Справа № 953/9964/23
н/п 2/953/4812/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2023 р. м. Харкова
Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану її представником - адвокатом Зудер'янц Вікторією Вікторівною (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 32, офіс 325) до Товариства з обмеженою відповідальністю РУШ (ЄДРПОУ: 32007740, адреса: 49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 6) про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої здоров'ю, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 13.10.2023 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача: 69828,07 грн. на відшкодування майнової шкоди; 60000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; всі судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд прийшов до наступного.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у місячному розмірі 2684 грн.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як зазначено вище, позивач просить стягнути з відповідача 69828,07 грн. на відшкодування майнової шкоди, що становить 1073,60 грн. ставки судового збору, та 60000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, що становить 2684,00 грн. ставки судового збору, таким чином, позивач мав сплатити за подання позовною заяви суму судового збору у загальному розмірі 3757,60 грн.
Однак, до позовної заяви позивачем не залучено квитанції про сплату судового збору, та не надано документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви представником позивача залучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій він посилаючись на п. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вказуючи, що позивачка звернулася для суду з позовом про відшкодування шкоди завданої здоров'ю, вона є пенсіонеркою, самотньою особою, просив звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю.
Так, згідно ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
До заяви про звільнення від сплати судового збору представником позивача залучено копію паспорту позивача та копію пенсійного посвідчення позивача, однак будь-яких даних, щодо майнового стану позивача, до заяви не залучено.
Враховуючи викладене, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зудер'янц Вікторії Вікторівни про звільнення від сплати судового збору на теперішній час задоволення не підлягає.
Таким чином, заявник має надати квитанцію про сплату судового збору на суму 3757,60грн., які повинні бути перераховані на наступний рахунок: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654; код класифікації доходів бюджету: 22030101, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).
Згідно ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 175 і 177 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зудер'янц Вікторії Вікторівни про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану її представником - адвокатом Зудер'янц Вікторією Вікторівною (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 32, офіс 325) до Товариства з обмеженою відповідальністю РУШ (ЄДРПОУ: 32007740, адреса: 49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 6) про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої здоров'ю - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Муратова