ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 909/963/23
УХВАЛА
24.10.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Род- Стандарт" (вул. Галицька, буд. 126 Е, м. Рогатин, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 77001) до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Воронівський піщаний кар'єр" (вул. Вовчинецька, буд. 68, м. Івано-Франківськ, 76009); 2) Державної служби геології та надр України (вул. Цедіка Антона, буд. 16, м. Київ, 03057) про визнання недійсним аукціону,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Род-Стандарт" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воронівський піщаний кар'єр", Державної служби геології та надр України про: визнання недійсним аукціону, проведеного 10.10.2023 Державною службою геології та надр України щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - ділянка Воронівська-2, загальною площею 19,79 га, строком на 20 років (посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20230920-21221/).
Також у вступній частині позовної заяви позивач зазначає в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Біддінг Тайм" (Оболонська набережна, буд. 1, корпус 3, приміщення 207В (офіс 6), м. Київ, 04211).
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Стандарт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воронівський піщаний кар'єр" та Державної служби геології та надр України, шляхом заборони організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь які дії за результатами аукціону, проведеного 10.10.2023 Державною службою геології та надр України щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - ділянка Воронівська-2, загальною площею 19,79 га, строком на 20 років (посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20230920-21221/), в тому числі:
- заборонити укладення угоди про користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ);
- заборонити ТОВ "Біддінг Тайм" перерахування гарантійного внеску, здійсненого ТОВ "Род-Стандарт" з метою участі в аукціоні щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - ділянка Воронівська-2;
- зупинити строки сплати плати за спеціальний дозвіл на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - ділянка Воронівська-2;
- зупинити строки сплати вартості пакету аукціонної інформації, щодо аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - ділянка Воронівська-2.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява подана із порушенням правил територіальної підсудності (юрисдикції), внаслідок чого наявні підстави для її передачі до іншого суду на підставі п.1 ч.1 ст.31 ГПК України.
Положеннями ГПК України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів (ст.ст. 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (ст.ст. 24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (ст.ст. 27-31 ГПК України).
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Статтею 30 ГПК України встановлено правила виключної підсудності справ.
Відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України, спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Отже, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 ГПК України, то така справа у будь - якому разі підлягає розгляду місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених статтею 30 ГПК України підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
При цьому суд вказує на те, що у розумінні наведених норм процесуального права виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом ч. 5 ст. 30 ГПК України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування. Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17, у постанові від 21.04.2022 у справі № 917/1212/21.
Судом встановлено, що звертаючись до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом та із заявою про забезпечення позову, Товариством з обмеженою відповідальністю "Род-Стандарт" в якості одного з відповідачів визначено Державну службу геології та надр України.
Указом Президента України від 09.10.2010 №1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.
Згідно із п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
За наведеного, з урахуванням положень ч. 5 ст. 30 ГПК України щодо виключної підсудності справ у спорах, у яких відповідачем є центральний орган виконавчої влади, дана справа є підсудною Господарському суду міста Києва.
Щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Стандарт" про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою суд зазначає таке.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пункт 2 частини першої статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість подання заяви про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Системний аналіз наведеного свідчить, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Отже, розгляд заяви про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою, здійснюється виключно судом, компетентним розглядати спір по суті.
При цьому першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті.
Тобто першочерговою у будь-якому випадку є оцінка дотримання процесуального порядку звернення із заявою про забезпечення позову до суду.
Згідно із ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
За таких обставин розгляд господарським судом заяви про забезпечення позову з порушенням правил виключної підсудності було б таким, що в цілому нівелює інститут виключної підсудності та ставить під сумнів саму сутність судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 916/142/19, у постанові від 21.04.2022 у справі № 917/1212/21.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про направлення матеріалів справи № 909/963/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Род- Стандарт" до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Воронівський піщаний кар'єр"; 2) Державної служби геології та надр України про визнання недійсним аукціону, в тому числі заяви про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою, до Господарського суду міста Києва.
При цьому суд зазначає, що передання справи разом із заявою про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав заявника на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом, і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо юрисдикції.
Керуючись статтями 29, 30, 31, 136, 138, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
справу № 909/963/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Род- Стандарт" до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Воронівський піщаний кар'єр" ; 2) Державної служби геології та надр України про визнання недійсним аукціону та заяву про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою, - передати за виключною підсудністю на розгляд Господарському суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44-В, м. Київ, 01054).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено 24.10.2023.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua
Суддя І.Є. Горпинюк