Справа № 750/1836/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/675/23
Категорія - ч.4 ст. 187 КК України. Доповідач ОСОБА_2
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
сторін кримінального провадження
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022270340005602 від 24 листопада 2022 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 червня 2023 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 15 жовтня 2020 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, який 21 липня 2022 року на підставі ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області був звільнений умовно-достроково на 1 рік 17 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 187 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений:
- за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, до 6 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначене покарання у виді 6 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднане невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2020 року та остаточно, за сукупністю вироків, призначене покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 суд ухвалив рішення обчислювати з дня його фактичного затримання, з 24 січня 2023 року.
Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави 7 550 грн. 86 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Питання про долю речових доказів і документів було вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Судом ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що
1) 10 листопада 2022 року, близько 21 год., у період дії воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом розбиття вікна, проник у будинок за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав магнітофон марки «First Austria RC-1607», вартістю 350 грн., електрочайник марки «GRUNHEL EKS-7518», вартістю 340 грн. 20 коп., електрообігрівач марки «Огонек-3», вартістю 687 грн. 00 коп., одно поршневий автомобільний насос в алюмінієвому корпусі типу «ЧВН-002» виробництва СРСР, вартістю 700 грн., подовжувач на котушці довжиною 25м. з кабелем 2х2,5 мм. на 4 розетки, вартістю 645 грн., що належали потерпілому ОСОБА_11 , чим завдав матеріальну шкоду на загальну суму 2 722 грн. 20 коп.
2) Продовжуючи злочинну діяльність, 22 листопада 2022 року, в нічний час, ОСОБА_6 в період дії воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом розбиття вікна, проник у будинок АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав надувний матрац марки «Intex», розміром 1,52мх2.03мх22см, вартістю 637 грн. 80 коп., газовий комплект марки «Sigma GS-0005», вартістю 2250 грн., шліфувальну машину ексцентрикову марки «DNIPRO-М PE50S», вартістю 1687 грн. 50 коп., шість садових ліхтарів на сонячній батареї марки «Expert», загальною вартістю 430 грн., що належали потерпілому ОСОБА_12 , чим завдав матеріальну шкоду на загальну суму 5 005 грн. 30 коп.
3) 15 грудня 2022 року, в обідній час, ОСОБА_6 , в період дії воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом розбиття вікна, проник у будинок АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав дискову пилку марки «Compass M1Y-185», вартістю 1699 грн. 15 коп., яка належала потерпілому ОСОБА_13 , чим завдав матеріальну шкоду.
4) 23 грудня 2022 року, у вечірній час, ОСОБА_6 , в період дії воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом розбиття вікна, проник у будинок АДРЕСА_5 , звідки таємно викрав дві сокири виробництва СРСР, вартістю 500 грн. за кожну, молоток виробництва СРСР з ручкою довжиною 31 см., бойком 2.2х2,5 см., довжиною головки 11 см., вартістю 100 грн. 00 коп., молоток виробництва СРСР з ручкою довжиною 31 см., бойком 2.0х2,0 см., довжиною головки 9,5 см., вартістю 70 грн. 00 коп., двожильний кабель довжиною 28 м., 2х1,5 мм., вартістю 700 грн., що належали потерпілому ОСОБА_14 , чим завдав матеріальну шкоду на загальну суму 1 870 грн.
5) 13 січня 2023 року, близько 21 год. 45 хв., ОСОБА_6 , в період дії воєнного стану, знаходячись в кімнаті квартири АДРЕСА_6 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, де, демонструючи раніше пристосований для реалізації свого злочинного умислу кухонний ніж, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я, вчинив напад на свою матір ОСОБА_8 , в ході якого заволодів її грошовими коштами у сумі 600 грн., мобільним телефоном марки «Huawei», вартістю 1210 грн. 00 коп., мобільним телефоном марки «Nokia», вартістю 867 грн. 35 коп., а всього викрав майна на загальну суму 2 677 грн. 35 коп., чим заподіяв матеріальну шкоду.
В апеляційній скарзі прокурор просить дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, вирок скасувати через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.10.2020, та остаточно, за сукупністю вироків призначити ОСОБА_6 покарання у виді 8 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
Аргументує тим, що призначене ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України не відповідає ступеню тяжкості чиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.
