Справа № 953/5861/23
н/п 1-кс/953/8039/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2023 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника- адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження №12023220000000464 від 27.04.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м.Куп'янськ, Куп'янського району Харківської області, громадянці України, з вищою освітою, не заміжній, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2023 року до суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про обрання підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що відділом розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000464 від 27.04.2023 стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Так, з метою повномасштабного військового вторгнення, починаючи з 2021 року по лютий 2022 року на території рф, Республіки Білорусь та тимчасово окупованій території України сконцентрувались значні сили ЗС РФ, інші збройні формування рф та підконтрольні їм регулярні угруповання.
24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, зс рф, інші збройні формування рф та підконтрольні їм угруповання регулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку рф, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось нанесенням ракетно-артилерійські ударів та бомбардувань авіацією об'єктів по всій території України.
Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральна асамблея ООН ES-11/1 від 02.03.2022 "Про агресію проти України", п.п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи “Наслідки агресії російської федерації проти України”, п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі “Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього” (Україна проти рф) та ін.)".
24 лютого 2022 року військовослужбовці збройних сил рф силовим способом з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно захопили та фактично здійснили окупацію частини території Харківської області, в тому числі м. Куп'янськ Куп'янського району Харківської області, шляхом зосередження навколо вказаного населеного пункту та безпосередньо в ньому, збройних підрозділів рф та встановлення контрольно-пропускного режиму в'їзду та виїзду з вказаного населеного пункту тощо, що тривало до початку вересня 2022 року (не пізніше 09.09.2022).
Після повномасштабного збройного вторгнення збройних сил рф на територію України, з 24.02.2022 збройні сили країни агресора - рф безпосередньо здійснили силове захоплення та взяття під контроль будівель і споруд на території міста Куп'янська Куп'янського району Харківської області, що забезпечують діяльність органів державної влади, в тому числі і Куп'янський районний відділ поліції ГУНП в Харківській області, розташований за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Харківська, 14, з метою перешкоджання їх нормальній діяльності та з метою створення окупаційної влади, зокрема нового окупаційного правоохоронного органу, та вирішили залучити до співпраці місцевих жителів.
ОСОБА_7 , будучи громадянкою України, тимчасово не працюючою, у період часу з початку липня 2022 року по початок вересня 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, перебуваючи у м. Куп'янськ Куп'янського району Харківської області, маючи умисел на допомогу державі-агресору та її незаконним правоохоронним органам, створеним на тимчасово окупованій території, з метою завдання шкоди Україні та реалізуючи його, вступила в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з початку липня 2022 року по початок вересня 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_7 , будучи громадянкою України, тимчасово не працюючою, знаходячись на території м. Куп'янськ Куп'янського району Харківської області, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з мотивів допомоги державі-агресору та її збройним формуванням створити вертикаль незаконних органів влади, у зв'язку з тим, що така вертикаль є основою функціонування державного механізму загалом, з метою завдання шкоди Україні, достовірно знаючи, що за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться Куп'янський районний відділ поліції ГУНП в Харківській області, а співробітники управління виїхали з населеного пункту та не контролюють обстановку щодо життєдіяльності вказаного населеного пункту, погодилася на пропозицію військових російської федерації та вирішила добровільно зайняти посаду у новоствореному правоохоронному органі, а саме: виконувачем обов'язків інспектора відділення громадської безпеки Управління внутрішніх справ Тимчасової цивільної адміністрації Харківської області.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з початку липня 2022 року по початок вересня 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на допомогу державі-агресору та її незаконним правоохоронним органам з метою завдання шкоди Україні, виконувала обов'язки із здійснення оформлення і видачі громадянам України документів, що підтверджують громадянство рф у новоствореному правоохоронному органі, розташованому за адресою АДРЕСА_2 , а саме, за місцем знаходження Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється в добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
20 вересня 2023 року у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
На думку сторони обвинувачення, підставами для обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, є зібрані у кримінальному провадженні докази.
Сторона обвинуваченя вказує, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
25 вересня 2023 року слідчим винесено постанову про оголошення у розшук підозрюваної ОСОБА_7 .
Також зазначає, що на даний час, підозрювана ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду, та знаходиться на території російської федерації, тобто держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.Притягнути ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.
Підставою обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваній ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобіганню існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також зауважив про наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана виїхала з території України та перебуває на території держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, у російській федерації. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваної, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просила обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні під час розгляду клопотання сторони обвинувачення покладалась на розсуд суду.
Клопотання розглядається слідчою суддею в порядку ч.6 ст.193 КПК України за відсутності підозрюваної.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши додані до клопотання документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене до ЄРДР 27.04.2023 за №12023220000000464, в рамках якого подається дане клопотання.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками ч.7 ст.111-1 КК України внесені до ЄРДР 27.04.2023 за фактом того, що 27.04.2023 року до СУ ГУНП в Харківській області, надійшли матеріали 7-ого Управління (з обслуговування Харківської області) ДСР НПУ, за фактом того, що гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно займала посаду в т.зв. "УВД ВГА Харьковской области" при окупаційній владі держави-агресора російської фидерації в період окупації військовими рф Куп'янського району Харківської області.
