ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
іменем України
20 жовтня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/10709/23
Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1321/23
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
із секретарем - Піцан В.М.,
учасники справи: заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
стягувач - ОСОБА_2 ,
суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтех Валерій Феодосійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 вересня 2023 року (місце ухвалення - м. Чернігів) у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтех Валерія Феодосійовича, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтех В.Ф. В обґрунтування посилався, що 10.04.2023 він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 71050629 і отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2023 з виконання виконавчого листа № 759/6856/22, виданого 12.01.2023 Деснянським районним судом м. Чернігова щодо зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вказує, що 12.04.2023 він звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про скасування постанови державного виконавця від 16.02.2023, проте ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як зазначає заявник, 18.05.2023 він звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, яка була повернута ухвалою від 23.05.2023, яку отримав 31.05.2023.
02.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця, яка була повернута без розгляду ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.06.2023, яку він отримав 17.07.2023.
Також посилається, що на даний час він проходить військову службу, тому не має можливості вчасно дізнатись про судові рішення та обґрунтовувати свою позицію, надсилаючи відповідні процесуальні документи, тому вважає, що строк ним був пропущений з поважних причин.
За доводами скарги, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням процесуальних норм виконавчого законодавства, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача про примусове виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/6856/2022, що свідчить про відсутність підстав для винесення оскаржуваної постанови про відкриття провадження у справі.
Посилаючись на положення ст. 16 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 447-453 ЦПК України та Закон України «Про виконавче провадження», у скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на подання скарги, який був пропущений з поважних причини, зупинити на час розгляду справи примусове виконання рішення у ВП № 71050629 та визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2023 у ВП № 71050629.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.09.2023 у поновленні строку для звернення ОСОБА_1 зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Войтех В.Ф., заінтересована особа - ОСОБА_2 , відмовлено.
Скарга ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Войтех В.Ф., заінтересована особа - ОСОБА_2 , залишена без розгляду.
В обґрунтування ухвали, суд першої інстанції посилався на те, що заявником пропущено визначений законом строк для подачі скарги та не наведено жодних доказів на підтвердження поважності причини пропуску такого строку, а посилання заявника на перебування на військовій службі як на поважну причину пропуску строку є не поважними, оскільки заявник особисто приймав участь в судовому засіданні при розгляді справи про зменшення розміру аліментів, звертався з різними процесуальними документами до Чернігівського окружного адміністративного суду, Деснянського районного суду м. Чернігова і таким чином активно приймав участь у здійсненні процесуальних прав.
Також за висновком суду, звернення заявника до Чернігівського окружного адміністративного суду, а потім двічі до Деснянського районного суду м. Чернігова не є підставою для поновлення такого строку, а саме оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2023 жодними чином не відновлює порушених прав заявника, оскільки після оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження іншим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято виконавче провадження №71050629 з примусового виконання виконавчого листа та звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , що не оспорюється останнім.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.09.2023, а справу направити до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги положення п. 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Як зазначає заявник, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. 55 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В обґрунтування зазначених доводів скарги заявник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
Заявник стверджує, що з 05.05.2023 він призваний на військову службу за мобілізацією і постійно перебуває на ділянках Державного кордону України, що унеможливлює чи обмежує вчасне звернення до суду та направлення інших процесуальних документів.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження № 71050629, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи.
Судом встановлено, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби міста Чернігів за заявою стягувача ОСОБА_2 перебувало виконавче провадження №71050629 з примусового виконання виконавчого листа № 2/750/549/22 від 14.06.2022, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця до її повноліття, але не менше мінімального розміру аліментів для дитини відповідного віку, встановленого законодавством, починаючи з 17.01.2002 та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.12.2022 зменшено розмір аліментів, стягнутих згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 .06.2022 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. У виконавчому листі адреса боржника була зазначена: АДРЕСА_1 .
Деснянським районним судом м. Чернігова на виконання рішення суду від 12.12.2022, після набрання його законної сили, листом від 12.01.2023 було відкликано виконавчий лист та одночасно направлено новий виконавчий лист, який виданий 12.01.2023. У вказаному листі повідомлено, що адреса боржника ОСОБА_1 у відкликаному виконавчому листі була зазначена: АДРЕСА_2 (а.с. 29 зворот).
Постановою від 16.02.20023 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Войтех В.Ф. відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 750/6856/22 2/750/1545/22, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова від 12.01.2023, щодо зменшення розміру аліментів, стягнутих згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.06.2022 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с. 4).
