Справа №752/25001/19
Провадження № 2/752/471/23
РІШЕННЯ
Іменем України
04.09.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Ящука Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПрАТ «Акціонерна Страхова компанія «ОМЕГА», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 69 455,74 грн та моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн, а також судові витрати.
Свої вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_2 04.12.2018 року об 11.35 год, керуючи автомобілем «Jac», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Академіка Глушкова, 40 в м. Києві, будучи неуважним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Citroen C-Elysee», державний номер НОМЕР_2 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП. Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Jac», державний номер НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «Акціонерна Страхова компанія «ОМЕГА». 06.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Акціонерна Страхова компанія «ОМЕГА», 14.06.2019 позивач надав письмове погодження на огляд належного йому транспортного засобу та в подальшому звернуся до Страховика із письмовою заявою про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, в розмірі 98 967,66 гривень, та про відкликання заяви про погодження суми відшкодування в розмірі 25 588,16 гривень. З метою усунення суперечностей та визначення точного розміру ремонту свого автомобіля ОСОБА_1 було замовлено автотоварознавчу експертизу, згідно висновку №30/19 від 06.09.2019 якої вартість відновлювального автомобіля «Citroen C-Elysee», державний номер НОМЕР_2 , становить 69 466,74 гривень. Також позивач вказав на завдання йому моральної шкоди, яку він оціни в у 25 000,00 грн. Проте у добровільному порядку відповідачі матеріальну та моральну шкоду не відшкодовують.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовче судове засідання.
У відзиві на позовну заяву ПрАТ «АСК «ОМЕГА» вказало, що Товариство не визнає заявлені до нього позивачем вимоги та просить відмовити у їх задоволенні. Позивач поставив свій підпис у акті, ознайомившись із його змістом та погодившись на суму страхової виплати у розмірі 25 588,15 грн. Проте згодом безпідставно висловив свою незгоду із методикою розрахунку матеріального збитку, проведеного на замовлення страховика, та повідомив про проведення дослідження на власне замовлення, згідно із яким сума матеріального збитку складає 98 967,77 грн. Такий висновок не є належним доказом щодо розміру матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу згідно ст. 77, 79, 80 ЦПК України.
Своїм право на подачу відзиву відповідач ОСОБА_3 не скористався.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2022 призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київської науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.05.2023 поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з урахуванням висновку, складеного за результатами проведення судової експертизи, та просили їх задовольнити, з викладених у позові підстав.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
З урахуванням зазначеного суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Судом встановлено, що власником транспортного засобу «Citroen C-Elysee», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_1
04.12.2018 об 11.35 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Jac», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Академіка Глушкова, 40 в м. Києві, будучи неуважним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Citroen C-Elysee», державний номер НОМЕР_2 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки вказана вище постанова суду є чинною і має по цій справі преюдиційне значення, вказані обставини стосовно вини ОСОБА_3 у вказаному ДТП, відповідно до вказаної норми ч. 6 ст. 82 ЦПК України, не підлягають повторному доведенню.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов'язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.
У силу ст. 5 зазначеного вище Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Акціонерна Страхова компанія «ОМЕГА».
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно п.34.1 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно з положенням п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до вимог п. 36.4. ст. 36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).
Згідно із ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Позивач звернувся до ПрАТ «Акціонерна Страхова компанія «ОМЕГА» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 04.12.2018 та заявою про страхове відшкодування, надав всі необхідні документи для прийняття страховою компанією рішення та виплати страхового відшкодування.
06.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Акціонерна Страхова компанія «ОМЕГА» із заявою про надання відповіді щодо питання відшкодування збитків.
14.06.2019 позивач надав письмове погодження на огляд належного йому транспортного засобу та звернуся до Страховика із письмовою заявою про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, в розмірі 98 967,66 гривень, та про відкликання заяви про погодження суми відшкодування в розмірі 25 588,16 гривень.
З метою усунення суперечностей та визначення точного розміру ремонту свого автомобіля ОСОБА_1 було замовлено автотоварознавчу експертизу, згідно висновку №30/19 від 06.09.2019 якої вартість відновлювального автомобіля «Citroen C-Elysee», державний номер НОМЕР_2 , становить 69 466,74 гривень.
Оскільки ПрАТ «Акціонерна Страхова компанія «ОМЕГА» заперечує проти наданого позивачем висновку №30/19 від 06.09.2019 на підтвердження розміру вартості відновлювального автомобіля «Citroen C-Elysee», державний номер НОМЕР_2 , на виконання вимог ухвали суду про призначення авто товарознавчої експертизи КНДІСЕ було проведено експертизу.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі №752/250001/19 №16248/22-54 від 19.04.2023 вартість відновлювального ремонту, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в результаті дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 04.12.2018, станом на момент завдання шкоди відповідно дорівнювала: 69 689,33 грн і 47 000,66 грн.
Отже, при визначенні вартості матеріального збитку, без урахування ПДВ, завданого власнику автомобіля «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_2 , суд бере до уваги висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі №752/250001/19 №16248/22-54 від 19.04.2023, складеного Київським науково дослідним інститутом судових експертиз, згідно якого вартість відновлювального ремонту, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в результаті дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 04.12.2018, станом на момент завдання шкоди відповідно дорівнювала: 69 689,33 грн і 47 000,66 грн.
Стороною відповідачів не надано доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування зробленого КНДІСЕ висновку.
З урахуванням вищевказаного, суд вбачає достатньо правових підстав для часткового задоволення позовних вимог до ПрАТ «Акціонерна Страхова компанія «ОМЕГА» та стягнення на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 47 000, 66 грн.
Щодо стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
За змістом ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 755/18006/15-ц від 4 липня 2018 року дійшла висновку, що уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. У разі недостатності страхової виплати, різниця сплачується потерпілому винною особою.
Отже, за загальним правилом, потерпіла особа має право на відшкодування завданих їй збитків у повному розмірі, а вищенаведені норми матеріального права встановлюють спеціальний порядок відшкодування такої шкоди, а саме: в межах лімітів відповідальності страховика відшкодування завданої потерпілій особі шкоди здійснюється страховиком, а у випадку якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика відшкодування здійснюється винною особою в межах суми, яка становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
За таких обставин, потерпіла особа наділена правом на стягнення з винної особи завданих збитків в межах суми, яка становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, і це право може використовуватися такою особою як після отримання всієї суми страхового відшкодування від страховика, так і як самостійна вимога.
Судом встановлено, що розмір реальних збитків, завданих власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, становить 69 689,33 грн., що становить вартість відновлювального ремонту.
Як встановлено судом позивачеві з боку ПрАТ «Акціонерна Страхова компанія «ОМЕГА» підлягає виплаті страхове відшкодування у розмірі 47 000, 66 грн, а тому позивач має право на відшкодування різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування за рахунок винної особи, що складає 22 688, 67 грн, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими за ліміт відповідальності страховика.
При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. страхового відшкодування, яка є фактичним розміром завданої шкоди.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідачів обов'язку з відшкодування позивачу матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у загальному розмірі 69 689,33 грн.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 23 ЦК України, встановлено особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ч. 2 цієї статті визначено, що моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, врегульовано статтею 26-1 Закону N 1961 -IV, згідно з якою,зокрема, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Однак позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, не посилався як на підставу своїх вимог на ушкодження здоров'я під час ДТП, як і не зазначав про завдання моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу.
Позивач зазначав, що моральна шкода спричинена нервовим стресом, негативними наслідками внаслідок ДТП, невиплатою страхового відшкодування.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, кріп випадків, встановлених ч.2 цієї статті. Таким чином, ч.1 ст. 1167 встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяну моральної шкоди неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Отже, позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди позивач мотивував затягування відповідачами виплати відшкодування, порушенням зобов'язань за договором страхування, що, за його твердженням, призвело до душевних хвилювань та вимагало додаткових зусиль і часу, вплинули на особисті, сімейні стосунки.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач зазнав душевних страждань, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, тривалим вирішенням питання щодо відшкодування збитків, що призвело до зміни способу життя, необхідності докладати додаткові зусилля з метою відновлення свого порушеного права, а тому суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок винної у ДТП особи моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України.
Зокрема пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано договір про надання правової допомоги від 12.08.2019, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 12.08.2019, квитанцію № 21 за сплату послуг за надання правової допомоги на суму 25 000,00 грн, акт приймання - передачі від 01.09.2023, наданих послуг до договору про надання правової допомоги з додатками від 12.08.2019.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору та у частині витрат, понесених позивачем на правничу допомогу покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог у загальному розмірі 746,88 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (ЄДРПОУ 21626809, м.Київ, вул.Обсерваторна, 17-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 47000 гривні 66 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 12439 гривень 86 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 22688 гривень 67 копійок, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 7328 гривень 47 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (ЄДРПОУ 21626809, м.Київ, вул.Обсерваторна, 17-А) судовий збір в дохід держави в розмірі 470 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 276 гривень 88 копійок.
В іншій частині вимог позивача відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя