Справа № 570/4535/22
Номер провадження 2/570/332/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.
за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.
представника позивача адвоката Чоланюка С.Ю.
представника відповідача Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове Життя", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся у Рівненський районний суд Рівненської області із позовною заявою до Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ПСП "Нове життя", в якій просить визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 3,23 умовних кадастрових гектари в межах території Великоомелянської об'єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області в порядку паювання земель, що перебували в колективній власності КПСП "Нове життя" та зобов'язати Великоомелянську сільську раду Рівненського району Рівненської області виділити йому вищевказану земельну частку (пай) в межах території Великоомелянської об'єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на земельну частку (пай) розміром 3,23 умовних кадастрових гектари в межах території Великоомелянської об'єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області в порядку паювання земель, що перебували в колективній власності колективного пайового сільськогосподарського підприємства "Нове життя". Поряд з цим, на момент розпаювання помилково не був включений до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю, серії РВ № 00003 від 05 лютого 1996 року. За наведеного він вимушений звернутися до суду з метою захисту своїх прав.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву представник відповідача вказала, що відповідно до протоколу засідання правління КПСП "Нове життя" № 17 від 15 грудня 1993 року, ОСОБА_1 було виключено із членів господарства на підставі поданої заяви, а тому в нього відсутнє право на отримання земельної частки (паю), як члена КПСП "Нове життя". Також вказала на пропуск позивачем строків позовної давності.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з'явився, уповноважив представляти свої інтереси представника адвоката Чоланюка С.Ю.
Представник позивача адвокат Чоланюк С.Ю. В судовому засіданні позов підтримав з підстав, що у ньому викладені. Додатково пояснив, що позивач був членом колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", оскільки працював в даному колгоспі і набув членства у ньому. При виготовленні державного акту на право колективної власності на землю КПСП "Нове життя" позивача помилково не було включено до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, однак його членство підтверджується відповідними протоколами зборів уповноважених членів колгоспу та згідно списку реєстрації власників земельних часток (паїв), або їх представників, які взяли участь в розподілі ділянок в масивах і погодженні проекту землеустрою щодо організації, він попередньо був включений за № 455. Тобто позивач набув право на отримання у власність земельної частки (паю). Позивач неодноразово звертався як до уповноважених осіб ПСП "Нове життя", так і до уповноважених осіб сільської ради, однак з різних причин розгляд питання про виділення йому земельної частки (паю) відкладався. Тому позивач вимушений був звернутися до суду. Зважаючи на наведене просить задоволити позов.
Представник Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області в судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених у відзиві. Додатково зазначила, що ПСП "Нове життя" не передало їм землі у резервний фонд, а тому сільська рада не може виділити земельну частку (пай) в натурі (на місцевості). Тому у задоволенні позову просить відмовити.
Представник ПСП "Нове життя" в судове засідання не з'явився. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання, представник відповідача є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі. Відзив на позов до суду не подав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області подали пояснення щодо позову. Зазначають, що рішення у справі не впливає на права Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області. Просять справу розглядати без їх участі.
Ознайомившись із позовною заявою та відзивом на неї, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази, подані сторонами на підтвердження своїх обґрунтувань та заперечень, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач з 02 квітня 1990 року по 15 грудня 1993 року працював в ПСП "Нове життя" (яке є правонаступником колгоспу "Нове життя"), що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 .
Колективне пайове сільськогосподарське підприємство "Нове життя" було реформоване в приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" 17 грудня 1999 року, рішення зборів уповноважених № 3 від 17 грудня 1999 року. Заяви про вихід із членів ПСП "Нове Життя" позивач не подавав. Згідно ст. 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.
Рішенням Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області № 38 від 14 грудня 1995 року було вирішено передати у колективну власність колективному сільськогосподарському підприємству "Нове життя" для сільськогосподарського використання земельні ділянки загальною площею 2784,4 га, в тому числі: ріллі - 2677,2 га, пасовищ - 9,6 га, земель загального користування - 97,6 га. Одночасно даним рішенням вирішено видати державний акт на право користування колективної власності на землю колективному сільськогосподарському підприємству "Нове життя".
Згідно архівного витягу Протоколу засідання правління колгоспу "Нове життя" № 5 від 23 квітня 1990 року, слухали заяву ОСОБА_1 , який просив прийняти його в члени колгоспу і на роботу зоотехніком. Розглянувши вищевказану заяву, засідання правління колгоспу вирішило рекомендувати зборам уповноважених прийняти в члени колгоспу тов. ОСОБА_1 та прийняти останнього на роботу на посаду головного зоотехніка з 02 квітня 1990 року.
Згідно архівного витягу Протоколу зборів уповноважених членів колгоспу "Нове життя" № 2 від 4 липня 1990 року, слухали заяву ОСОБА_1 , який просив прийняти його в члени колгоспу. Розглянувши вищевказану заяву, збори уповноважених членів колгоспу вирішили прийняти в членик колгоспу тов. ОСОБА_1 за рекомендацією правління колгоспу № 5 від 23 квітня 1990 року і рахувати його членом колгоспу з 02 квітня 1990 року.
При виготовленні державного акту серії РВ № 00003 від 05 лютого 1996 року, до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який додається до вищевказаного державного акта, ОСОБА_1 включено не було.
Разом з тим, згідно списку реєстрації власників земельних часток (паїв), або їх представників, які взяли участь в розподілі ділянок в масивах і погодженні проекту землеустрою щодо організації, ОСОБА_1 попередньо був включений за № 455.