Вважає, що суд необґрунтовано застосував ст. 69 КК України, недостатньо оцінив ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності та негативні дані про особу винного, який лише 13 липня 2022 року був звільнений від відбування покарання умовно-достроково, не став на шлях виправлення та в цей період умовно-дострокового звільнення вчинив нові кримінальні правопорушення.
ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів. При цьому, не має сталих соціальних зв'язків, не працює та суспільно-корисною працею не займається. Кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив по відношенню до особи, з якою перебуває у сімейних відносинах та щодо особи похилого віку, що обґрунтовано визнано обставинами, які обтяжують покарання.
Таким чином, судом не було встановлено жодних позитивних даних про особу ОСОБА_6 , а визнані судом обставини, що пом'якшують покарання, за відсутності позитивних даних щодо особи обвинуваченого, жодним чином істотно не знижують ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільної небезпеки, наслідків, які настали для потерпілого, особи обвинуваченого, призначене ОСОБА_6 за ч 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання та остаточне покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України та є явно м'яким.
Крім того, враховуючи положення ст. 59 КК України, корисливий мотив злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, безальтернативність санкції щодо додаткового покарання, а також відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України, ОСОБА_6 слід призначити і додаткове покарання у виді конфіскації майна. Підстав для його не призначення у вироку суду не наведено.
У зміненій апеляційній скарзі заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_15 ставиться питання про скасування вироку суду в частині призначення покарання за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України, призначення покарання у мінімальних межах санкції частини статті та застосування принципу поглинення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю кримінальних правопорушень за двома вироками, оскільки 17 лютого 2023 року ОСОБА_6 був засуджений Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років одного місяця позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України йому вже було приєднане не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2020 року та остаточно визначене покарання у виді 7 років двох місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 29 серпня 2023 року, коли суд апеляційної інстанції апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілої його матері ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи зміненої апеляційної скарги та уточнив, що конфіскацію необхідно застосувати до усього майна, яка є власністю засудженого, потерпілу, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вказуючи на визнання провини, щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає змінену апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у таємному викраденні (крадіжці) майна потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, а також у нападі з метою заволодіння майном ОСОБА_8 , поєднаному з погрозами застосування насильства кухонним ножем, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому в умовах воєнного стану, відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам та встановленим обставинам вчинення кримінальних правопорушень, учасниками кримінального провадження не оспорюються, тому апеляційним судом не перевіряються.
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості винного.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити з його класифікації, що передбачена нормами ст. 12 КК України, а також особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб та стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Справедливість розглядається як рівновага між вчиненим кримінальним правопорушенням (злочином) і наслідками для особи, що вчинила це діяння, тобто між вчинком і покаранням за цей вчинок.
Як убачається з вироку, суд першої інстанції врахував тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, його вік, сімейний стан, стан здоров'я, соціальні характеристики, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин, дані про часткове відшкодування завданих збитків та прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого, шляхом призначення покарання нижче від найнижчої межі за правилами ст. 69 КК України.
Повторно дослідивши дані про особу винного та обставини вчинення кримінальних правопорушень, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, при призначенні покарання суди мають враховувати обставини, встановлені у кожному конкретному провадженні, та дані про особу винного, які є суто індивідуальними та при однакових обставинах, за наявності даних про особу винного покарання буде різним, з огляду на те, чи зможе особа виправитись при призначенні їй більш м'якого покарання ніж позбавлення волі.
У даному провадженні, при відсутності будь-яких позитивних даних про особу про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про неможливість його виправлення при призначенні більш м'якого покарання, як помилково вирішив суд першої інстанції.
Застосувавши положення ст. 69 КК України та призначивши ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України покарання нижче від найнижчої межі санкції вказаної частини статті, при цьому, суд не призначивши додаткової міри покарання у виді конфіскації майна, не вказав про її не призначення, не в повній мірі врахував обставин кримінального провадження, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання та свого рішення належним чином не обґрунтував і не навів переконливих мотивів, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого у разі призначення більш м'якого покарання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 раніше вісім разів притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним заволодінням чужим майном, 13 липня 2022 року він був звільнений умовно-достроково від відбуття призначеного вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.10.2020 покарання на невідбутий строк 1 рік 17 дні, однак вже у жовтні місяці почав вчиняти крадіжки чужого майна, у тому числі і в рідної матері потерпілої ОСОБА_8 .
