передати, продати) свої права за цим Договором іншій особі - новому кредитору, а поручитель, у такому випадку, зобов'язується відповідати за боржника перед новим кредитором.
Виходячи з п. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому є обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Враховуючи додатковий характер зобов'язання поручителя, кредитор має право вимагати стягнення з поручителя процентів у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, забезпеченого порукою, на основі ч. 2 ст. 625 ЦК України до фактичного погашення боргу. При цьому проценти нараховуються в тому ж порядку і розмірі, в якому вони підлягають відшкодуванню боржником за основним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором поруки.
Оскільки боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропром-центр груп" - не виконав свої зобов'язання та не сплатив заборгованість позивачу (новому кредитору) за договором поставки, пред'явлення позивачем вимоги до відповідачів про стягнення солідарно основного боргу є обґрунтованим.
Заперечення відповідачів щодо обсягу їх зобов'язання та наявності права вимоги до них саме позивача у даній справі суд вважає необгрунтованими, оскільки підписуючи договори, вони були ознайомлені зі змістом основного договору та погодились забезпечувати його виконання (у тому числі і після зміни кредитора), про що свідчить зміст підписаних між позивачем та поручителями договорів поруки.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Позивач у позові прохає покласти на відповідачів судові витрати понесені ним у цій справі.
Суд встановив, що при подачі цього позову позивач сплатив 59077,69 грн судового збору за платіжним дорученням № 22268 від 04.07.2023.
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України вказаний судовий збір покладається на відповідачів порівну.
У позовній заяві позивачем надано суду попередній розрахунок судових витрат, згідно якого вартість на професійну правничу допомогу адвоката становить 30 000,00грн.
У заяві від 18.10.2023 позивач прохає стягнути солідарно з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
В ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надані такі докази:
- ордер серія ВІ № 1173999 від 18.10.2023 на надання адвокатом - Козачук О.С. правової допомоги.
- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Козачук О.С. від 18.01.2018;
- договір про надання правової допомоги від 30.12.2022, укладений між позивачем (клієнтом) та адвокатом Козачук Ольгою Сергіївною, в якому погодили надання позивачу правової допомоги;
- додаткова угода від 03.07.2023 до Договору про надання правової допомоги від 30.12.2022, в якій сторони конкретизували види правової допомоги, що надаються адвокатом у цьому спорі;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 18.10.2023, згідно якого вартість послуг адвоката становить 30 000,00 грн.
Отже, сторони домовились про фіксовану вартість послуг адвоката - 30 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, при розгляді справі не заявляв. Також, відповідач не вказував на неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката у даній справі.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази на підтвердження отримання юридичних послуг, суд дійшов висновку, що вказані витрати позивача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України.
Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи, проведеної адвокатом під час розгляду справи, а також, задоволення позову, суд вважає заявлений розмір витрат на послуги адвоката в сумі 30 000,00 грн. обґрунтованим. За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню відповідачами на користь позивача.
Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП" (Місцезнаходження: 36022, місто Полтава, ВУЛИЦЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ, будинок 74, код ЄДРПОУ 39006447), ОСОБА_1 (Місцезнаходження: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (Місцезнаходження: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37287274) заборгованість в розмірі - 3938512,39 грн., 59077,69 грн. судових витрат, 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 24.10.23 р.
Суддя Киричук О.А.