Позивач зазначає, що він неодноразово звертався як до уповноважених осіб ПСП "Нове життя", так і до уповноважених осіб сільської ради, однак з різних причин розгляд питання про виділення земельної частки (паю) відкладався. Враховуючи вищевикладене, для захисту своїх прав він вирішив звернутися до суду.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Відповідно до п.2 Указу Президента України №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією (п.5 Закону України). Аналогічні положення в подальшому були затверджені в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05 червня 2003 року.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 № 2) зазначено, що згідно зі статтею 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
При розгляді справ про визнання права особи на земельну частку (пай) судам необхідно з'ясовувати:
- наявність підстав для набуття такою особою членства в колективному сільськогосподарському підприємстві (кооперативі, акціонерному товаристві), чи відбулося таке набуття фактично з врахуванням того, що перебування особи в трудових відносинах з підприємством не означає автоматичного набуття членства в ньому;
- наявність передбачених законом підстав для набуття особою права на земельну частку (пай), зокрема факт членства особи в колективному підприємстві на момент отримання ним правовстановлюючого документа на землю;
- дату видачі колективному сільськогосподарському підприємству (кооперативу, акціонерному товариству) акта на право колективної власності на землю, оскільки член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту (п. 6 листа Верховного Суду України №19-3767/0/8-08 від 29.10.2018 "Щодо розгляду земельних спорів").
При неможливості надати такій особі земельну частку(пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року за №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою.
Ураховуючи зміни, які відбулись в законодавстві в сфері регулювання питання щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, пріоритетне застосування мають саме відповідні норми, які діють з 01 січня 2019 року. Натомість, визначені у наведеній Постанові Пленуму Верховного Суду України роз'яснення (рекомендації) не в повній мірі відповідають діючому (оновленому) законодавству України.
Отже, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.
В даному випадку встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах та є членом ПСП "Нове життя", доказів про виключення його з членів ПСП "Нове життя" немає, а тому позивач набув право на земельну частку (пай). З цього часу право позивача не оспорювалося та припинено не було.
Станом на час подання позову до суду, відкриття провадження по справі та її розгляду в суді, вже діяв Закон України № 2498-VIII, яким внесені зміни до Закону України" Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 № 899-IV (далі - Закон України № 899-IV).
Статтею 14-1 Закону України № 899-IV (яка діє з 01.01.2019) встановлено новий порядок використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства та визначено організацію розподілу земель, що залишилися у колективній власності, яку здійснюють виключно сільські, селищні, міські ради на території якої такі землі розташовані.
Відповідно до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України (який є чинним з 01.01.2019) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Тобто, вказаним законом оновлено та конкретизовано порядок використання земель зазначеної категорії та відповідно єдиною підставою для виділення таких земельних ділянок в натурі (на місцевості) після 01.01.2019 є рішення територіальної громади (в особі відповідної сільської, селищної, міської ради).
Розмір частки (паю) у даному випадку складає величину 3,23 умовних кадастрових гектари, про що наявний лист ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 03.10.2019 №К-210/0-363/0/6-19.
Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде прийняття рішення про визнання за позивачем права на земельну частку (пай) розміром 3,23 умовних кадастрових гектари в межах території Великоомелянської об'єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області в порядку паювання земель, що перебували в колективній власності колективного пайового сільськогосподарського підприємства "Нове життя", та зобов'язання Великоомелянську сільську раду Рівненського району Рівненської області виділити позивачу земельну частку (пай) розміром 3,23 умовних кадастрових гектари в межах території Великоомелянської об'єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області.
Адже саме такий спосіб захисту права позивача узгоджується з правовою позицією, що висловлена у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2022, справа № 530/467/19.
Суд звертає увагу, що доводи представника відповідача про те, що на момент видачі державного акта на право колективної власності на землю, серії РВ № 00003 від 05.02.1996, позивач не перебував у членах КСП "Нове життя", однак як доказ того не надано ані заяви про його вихід із членів, ані протокола про його виключення. Протокол засідання правління КПСП "Нове життя" № 17 від 15 грудня 1993 року містить посилання виключно на рекомендацію зборам уповноваженим вивести з членів господарства ОСОБА_1 , що не може бути беззаперечним доказом виключення останнього із членів вищевказаного підприємства.
Щодо заяви про застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.
При розгляді справи встановлено, що порушення прав позивача є триваючим.
Згідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 р. справа № 383/993/18 (провадження № 61-5798св20), право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.
Аналогічна позиція висловлена у справі № 181/257/19, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 року.
Таким чином доводи представника сільської ради про наявність підстав для застосування строків позовної давності не заслуговують на увагу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 78, 81, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Великомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове Життя", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права на нерухоме майно - задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 3,23 умовних кадастрових гектари в межах території Великоомелянської об'єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області в порядку паювання земель, що перебували в колективній власності колективного пайового сільськогосподарського підприємства "Нове життя", та зобов'язати Великоомелянську сільську раду Рівненського району Рівненської області виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну частку (пай) розміром 3,23 умовних кадастрових гектари в межах території Великоомелянської об'єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 22 липня 1998 року, Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області;
відповідач 1 - Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387154, вул. Шевченка, 79, с. В. Омеляна Рівненського району Рівненської області.
відповідач 2 - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове Життя", с.Грушвиця Перша, вул.Центральна, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 30712065.
Повний текст рішення складений до 24 жовтня 2023 року.
Суддя Штогун О.С.