З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2023 року по виконанню виконавчого листа № 750/6856/22 2/750/1545/22, виданого 12.01.2023 Деснянським районним судом м. Чернігова, ОСОБА_1 отримав 10.04.2023.
Також вбачається, що 14.04.2023 ОСОБА_1 звертався до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2023 у ВП № 71050629 (а.с. 5).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження за його заявою про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 6).
За матеріалами справи, 18.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха В.Ф., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 16.02.2023 про відкриття виконавчого провадження № 71050629 та поновити строк на подання заяви (а.с. 7).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.05.2023 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха В.Ф. про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 8), яка була отримана ОСОБА_1 31.05.2023 року, що підтверджується копією конверту (а.с. 9).
02.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова зі скаргою на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха В.Ф., в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2023 у ВП № 71050629 та поновити строк на подання скарги.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.06.2023 скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха В.Ф. повернуто заявнику без розгляду (а.с. 10), копія якої була отримана заявником 17.07.2023, що підтверджується копією зворотнього повідомлення (а.с. 11).
Таким чином, судом встановлено, що постанову від 16.02.2023 про відкриття виконавчого провадження № 71050629 ОСОБА_1 отримав 10.04.2023.
Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 20.04.2023 звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , а саме відбувалося здійснення відрахування із заробітку, тому останній був повідомлений, що стосовно нього виконується виконавче провадження у Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що також не оспорюється заявником.
Залишаючи без розгляду скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущено визначений законом строк для подачі скарги та не наведено жодних доказів на підтвердження поважності причини пропуску такого строку, а посилання заявника на перебування на військовій службі як на поважну причину пропуску строку є не поважними, оскільки заявник особисто приймав участь в судовому засіданні при розгляді справи про зменшення розміру аліментів, звертався з різними процесуальними документами до Чернігівського окружного адміністративного суду, Деснянського районного суду м. Чернігова і таким чином активно приймав участь у здійсненні процесуальних прав.
Також за висновком суду, звернення заявника до Чернігівського окружного адміністративного суду, а потім двічі до Деснянського районного суду м. Чернігова не є підставою для поновлення такого строку, а саме оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2023 жодними чином не відновлює порушених прав заявника, оскільки після оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження іншим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято виконавче провадження №71050629 з примусового виконання виконавчого листа та звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , що не оспорюється останнім.
З висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Частиною другою статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Частиною 2 ст. 449 ЦПК України визначено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справа, який передбачає, зокрема можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень
Відповідно до ст. 122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ЦПК України містяться положення про те, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 6, 7 вказаної статті про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
При цьому, ЦПК України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Отже, за змістом ст. ст. 81, 127 ЦПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
З'ясування обставин дотримання скаржником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
У п. 17 наведеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, роз'яснено, що справи за скаргами рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядаються за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими ст. 386 ЦПК(2004), наразі ст. 450 ЦПК України.
Ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України передбачає, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Саме наведені норми процесуального права порушено судом при розгляді цієї справи, оскільки не враховані наведені вище роз'яснення щодо особливостей розгляду цієї категорії справ.
Звертаючись до суду зі скаргою, заявник просив поновити строк на подання скарги на рішення державного виконавця, в обґрунтування поважності пропуску строку для подання скарги, заявник посилався на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження він отримав 10.04.2023 і помилково звертався не до того суду, а також на те, що з 05.05.2022 він перебуває на військовій службі.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.05.2022 призваний для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період молодшим інспектором прикордонної служби 2 категорії - дозиметристом групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), що підтверджується копією Витягу з наказу № 177-ОС від 05.05.2022 (а.с. 5 зворот).
Апеляційний суд враховує, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який триває по теперішній час.
Згідно п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 зроблено висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. 55 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції не було враховано перебування ОСОБА_1 на військовій службі з 05.05.2022 та його неодноразові звернення до судів різної юрисдикції у короткі проміжки часу після отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження у встановлені процесуальні строки, чим порушив його право на доступ до правосуддя, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, у зв'язку з чим ухвалу суду необхідно скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та залишення без розгляду скарги без врахування обставин, на які заявник посилався, заявляючи клопотання про поновлення строку, що у відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379 ч. 1 п.1, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 вересня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 23.10.2023.
Головуючий Судді: