ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/725/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз України"
вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116
ел.пошта: info@gas.ua
до відповідача: Івано-Франківського обласного центру зайнятості
вул. Деповська, буд. 89 А, м. Івано-Франківськ, 76007
ел. пошта: lfocz@dsz.gov.ua
про стягнення 12 157 грн 08 коп. заборгованості
за участю представників
від позивача - Єгоров Валерій Сергійович;
від відповідача - Бениш Юлія Степанівна
ВСТАНОВИВ: ТОВ "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про стягнення 12 157 грн 08 коп. заборгованості, з яких: 8 120 грн 81 коп. - основний борг, 1199 грн 21 коп. - пеня, 343 грн 74 коп. - 3% річних, 2493 грн 32 коп. - інфляційні втрати.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
28.08.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання №2088-10/30-23 від 25.08.2023 (вх.№10048/23) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Газопостачальну компанію "Нафтогаз Трейдинг" та витребування у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" доказів.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.08.2023, суд призначив справу до розгляду по суті на 21.09.2023.
30.08.2023 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 30.08.2023 (вх. №12564/23).
06.09.2023 до господарського суду від відповідача надійшли заперечення на відзив від 04.09.2023 (вх№12841/23), клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву від 04.09.2023 (вх. №10400/23 від 06.09.2023) та відзив на позовну заяву №2084-10/30-23 від 24.08.2023 (вх. №12843/23).
В судовому засіданні 21.09.2023 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", мотивуючи тим, що відсутні підстави вважати, що рішення у даній справі може вплинути на їхні права та обов'язки щодо однієї із сторін. Також суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", оскільки докази, які відповідач просить витребувати, не стосуються обставин, які є предметом доказування у даній справі, розгляд справи суд відклав на 03.10.2023, про що постановив протокольні ухвали.
Разом з тим, суд витребував у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" інформацію про те, з якого числа у грудні 2021 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" постачало природній газ Івано-Франківському обласному центру зайнятості та зобов'язав надати відповідні докази, про що 21.09.2023 постановив відповідну ухвалу.
25.09.2023 до господарського суду від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надійшли письмові пояснення від 25.09.2023 (вх. №13925/25).
В судовому засіданні 03.10.2023 суд оголосив перерву до 12.10.2023, про що постановив протокольну ухвалу.
06.10.2023 від відповідача надійшло клопотання № 2449-10/30-23 від 04.10.2023 (вх. №14544/23) про приєднання доказів до матеріалів справи.
ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Позиція позивача: В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в порушення договірних зобов'язань за договором на постачання природного газу «останньої надії» відповідач не провів оплату за отриманий у період з 01.12.2021 по 05.12.2021 природний газ, а тому у нього виникла заборгованість у розмірі 8120 грн 81 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано пеню в розмірі 1 199 грн 21 коп., 3% річних в розмірі 343 грн 74 коп. та інфляційні втрати в розмірі 2 493 грн 32 коп.
Позиція відповідача: представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила. Зазначила, що в спірний період діяв договір постачання природного газу, укладений Івано-Франківським обласним центром зайнятості та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а тому саме ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" повинно було здійснювати відповідачу поставку газу та забезпечити його включення до Реєстру своїх споживачів, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. Тому відповідач вважає, що в нього відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 та від 09.12.2020 №1236" .
Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов'язання АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Івано-Франківський обласний центр зайнятості (відповідач) є бюджетною установою.
25.11.2021 між Івано-Франківським обласним центром зайнятості та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" укладено договір № 08-1368/21-БО-Т/236 на постачання природного газу.
Згідно з п.2.1 договору постачання природного газу здійснюється у період з 01.12.2021 по грудень 2022 р.
В п.3.2 договору визначено, що постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.
В процесі розгляду справи судом з'ясовано, що постачання природного газу Івано-Франківському обласному центру зайнятості у відповідності до договору № 08-1368/21-БО-Т/236 від 25.11.2021 здійснювалося ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" по двох точках, а саме: по точці виходу Івано-Франківськгаз та по точці виходу Тисменицягаз.
При цьому, на інформаційній платформі оператора ГТС Івано-Франківський обласний центр зайнятості з присвоєнням ЕІС-коду 56XS0000DN1Q00B по точці виходу Івано-Франківськгаз зареєстрований 25.11.2021 з датою початку постачання природного газу з 01.12.2021, а по точці виходу Тисменицягаз така реєстрація відбулася 03.12.2021 з зазначенням дати поставки газу - 06.12.2021.
