Справа № 344/20130/23
Провадження № 1-кс/344/7798/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в рамках кримінального провадження №12023096010000511, -
ВСТАНОВИВ:
Слідча звернулася з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначила, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023096010000511, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та протягом року з моменту засудження знову підозрюється у вчиненні нового умисного злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Так, ОСОБА_4 , у невстановленому місці, часі та обставинах, діючи умисно та в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно придбав два полімерні згортки із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Вказані два полімерні згортки із порошкоподібною речовиною, ОСОБА_4 помістив у праву кишеню своєї куртки та незаконно зберігав при собі без мети збуту.
14 червня 2023 року близько 19 год 20 хв членами військового наряду ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України, під час несення служби по забезпеченню публічної безпеки та порядку, на березі «Німецького озера», неподалік пішохідного мосту через річку Бистриця Солотвинська, в м. Івано-Франківську, було виявлено гр. ОСОБА_4 , під час спілкування з останнім у членів військового наряду виникла підозра про те, що він може зберігати при собі заборонені речовини. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Національну гвардію України», членами військового наряду, було проведено поверхневу перевірку ОСОБА_4 , під час якої в правій кишені його куртки було виявлено два полімерні згортки із порошкоподібною речовиною білого кольору.
Цього ж дня, в період часу з 21 год 30 хв по 21 год 37 хв, на березі «Німецького озера», неподалік пішохідного мосту через річку Бистрицю Солотвинську, що в м. Івано-Франківську, в ході проведення працівниками слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, огляду місця події, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним придбанням та зберіганням психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини, добровільно видав із правої кишені своєї куртки полімерний зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, в кількості 0,1512 грама, а також видав полімерний зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини, яка згідно висновку містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), у кількості 0,2818 грама.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дзержинськ, Донецької області, офіційно не зареєстрований, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, із середньою освітою, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , раніше судимий: 24.08.2022 вироком Свалявського районного суду Закарпатської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 315 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
13 жовтня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Обґрунтованість підозри, врученої ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами огляду місця події, висновками судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протоколами допиту свідків, протоколом огляду предметів та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до санкції зазначеної статті, передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність таких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п.1 - переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки та усвідомлює про неминучість покарання за вчинення вказаного злочину.
- п.3 - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному з копій матеріалів кримінального провадження, які додані до клопотання про застосування запобіжного заходу стало відоме місце їх проживання.
Слідчою зазначається, що з метою недопущення вище зазначених ризиків, просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний не заперечив щодо задоволення клопотання.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання вбачається, що 13 жовтня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, висновками судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протоколами допиту свідків, протоколом огляду предметів та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, який має постійне місце проживання, неодружений, непрацюючий, раніше притягався до кримінальної відповідальності.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, прокурором не доведено наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність таких ризиків матеріалами клопотання та в судовому засіданні не підтверджені.
Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який судом може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, це створює ризики переховуватися від досудового розслідування.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено можливість застосування зазначеного вище запобіжного заходу, який в свою чергу буде співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1,3,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 309 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
1 ) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Покладені на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки діють до 12 грудня 2023 року, включно.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання ОСОБА_4 доручити здійснювати старшому слідчому СВ Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1