ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року Справа № 918/686/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Коломис В.В.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Калачик Н.М. (в режимі відеоконференції)
відповідача: Тарасюта Н.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на ухвалу Господарського суду Рівненської області (стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу), постановлену 08.08.2023 у справі № 918/686/23
за позовом фізичної особи-підприємця Московчук Лілії Миколаївни
до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція”
про стягнення боргу 100 000,00 грн
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.08.2023 у справі № 918/686/23 стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” на користь фізичної особи-підприємця Московчук Лілії Миколаївни 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція”, не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.08.2023 у справі № 918/686/23 та постановити нову додаткову ухвалу, якою зменшити розмір стягнутих витрат на професійну правничу допомогу /а.с. 84-87/.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:
- ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.08.2023 закрито провадження у справі № 918/686/23 за позовом ФОП Московчук Л. М. до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" про стягнення 100 000,00 гривень заборгованості за поставлену продукцію;
- додатковою ухвалою від 08.08.2023 у справі № 918/686/23 стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу;
- Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", не погоджується з такою додатковою ухвалою, рахуємо, що дана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушеннями норм процесуального права;
- відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами з зазначенням аргументованих доводів щодо неспівмірності вказаної у позовній заяві суми витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, однак у додатковій ухвалі суд першої інстанції обмежився лише зазначенням факту щодо наявності вказаного клопотання;
- тобто суд першої інстанції не надав правову оцінку аргументованим доводам відповідача стосовно неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, а також щодо обсягу виконаних адвокатом робіт в даній справі, що є грубим порушенням частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана норма закону прямо наголошує, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;
- скаржник вважає, що співрозмірна та обгрунтована вартість складання та подання позовної заяви становить 500,00 грн;
- у даній справі представником позивача - адвокатом Калачик Н.М. не було прийнято участь в жодному судовому засіданні, оскільки єдине судове засідання по справі № 918/686/23, що було призначене ухвалою суду від 12.07.2023 на 08.08.2023 о 10 годині 00 хвилин, відбулось за його відсутності, про що зазначено в ухвалах суду від 08.08.2023 про закриття провадження у справі № 918/686/23 та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу;
- при цьому згідно з описом виконаних робіт по справі № 918/686/23 від 07.08.2023 дана робота входить до загальної вартості робіт в розмірі 10 000,00 грн, зазначених у опису, та, відповідно, безпідставно стягнутих додатковою ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.08.2023 у справі № 918/686/23 з відповідача на користь позивача;
- в описі виконаних робіт по справі № 918/686/23 від 07.08.2023 не зазначено вартості за кожною окремою роботою (послугою) адвоката Калачик Н.М., відсутній розрахунок вартості виконаних робіт, тобто опис виконаних робіт по справі № 918/686/23 від 07.08.2023 з фіксованим розміром гонорару адвоката не відповідає вимогам частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
16.08.2023 апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції.
Листом № 918/686/23/5404/23 від 17.08.2023 матеріали справи № 918/686/23 витребувано з Господарського суду Рівненської області.
24.08.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 918/686/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.08.2023 у справі № 918/686/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на "12" жовтня 2023 р. о 14:00 год. /а.с. 107/.
29.09.2023 (вх. № 8070/23) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Судом першої інстанції вірно встановлено, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, є співмірними із ціною позову та відповідають категорії та складності справи. Відтак судом правомірно та законно відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.08.2023 у справі № 918/686/23 без змін /а.с. 121-122/.
Ухвалою суду від 09.10.2023 заяву (вх.№ 4362/23) представника фізичної особи-підприємця Московчук Лілії Миколаївни та заяву (вх.№ 4504/23) ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Рівненська АЕС” про участь в судовому засіданні 12.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено /а.с. 135/.
В судове засідання 12.10.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, представник позивача підтвердив свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до част. 1-2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
В липні 2023 року фізична особа-підприємець Московчук Лілія Миколаївна звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення боргу 100 000,00 грн за договором поставки піни монтажної № 53-122-01-23-13086 від 20.03.2023. Позивач у позовній заяві зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, які складаються із сплаченого судового збору 2 684,00 грн та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.
26.07.2023 (вх. № 6420/23) від ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач заперечив проти розміру витрат на правову допомогу, зазначивши, що такий розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, розміром позовних вимог, зміст заявлених позовних вимог включає в себе стягнення лише основної суми боргу, яку відповідач визнає, тобто відсутній спір як такий.
При цьому підготовка позовної заяви та участь у процесі розгляду справи не потребують будь-яких експертиз, глибокого та системного аналізу судової практики для формування складних правових позицій, судова практика у таких справах є сталою та типовою /а.с. 44-45/.
27.07.2023 (вх. № 3637/23) від ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" надійшла заява про закриття провадження у справі № 918/686/23 у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки 18.07.2023 відповідач погасив борг перед позивачем у розмірі 100 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 7815 /а.с. 50-51/.
08.08.2023 (вх. № 3796/23) від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до якого долучено:
- копію договору про надання правничої допомоги № 138/23 від 28.06.2023;
- копію додатку № 1 договору про надання правничої допомоги № 138/23 від 28.06.2023;
- копію опису виконаних робіт по справі № 918/686/23 на суму 10 000 грн від 07.08.2023;
- копію квитанцій до прибуткового касового ордера від 28.06.2023, від 06.07.2023 про сплату ФОП Московчук Л.М. за договором про надання правничої допомоги № 138/23 від 28.06.2023 7 000,00 грн та 3 000,00 грн.