Отже, в період з 01.12.2021 по 05.12.2021 (включно) Івано-Франківський обласний центр зайнятості по точці виходу Тисменицягаз не був включений до Реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а тому оператором ГТС його було включено до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:
- листом оператора ГТС України від 08.03.2023 № ТОВВИХ-23-2999 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56ХS00003DN1Q00B;
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ за Формою № 10;
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS00003DN1Q00B.
Згідно з п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Так, за умовами типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. (п. 2.1 договору).
Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 2.3 договору).
Згідно з п. 3.1 типового договору, постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Пунктом 3.3 типового договору передбачено, що період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Згідно п. 4.2 договору, об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4.3 типового договору, постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Пунктом 4.4 типового договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Згідно з п. 4.5 типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.п. 1 п. 5.1 та п.п. 1 п. 5.2 типового договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Пунктом 8.1 типового договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Згідно з п. 8.2 типового договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об'єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.
Відповідно до п. 11.1 типового договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.15 № 809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102.
Водночас, постановою КМУ №1102 визначено, що на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Протягом жовтня - листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.
З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ та послуги транспортування), що опублікована/оприлюднена на сайті позивача, склала: 01.12.2021 - 44,914518 грн, 02.12.2021 - 46,703552 грн, 03.12.2021 - 45,111804 грн, з 04-05.12.2021 - 43,411430 грн.
18.01.2022 позивач надіслав відповідачу рахунок № 1720 на оплату природного газу за період з 01.12.2021 по 05.12.2021 на суму 8 120 грн 81 коп., що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошти №17.01.2022-Піпенко та фіскальним чеком від 18.01.2022. Доказів оплати рахунку відповідачем не надано.
У зв'язку з неоплатою поставленого природного газу відповідачу нараховано 1 199 грн 21 коп. пені, 343 грн 74 коп. 3% річних та 2 493 грн 32 коп. інфляційних втрат.
Судом серед іншого також встановлено, що відповідно до акту приймання передачі - приймання природного газу від 31.12.2021, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у грудні 2021 року поставило відповідачу природній газ у кількості 19030, 21 куб.м, а згідно з наданими відповідачем актами приймання - передачі природного газу, підписаних з АТ "Івано-Франківськгаз", відповідач спожив у грудні 2021 року 19212,06 куб. м. природного газу. Різниця між поставленою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" кількістю газу та використаним відповідачем склала 181,85 куб.м.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як визначено в ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Згідно п.26 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу
За приписами ч.1 та ч.2 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (ч.5 ст.633 ЦК України).
Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.
Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Укладений між сторонами публічний типовий договір постачання природного газу є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до статей 173-175 ГК України, ст.ст.11, 202, 509 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 4.4 типового договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
За нормами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За встановлених судом обставин, позивач на виконання умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в період з 01.12.2021 по 05.12.2021 поставив відповідачу природний газ в об'ємі 181,85 куб. м. на суму 8 120 грн 81 коп. та направив на адресу відповідача рахунок на оплату № 1720.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України.
Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов'язань за договором суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 120 грн 81 коп. заборгованості за поставлений у грудні 2021 року природний газ є обґрунтованими та належать до задоволення.
Доводи відповідача стосовно того, що позовні вимоги про стягнення боргу слід пред'явити ТОВ "ГК "Нафтогаз трейдинг", з яким він 25.11.2021 уклав договір і який зобов'язаний був внести дані про нього до інформаційної платформи оператора ГТС, не заслуговують на увагу, оскільки ці правовідносини не є предметом дослідження у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно ст.230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Згідно п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За перерахунком суду, заявлені позивачем до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат є арифметично правильними.
Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за спожитий природний газ, то нараховання позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірним, а тому позовні вимоги в частині їх стягнення також підлягають задоволенню.
Судові витрати у відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 20, 13, 73, 74, 76 -78, 129, 232 -238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
позов задовольнити.
Стягнути з Івано-Франківського обласного центру зайнятості (вул. Деповська, буд. 89 А, м. Івано-Франківськ, 76007, код ЄДРПОУ 03491062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) 12 157 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят сім) грн 08 коп. заборгованості, з яких: 8120 (вісім тисяч сто двадцять) грн 81 коп. - основний борг, 1199 (одна тисяча сто дев'яносто дев'ять) грн 21 коп. - пеня, 343 (триста сорок три) грн 74 коп. - 3% річних, 2493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три) грн 32 коп. - інфляційні втрати та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.10.2023
Суддя О.В. Рочняк