Справа№ 953/6277/23
н/п 3/953/3603/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2023 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ГУ ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, директор ТОВ «Люксера», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, -
ВСТАНОВИВ:
28.06.2023 року за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Люксера» встановлено, що ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «Люксера» вчинив правопорушення, в саме: завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за лютий 2023 року на суму 116684 грн, чим порушив вимоги підпунктів 44.1, 44.3, 44.6, 85.2, 198.1, 198.2 Податкового кодексу України. Порушення встановлено актом перевірки від 19.05.2023 № 15173/20-40-07-18-05/31337146.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі. Крім того, 17.10.2023 через систему «Електронний суд» подав заяву,в якій повідомив, що на даний час триває процедура оскарження вказаного акту перевірки, повідомлення-рішення №0024360718 та №00242410718.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За результатами перевірки ТОВ «Люксера» ГУ ДПС в Харківській області було складено акт № 15173/20-40-07-18-05/31337146, з висновками якого ТОВ «Люксера» не погодилось та 21.07.2023 ТОВ «Люксера» направило заперечення до ГУ ДПС в Харківській області щодо акту перевірки від 19.05.2023 № 15173/20-40-07-18-05/31337146. На теперішній час ДПС України не прийнято рішення за результатом розгляду вищевказаної скарги, розгляд якої призначався на 02.08.2023.
За результатами розгляду даних заперечень, акт №15173/20-40-07-18-05/31337146 залишено без змін.
Відповідно до п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до п. 56.8. ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Відповідно до п. 56.9. ст. 56 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що на день розгляду адміністративного матеріалу не закінчився процес адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
З огляду на викладене, в порушення вимог податкового законодавства, контролюючим органом надано до суду матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незважаючи на те, що процедура адміністративного оскарження прийнятих податковими органами рішень ще не закінчена.
У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.803/20-40-07-30 від 28.06.2023, встановлено завищення від'ємного значення з ПДВ за лютий 2023, дата вчинення даного правопорушення зазначена - 03.03.2023. Таким чином, станом на дату одержання судом даного матеріалу 05.10.2023 строки накладення адміністративного стягнення щодо декларації з ПДВ за лютий 2023 року сплинули.
Згідно з ч.2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено судом не пізніш як через три місяця з дня вчинення правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 247 п.7 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі спливу, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Отже, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду справи, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
На думку суду, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, адміністративний матеріал відносно керівника ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-1 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 163-2, ст.ст. 9, 247, 268, 283-285 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя - Я.В. Губська