Всього позивач просив покласти на відповідача 10 000,00 грн понесених витрат на правову допомогу адвоката /а.с. 67-70/.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.08.2023 закрито провадження у справі № 918/686/23 за позовом ФОП Московчук Лілії Миколаївни до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" про стягнення боргу 100 000,00 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору /а.с. 74/.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено належними доказами у справі № 918/686/23 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, а тому судові витрати заявника, пов'язані з наданням правничої допомоги, судом покладено на відповідача у розмірі 10 000,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, виходячи з наступного.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).
За змістом ч. 3 ст. 130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно з ч. 6 ст. 130 ГПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Водночас у частині 5 наведеної правової норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Отже зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано:
- копію договору про надання правничої допомоги № 138/23 від 28.06.2023;
- копію додатку № 1 договору про надання правничої допомоги № 138/23 від 28.06.2023;
- копію опису виконаних робіт по справі № 918/686/23 на суму 10 000 грн від 07.08.2023;
- копію квитанцій до прибуткового касового ордера від 28.06.2023, від 06.07.2023 про сплату ФОП Московчук Л.М. за договором про надання правничої допомоги № 138/23 від 28.06.2023 7 000,00 грн та 3 00,00 грн.
Відповідно до предмету договору про надання правової допомоги від 28.06.2023, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання на представництво та захист його інтересів в порядку та на умовах, визначених цим договором, в усіх судових установах, органах державної влади, правоохоронних органах, інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, з усіма правами, які надані законом позивачеві, відповідачеві, третій особі і потерпілому, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, одержання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання, з питання подачі позову та супроводження судової справи щодо стягнення коштів з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція", а клієнт зобов'язується оплатити такі послуги.
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 договору за надання послуги з правової допомоги клієнт сплачує адвокатові плату у формі гонорару. Розмір плати, її сума умови та порядок внесення визначаються в додатку № 1 до цього Договору. Розрахунки між Сторонами проводяться в готівковій або безготівковій формі, за домовленістю сторін. Оплата гонорару адвоката не залежать від результату вирішення справи судом.
Відповідно до умов додатку № 1 до договору № 138/23 "Умови та порядок розрахунків" від 28.06.2023 відповідно до розділу 4 договору, сторони домовилися, що розмір плати (гонорару) за надання правової допомоги, складає 10 (десять тисяч) грн. Оплата здійснюється шляхом сплати авансу в розмірі 7 (сім тисяч) грн в день укладення договору. Решта суми сплачується до ухвалення рішення судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів клієнта в суді здійснював адвокат Калачик Наталія Михайлівна (ордер на надання правової допомоги від 06.07.2023 на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000624 від 03.01.2020).
У свою чергу 26.07.2023 від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" до Господарського суду Рівненської області надійшло клопотання від 24.07.2023 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу /а.с. 44-45/.
У клопотанні відповідач заперечив проти розміру витрат на правову допомогу, зазначивши, що такий розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, розміром позовних вимог, зміст заявлених позовних вимог включає в себе стягнення лише основної суми боргу, яку відповідач визнає.
При цьому підготовка позовної заяви та участь у процесі розгляду справи не потребують будь-яких експертиз, глибокого та системного аналізу судової практики для формування складних правових позицій, судова практика у таких справах є сталою та типовою.
Також зазначає, що ціна позову у даній справі становить 100 000 грн, в той час як сума пред'явлена до стягнення за надання правової допомоги становить 15 000 грн, тобто 15 % від ціни позову.
Враховуючи всі обставини справи відповідач вважає, що вказана сума є занадто завищеною.
З опису виконаних робіт по справі № 918/686/23 на суму 10 000 грн від 07.08.2023 вбачається, що адвокатом надано клієнту наступні послуги:
1. підготовка та подача позовної заяви до суду - 5 год.;
2. участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 год.
Разом з тим згідно з протоколом судового засідання від 08.08.2023 у справі № 918/686/23 представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Тобто представник позивача адвокат Калачик Наталія Михайлівна участі в судовому засіданні 08.08.2023 не приймала. А тому заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим лише в частині підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області позовної заяви.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підготовка та подання до Господарського суду Рівненської області позовної заяви є дійсною та необхідною послугою у даній справі, підтвердженою належними доказами.
Враховуючи, що підготовка позовної заяви, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданих послуг позивачу не потребувала значних затрат часу, а також враховуючи, що предметом спору у даній справі є стягнення 100 000,00 грн і зазначена заборгованість не заперечувалася відповідачем, розумним та обґрунтованим розміром судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у справі № 918/ 686/23, є 5 000,00 грн.
Колегія суддів вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 10 000,00 грн не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді першої інстанції, а їх відшкодування відповідачем з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши подані позивачем докази щодо розміру понесених витрат на правову допомогу, заперечення відповідача, вартість наданих послуг на правову допомогу з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданих послуг позивачу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у розмірі 5 000,00 грн, який відповідає критеріям розумності та пропорційності.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, зазначених обставин не врахував та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь фізичної особи-підприємця Московчук Лілії Миколаївни 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заперечення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються вищенаведеними обставинами справи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” підлягає задоволенню частково, ухвалу Господарського суду Рівненської області (стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) від 08.08.2023 у справі № 918/686/23 слід змінити в частині суми покладених на відповідача понесених витрат професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь фізичної особи-підприємця Московчук Лілії Миколаївни 5 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
В частині стягнення 5 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Керуючись ст. 126-129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” - задоволити частково.
Ухвалу Господарського суду Рівненської області (стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) від 08.08.2023 у справі № 918/686/23 змінити в частині суми покладених на відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу, виклавши її резолютивну частину у такій редакції:
"Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” (34403, Рівненськаобласть, м. Вараш, ідентифікаційний код 05425046) на користь фізичної особи-підприємця Московчук Лілії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
В частині стягнення 5 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу відмовити".
Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 918/686/23 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "24" жовтня 2023 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Коломис В.В.