20.09.2023 у даному кримінальному провадженні слідчим відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023220000000464 від 27.04.2022, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, тобто у добровільному зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Частиною 1 ст. 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, глава 11 Розділу ІІ КПК України містить ст.135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також ст.136, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Відповідно до ч.1 ст. 135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасво окупованій території України, територіх держави, визнаної Верховною Радою України державою -агресором, у випадку обгрунтованої неможливості їй такої повістки згідно частинами 1,2-4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Отже, з огляду на наведені положення закону, ст.278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Слідчою суддею встановлено, що у зв'язку із неможливістю вручення особисто ОСОБА_7 повідомлення про підозру у день його складення, пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваної та повісток про виклик на 02, 03, 04 жовтня 2023 року до СУ ГУНП в Харківській області, внаслідок не встановлення її місцезнаходження на території України, а також перетину державного кордону та знаходження її на території рф, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення повідомлення про підозру, пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваної та повісток про виклик ОСОБА_7 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом оголошення повного тексту підозри на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» №191 (7589) від 22.09.2023.
Крім того, органом досудового розслідування направлено начальнику Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваної та повістки про виклик на 02, 03, 04 жовтня 2023 року до СУ ГУНП в Харківській області
Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваній ОСОБА_7 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території,
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, остання є громадянкою України та осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», строк дії якого неодноразово продовжено по теперішній час.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: даних, які містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів з їх вилученням від 27.07.2023 та описі речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді; даних,сякі містяться у протоколі огляду документів від 28.07.2023; даних, які містяться у документі під назвою «Трудовой договор Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации б/н без даты, г.Купянск»; даних, які містяться у документі під назвою «Заявление ОСОБА_7 с текстом «Прошу принять меня на должность инспектора отделения общественной безопасности УВД ВГА Харьковской области» без даты»; даних, які містяться у документі під назвою «Согласие на обработку персональных данных»; даних, які містяться у документі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; даних, які містяться у документі під назвою «Управление Внутренних дел Временной гражданской администарции Харьковской области Приказ 05.07.2022 №1-лс г.Купянск О назначении на должность»; даних, які містяться у документі під назвою «Список сотрудником Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области»; даних, які містяться у документі під назвою «Платежная ведомость №8 от 22 августа 2022 года на выплату денежного вознаграждения УВД ВГА Харьковской области»; даних, які містяться у документі під назвою «Платежная ведомость №15 от 24 августа 2022 года на выплату денежного вознаграждения УВД ВГА Харьковской области»; даних, які містяться у документі під назвою «Управление внутренних дел ВГА Харьковской области Журнал №18 учета удостоверений сотрудников УВД ВГА Харьковской области»; даних, які містяться у документі під назвою «Управление внутренних дел Штатная структура»; даних, які містяться у документі під назвою «Список личного состава УВД ВГА Харьковской области»; даних, які містяться у документі під назвою «УВД ВГА Харьковской области Табель учета рабочего времени за июнь 2022 года»; висновків експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 11.09.2023 №82; показань свідка ОСОБА_9 , які містяться у протоколі допиту свідка від 12.09.2023; показань свідка ОСОБА_10 , які містяться в протоколі допиту від 12.09.2023; показань свідка ОСОБА_11 , які містяться в протоколі допиту від 11.09.2023; даних, які містяться у стенограмі протоколу додаткового допиту свідка від 14.09.2023 ОСОБА_11 .
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_7 дій, що кваліфікуються за ч.7 ст.111-1 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суддя, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Суд зазначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території - злочину проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 у сукупності з іншими обставинами.
Слідча суддя при встановленні даного ризику враховує також існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_7 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Так, органом досудового розслідування, шляхом розміщення оголошення повного тексту на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» №191 (7589) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , було опубліковано повістки про виклик ОСОБА_7 до СУ ГУНП в Харківській області на 02, 03, 04 жовтня 2023 року для проведення відносно неї процесуальних та слідчих дій. На вказані виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_7 не з'явилася та про поважні причини неявки не повідомила.
Слідчою суддею враховується той факт, що постановою слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 25.09.2023 ОСОБА_7 оголошено у розшук, оскільки 02, 03, 04 жовтня 2023 року ОСОБА_7 за викликом слідчого для проведення процесуальних дій - вручення письмового повідомлення про підозру, допиту як підозрюваного до СУ ГУНП в Харківській області не прибула, причини своєї неявки не повідомила. Також органом досудового розслідування не встановлено фактичне місцезнаходження підозрюваної, що унеможливлює здійснення досудового розслідування в установленому законом порядку та строки.
Вищевикладені обставини свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки є розумна підозра вважати, що ОСОБА_7 ,виходячи із наданих слідчій судді докуменів, підтримує дії рф , спрямовані на захоплення території України та встановленя окупаційної адміністрації, та на даний час переховується на території рф від органів досудового розслідування та суду. Має можливість продовжити вчинення злочинів проти основ Національної безпеки України.
Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території - злочину проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої;
- дані щодо особи ОСОБА_7 , яка має зареєстроване місце проживання та території України, не заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштована.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Слідча суддя вважає, що з урахуванням положень характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , те, що злочин за ч.7 ст.111-1 КК України, є злочином проти основ національної безпеки України, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який підлягає у необхідності захисту високих стандартів, охорони прав, як інтересів суспільства, так і держави в цілому, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, під час дії воєнного стану.
При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Частиною 6 статті 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З урахуванням вищевстановлених обставин кримінального правопорушення, наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_7 дій, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що підозрювана перебуває на території держави-агресора, слідча суддя, виходячи з положень ч.6 ст.193 КПК України, дійшла до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенення розміру застави стосовно підозрюваної ОСОБА_7 за її відсутності.
З огляду на зазначене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, як вище зазначалося, у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження №12023220000000464 від 27.04.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи, яка виїхала та/або перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, зобов'язати компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування обраного їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя - ОСОБА_1