У даному провадженні ОСОБА_6 вчинив чотири епізоди викрадення чужого майна, а також один епізод розбійного нападу на власну матір, в період дії воєнного стану, коли в країні введено посилену відповідальність за мародерство, вчинене з використанням трагічних обставин, бойових дій, для власної наживи.
Більш того, розбій обвинуваченим був вчинений до особи похилого віку, яка є його матір'ю, що вказує на відсутність в обвинуваченого будь-яких моральних принципів, як про це слушно зауважив прокурор, та вказує на неможливість призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не зважаючи на думку потерпілої, яка в будь-якому випадку залишається матір'ю і не може вимагати від суду призначення найсуворішого виду покарання, буде намагатись виправдати свою дитину. Тому, суд мав оцінити не лише позицію потерпілої у даному випадку, а й відомості які негативно характеризують обвинуваченого.
Так, ОСОБА_6 з 2002 року майже безперервно перебуває в місцях позбавлення волі, після умовно-дострокового звільнення на роботу не влаштувався та суспільно-корисною працею не займається, не зважаючи на те, що після окупації та ворожих обстрілів місто потребує додаткової робочої сили для відновлення пошкоджених будинків, а волонтерські організації постійно потребують людей для здійснення різного виду робіт, як для відновлення житла постраждалих, так і для здійснення допомоги військовослужбовцям, які перебувають на передовій. Однак, ОСОБА_6 , звільнившись з місць позбавлення волі, навіть не намагався стати на шлях виправлення та прийняв рішення про продовження злочинної діяльності.
При цьому, ОСОБА_6 настільки втратив свої моральні принципи, що вчинив розбійний напад на власну матір, застосувавши ніж та погрози для того, щоб заволодіти мобільними телефонами та грошовими коштами рідної людини, яка його утримувала не зважаючи на свій похилий вік та невеликі доходи.
Колегія суддів не може погодитись з твердженням суду, що факт визнання вини та каяття, за відсутності будь-яких позитивних даних про особу винного, якимось чином зменшує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та дає підстави для призначення покарання із застосування ст. 69 КК України за вчинення найбільш тяжкого злочину із сукупності інкримінованих йому правопорушень.
Наявність тяжких захворювань у ОСОБА_6 не є підставою для призначення більш м'якого покарання, як помилково вважає суд, адже ці захворювання не стали перешкодою у вчиненні кримінальних правопорушень, більш того, для підтримання свого здоров'я обвинувачений потребуватиме значних грошових коштів, що навпаки підвищує ступінь його суспільної небезпеки, адже він не працює та своє матеріальне становище покращує шляхом вчинення кримінальних правопорушень.
Таким чином, за наявності пом'якшуючих вину обставини - щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень та часткове відшкодування завданого збитку, з урахуванням обтяжуючих обставини - вчинення кримінального правопорушення, щодо особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення, щодо особи похилого віку, даних, що його характеризують, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України не відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особі та суперечить визначеній у частині другій статті 50 КК України меті, яку повинно нести в собі призначене вироком суду покарання.
З огляду на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, ОСОБА_6 призначене покарання за вироком суду від 15 жовтня 2020 року, врахуванню підлягає тільки покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2023 року за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 409, 532 КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Змінену апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_15 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 червня 2023року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасувати.
ОСОБА_6 за ч.4 ст. 185 КК України призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке на праві власності належить засудженому, окрім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке на праві власності належить засудженому, окрім житла.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2023 року, більш суворим покаранням за цим вироком, за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточно призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке на праві власності належить засудженому, окрім житла.
У решті цей вирок залишити без змін.
Вирок набуває законної сили після його проголошення і може бути оскаржений безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а для засудженого, який перебуває під вартою в той же строк, з дня вручення копії вироку.
СУДДІ:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4