Номер провадження: 11-сс/813/1489/23
Справа № 505/3298/23 1-кс/505/1331/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16.08.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023161180000802 від 13.08.2023 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який перебуває у цивільному шлюбі, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації та на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду водія 3-го взводу 1-ої роти 6 батальйону НОМЕР_1 бригади Територіальної оборони Збройних Сил України військової частини НОМЕР_2 , у військовому звані «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України немаючого судимості,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16.08.2023задоволено клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком до 12.10.2023.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що у клопотанні та в ухвалі суду не наведено конкретних обставин які б підтверджували ризик передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що ОСОБА_8 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій. Вказує, що ОСОБА_8 був затриманий 13.08.2023 та останнім днем 60-денного строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного є 11.10.2023, а не 12.10.2023 як зазначено в ухвалі слідчого судді.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_3 з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника підозрюваного, яка підтримала апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
В апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюється обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_8 , у зв'язку з чим у цій частині відповідна правова оцінка апеляційним судом не надається.
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, апеляційний суд враховує такі обставини.
На даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за яке передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до десяти років.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі доведеності його вини, існує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На противагу доводам апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільну небезпеку злочину, може незаконно впливати, як безпосередньо так і опосередковано на потерпілого ОСОБА_10 та свідків, інших осіб які встановлюються, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню.
На наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує те, що на даний час, встановлюються інші свідки протиправних діянь підозрюваного ОСОБА_8 у тому числі співслуживці і працівники правоохоронних органів, за рахунок займаної посади та реалізації своїх повноважень підозрюваний має стійкі постійні зв'язки з іншими правоохоронними органами, органами державної влади, місцевими жителями м. Подільськ та Одеської області, що дає змогу йому перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо).
Оскільки ОСОБА_8 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_4 , може вчинити кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема пов'язане з ухиленням від обов'язків проходження військової служби (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а доцільність необхідності подальшого тримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотання прокурора ризиків.
Апеляційний суд приймає до уваги посилання захисника на міцність соціальних зв'язків ОСОБА_8 , однак вважає, що зазначені соціальні фактори не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
Одночасно, апеляційний суд вважає слушними доводи захисника щодо порушення слідчим суддею ч. 1 ст. 197 КПК України при визначенні строку закінчення дії ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого суді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При цьому, ч. 2 ст. 197 КПК України встановлює, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 затримано 13.08.2023 року, проте, в порушення вищезазначених вимог кримінального процесуального закону слідчий суддя, відповідно до резолютивної частини ухвали, зазначив, що строк дії ухвали становить 60 днів та обчислюється з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_8 , тобто з 13.08.2023р. та припиняє свою дію 12.10.2023р.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, оскаржувану ухвалу слідчого судді - скасувати, та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 днів , тобто до 11.10.2023 року без визначення розміру застави.
Керуючись статтями 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16.08.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023161180000802 від 13.08.2023 року відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотанняслідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України- задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 днів , тобто до 11.10.2023 року без визначення розміру застави.
Строк дії ухали Одеського апеляційного суду становить до 11.10.2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4