Справа № 752/16476/21
Провадження № 4-с/752/44/23
УХВАЛА
Іменем України
30.09.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
з участю секретаря Потапенко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальової Олени Василівни, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут дослідження відновлювальної енергії»,
ВСТАНОВИВ:
заявник звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальової Олени Василівни, відповідно до якої просить:
-визнати бездіяльність головного державного виконавця Михальової О.В. протиправною;
-скасувати постанову від 14.05.2021 р. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
-зобов'язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальову Олену Василівну виконати дії, передбачені у ч.ч.2-8 ст.22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та подати до суду подання про тимчасове обмеження управі виїзду за кордон керівника боржника ТзОВ «Інститут дослідження відновлювальної енергії» ОСОБА_2 ,
- зобов'язати керівника Корольовського ВДВС у м.Житомирі застосувати до головного державного виконавця Корольовського ВДВС у м.Житомирі Михальової О.В. дисциплінарне стягнення у виді догани.
Скарга обгрунтована тим, що 02.02.2021 р. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення заборгованості по заробітній платіз ТОВ «Інститут дослідження відновлювальної енергії» на користь заявника.
14.05.2021 р. головним державним виконавцем Корольовського ВДВС у м.Житомирі Михальовою О.В, винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу в зв'язку з відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення, а здійснення розшуку такого майна виявилось безрезультатним.
Заявник посилається на те, що головним державним виконавцем Михальовою О.В, не було вжито всіх належних заходів з метою виконання судового рішення, не з'явилась в судове засідання з розгляду подання судом про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон, що стало підставою для відмови у його задоволенні.
Зазначені обставини, на думку заявника, тягнуть дисциплінарну відповідальність державного виконавця.
12.07.2021 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження за поданою скаргою.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, про місце і час розгляду скарги повідомлялись судом належним чином, однак їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що до Корольовського ВДВС у м.Житомирі надійшло виконавче провадження № НОМЕР_1 за місцезнаходженням боржника ТЗОВ «Інститут дослідження відновлювальної енергії» з виконання виконавчого листа № 752/26611/18, виданого Голосіївським районним судом м.Києва 06.12.2019 р. про стягнення з ТОВ «Інститут дослідження відновлюваної енергії» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 55500 гривень.
02.02.2021 р. головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальовою О.В. винесена постанова про прийняття виконавчого провадження.
14.05.2021 р. головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальовою О.В. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу в зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення.
Відповідно до ст.58 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 судам надано наступне роз'яснення - судове рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
В силу положень ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно з п.2 ч.1 ст.37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Як встановлено судом, головним державним виконавцем Михальовою О.В. вживались передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку майна боржника.
Натомість, вернувшись до суду з поданням про тимасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника державний виконавець не виконала свій обов'язок по доведенню та наданню доказів, що підтверджують обставини внесення подання, що стало підставою для відмови у його задоволенні, про що зазначено безпосередньо в ухвалі Богунського районного суду м.Житомира від 19.04.2021 р.
Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ст.451 ЦПК України).
З боку державного виконавця суду не надано доказів, що нею було вжито всіх заходів, передбачених Законом, для встановлення майнового стану боржника та виявлення майна боржника.
На запит суду матеріали виконавчого провадження надані не були.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги в частині визнання бездіяльності головного державного виконавця Михальової О.В. протиправною; скасування постанови від 14.05.2021 р. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; зобов'язання головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальової Олени Василівни виконати дії, передбачені у ч.ч.2-8 ст.22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та подати до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника ТОВ «Інститут дослідження відновлювальної енергії» ОСОБА_2 .
Однак, вимоги заявника щодо зобов'язання керівника органу державної виконавчої служби притягнути головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальову О.В. до дисциплінарної відповідальності не можуть бути задоволені, оскільки такі вимоги не можуть розглядатись в порядку ст.ст.447-451 ЦПК України, і не віднесено до компетенції суду.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальової Олени Василівни, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут дослідження відновлювальної енергії» задовольнити частково.
Визнати бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальової Олени Василівни протиправною.
Скасувати постанову від 14.05.2021 р. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Зобов'язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Михальову Олену Василівну виконати дії, передбачені у ч.ч.2-8 ст.22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та подати до суду подання про тимчасове обмеження управі виїзду за кордон керівника боржника ТОВ «Інститут дослідження відновлювальної енергії» ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя